Справа № 638/14243/26
Провадження № 2/638/9444/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Рубель О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
23.06.2026 позивач -ТОВ «Факторинг партнерс» звернулось до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 29.09.2021 між ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТОВ «Факторинг партнерс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 8000 грн. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. 27.09.2021 між ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТОВ «Факторинг партнерс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 8000 грн. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. 05.10.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є ТОВ «Факторинг партнерс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 3000 грн. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. 10.08.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є ТОВ «Факторинг партнерс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 15000 грн. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. 13.09.2021 між ТОВ «Укр кредит фінанс», правонаступником якого є ТОВ «Факторинг партнерс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 7200 грн. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. 13.09.2021 між ТОВ «Київська торгово- інвестиційна компанія», правонаступником якого є ТОВ «Факторинг партнерс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 2500 грн. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. У зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість: за договором №4015707 60920 грн, з яких 8000 грн тіло кредиту, 52920 грн - відсотки; за договором №102087248 59320 грн, з яких 8000 грн тіло кредиту, 51320 грн відсотки; за договором 924945 9775,39 грн, з яких 3000 грн тіло кредиту та 6720 грн відсотки, 48 грн - інфляційні витрати та 7,39 грн - 3% річних;, за договором 75325921 44232,16 грн, з яких 15000 грн тіло кредиту та 29229,70 грн відсотки, 2,46 грн 3% річних, за договором №0795-7810 - 22536,00 грн, з яких 7200 грн тіло кредиту, 15336 грн відсотки, за договором 555155919722 6404,20 грн з яких 2500 грн тіло кредиту, 3904,20 грн відсотки, всього 203187,75 грн. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитами у сумі 203187,75 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір - 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
23.06.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, призначено судове засідання. Вирішено здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній формі (паперовій та електронній).
Представник позивача до судового засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 29.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4015707.
Умовами вказаного договору передбачено, що сума кредиту становить 8000 грн (п. 1.2 договору). Кредит надається на 21 день з 29.09.2021 (п. 1.3 договору). Термін повернення кредиту - 20.10.2021 (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5 договору - проценти за користування кредитом - 2,5% в день.
Додатком №1 до договору між сторонами погоджено графік платежів, відповідно до якого дата надання кредиту у сумі 8000 грн 29.09.2021, дата повернення кредиту 20.10.2021.
Відповідно до довідки про ідентифікацію 29.09.2021 ОСОБА_1 ідентифіковано.
Згідно з квитанцією від 29.09.2021 ТОВ «Мілоан» здійснило нарахування на картку НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 8000 грн.
27.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №102087248.
Умовами вказаного договору передбачено, що сума кредиту становить 8000 грн (п. 1.2 договору). Кредит надається на 15 днів з 27.09.2021 (п. 1.3 договору). Термін повернення кредиту - 12.10.2021 (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5 договору - проценти за користування кредитом - 2,5% в день.
Додатком №1 до договору між сторонами погоджено графік платежів, відповідно до якого дата надання кредиту у сумі 8000 грн 27.09.2021, дата повернення кредиту 12.10.2021.
Відповідно до довідки про ідентифікацію 27.09.2021 ОСОБА_1 ідентифіковано.
Згідно з квитанцією від 27.09.2021 ТОВ «Мілоан» здійснило нарахування на картку НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 8000 грн.
05.10.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №924945 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою).
Відповідно до п. 2.1 договору - сума позики - 3000 грн.
Строк позики - 30 днів (п. 2.2 договору), Проценти - 2%, дата повернення кредиту 04.11.2021 (п. 2.3 договору).
Додатком №1 до договору між сторонами погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту.
Листом ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджено, що завершено платіжну операцію 05.10.2021 на суму 3000 грн за номером платіжної картки НОМЕР_1 від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів».
10.08.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75325921 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).
Відповідно до п. 2.1 договору - сума позики - 15000 грн.
Строк позики - 30 днів (п. 2.2 договору), Проценти - 1,99%, дата повернення кредиту 09.09.2021 (п. 2.3 договору).
Додатком №1 до договору між сторонами погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту.
Листом ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджено, що завершено платіжну операцію 10.08.2021 на суму 15000 грн за номером платіжної картки НОМЕР_1 від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів».
13.09.2021 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №0795-7810.
Розмір кредитного ліміту - 7200 грн (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.4 договору - розмір процентів - 3% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно з п. 2.5 договору - строк користування кредитом 21 день.
Також між сторонами договору погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту.
З довідки ТОВ «Укр кредит фінанс» вбачається, що при укладені договору між Товариством та ОСОБА_1 останнім були здійснені такі дії: вхід на сайт кредитодавця, ідентифікація у телекомунікаційній системі, створено заявку клієнта, повідомлено про прийняте рішення, розміщено договір (оферти), ознайомлення з офертою, формування одноразового ідентифікатора, сформоване електронне повідомлення, введено одноразовий ідентифікатор, повідомлено про укладений договорів, надано послугу та повідомлено про укладення договору.
Довідкою ТОВ «Укр кредит фінанс» підтверджено, що ОСОБА_1 було ідентифіковано.
Відповідно до листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» - здійснено успішно операцію на суму 7200 грн 13.09.2021 на картку НОМЕР_1 .
13.09.2021 між ТОВ «Київська торгово - інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики №555155919722.
За умовами п. 1.1 договору - Товариство надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти у сумі 2500 грн на строк 30 календарних днів.
Відповідно до п. 1.1.1 процента ставка фіксована 1,10% в день
Позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів (додаток №1 до цього договору є його невід`ємною частиною та підписується позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді смс коду). Графік платежів розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті системи.
Також між сторонами договору погоджено графік платежів та розрахунок вартості кредиту.
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Київська торгово - інвестиційна компанія».
Згідно з квитанцією LiqРаy здійснено платіж №[номер приховано] на суму 2500 грн 13.09.2021, призначення: видача кредитних коштів, картка отримувача НОМЕР_2 .
За клопотанням позивача з АТ «Універсалбанк» було витребувано інформацію щодо належності рахунка ОСОБА_1 та зарахування на нього відповідних коштів.
З наданої АТ «Універсалбанк» відповіді вбачається, що На ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Банком було емітовано пластикову банківську картку № НОМЕР_4 . 10.08.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_4 було зараховано платіж у сумі 15 000,00 грн. 13.09.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_4 було зараховано платіж у сумі 7 200,00 грн та 2 500,00 грн. 29.09.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_4 було зараховано платіж у сумі 8 000,00 грн. 05.10.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_4 було зараховано платіж у сумі 3 000,00 грн. Ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_4 : Прізвище, ім`я та по батькові: ОСОБА_1 ; Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; Серія та номер паспорта: НОМЕР_5 ; Адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; Контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо): НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Номер телефону, на який надсилалася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 10.08.2021 по 10.10.2021 року, - НОМЕР_6 . Номер телефону НОМЕР_6 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Також банком надано виписку про рух грошових коштів по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_4 , за період з 10.08.2021 по 10.10.2021.
З вказаної виписки вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 05.10.2021 зараховано 3000 грн, 29.09.2021 - 8000 грн, 27.09.2021 - 8000 грн, 13.09.2021 - 7200 грн, 13.09.2021 - 2500 грн, 10.08.2021 - 15000 грн.
Отже, позивачем доведено, що на рахунок ОСОБА_1 було перераховано кошти: 29.09.2021 від ТОВ «Мілоан» за кредитним договором №4015707 - 8000 грн, 27.09.2021 від ТОВ «Мілоан» за договором №102087248 - 8000 грн, 05.10.2021 від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» за договором №924945- 3000 грн, 10.08.2021 від ТО «1 безпечне агентство необхідних кредитів» за договором №75325921- 15000 грн. 13.09.2021 від ТОВ «Укр кредит фінанс» за договором №0795-7810 на суму 7200 грн, 13.09.2021 від ТОВ «Київська торгово- інвестиційна компанія» за договором №555155919722 на суму 2500 грн.
Що відступлення права вимоги за вищевказаними договорами.
28.12.2021 було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4015707.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4015707.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4015707.
Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4015707.
29.12.2021 було укладено договір № 29-12/2021-45 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102087248.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102087248.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102087248.
Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 102087248.
25.01.2022 було укладено договір № 25/01/2022/1 відповідно до якого ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 924945.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 924945.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 924945.
Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 924945.
22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75325921.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75325921.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75325921.
Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 75325921.
28.10.2021 було укладено договір № 02/10/2021 відповідно до якого ТОВ «Укр кредит фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0795-7810. Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс`наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0795-7810.
18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська торгово - інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555155919722.
Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 555155919722.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, право вимоги за договорами кредиту, укладеним між ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Укр кредит фінанс», ТОВ «Київська торгово - інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Факторинг партнерс».
При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений про зміну кредитора за кредитними договорами, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 ЗУ « Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
ч. 1 ст.1048 та ч. 1ст.1054 ЦК України передбачають, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №4015707, укладеним між ТОВ «Мілоан» та Дібровим», позивачем нараховано заборгованість у розмірі 60920 грн, з яких 8000 грн - тіло кредиту та 52920 грн.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховані поза межах строку договору.
Як вбачається з укладеного договору кредит надається строком на 21день.
Умовами договору №4015707 передбачена пролонгація договору. Разом з тим, цим ж умовами визначено, що пролонгація відбувається уразі сплати ОСОБА_1 комісії за управління кредитом. Проте, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 не було здійснено жодної плати за кредитом, отже пролонгація договору не відбулася, а отже і право нараховувати відсотки у позивача припинилося в день завершення строку договору, тобто 20.10.2021.
Тобто, позивач мав право нараховувати відсотки з 29.09.2021 до 20.10.2021, проте відсотки позивачем нараховувалися і після 20.10.2021.
З урахуванням викладено відсотки підтягаються стягненню за період з 29.09.2021 до 20.10.2021, за відсотковою ставкою 2,5%.
При цьому, відсоткова ставка застосовується 2,5%, а не як визначено п. 1.6 договору 5%, адже ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, відсотки за договором кредиту №4015707 становлять 4200 грн (8000 грн *21 день*2,5%).
Всього за вказаним договором підлягає стягненню суму 12200 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №102087248, укладеним між ТОВ «Мілоан» та Дібровим», позивачем нараховано заборгованість у розмірі 59320 грн, з яких 8000 грн - тіло кредиту та 51320 грн.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховані поза межах строку договору.
Як вбачається з укладеного договору кредит надається строком на 15 день.
Умовами договору №102087248 передбачена пролонгація договору. Разом з тим, цим ж умовами визначено, що пролонгація відбувається уразі сплати ОСОБА_1 комісії за управління кредитом. Проте, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 не було здійснено жодної плати за кредитом, отже пролонгація договору не відбулася, а отже і право нараховувати відсотки у позивача припинилося в день завершення строку договору, тобто 12.10.2021.
Тобто, позивач мав право нараховувати відсотки з 27.09.2021 по 12.10.2021, проте відсотки позивачем нараховувалися і після 12.10.2021.
З урахуванням викладено відсотки підтягаються стягненню за період з 27.09.2021 по 12.10.2021, за відсотковою ставкою 2,5%.
При цьому, відсоткова ставка застосовується 2,5%, а не як визначено п. 1.6 договору 5%, адже ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, відсотки за договором кредиту №102087248 становлять 3000 грн (8000 грн *15 день*2,5%).
Всього за вказаним договором підлягає стягненню суму 11000 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №924945, укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство» та Дібровим», позивачем нараховано заборгованість у розмірі 9775,39 грн, з яких 3000 грн - тіло кредиту та 6720 грн відсотки. Окрім того, позивачем здійснено нарахування інфляційних збитків за період з 25.01.2022 по 23.02.2022 у сумі 48 грн та 3% річних за період з 25.01.2022 по 23.02.2022 у сумі 7,39 грн.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховані поза межах строку договору.
Як вбачається з укладеного договору кредит надається строком на 30 день.
Тобто, позивач мав право нараховувати відсотки з 05.10.2021 по 04.11.2021, проте відсотки позивачем нараховувалися і після 04.11.2021.
З урахуванням викладено відсотки підтягаються стягненню за період з 05.10.2021 по 04.11.2021, за відсотковою ставкою 2%.
Отже, відсотки за договором кредиту №924945 становлять 1800 грн (3000 грн *30 день*2%).
Окрім того, позивачем здійснено нарахування інфляційних витрат - 48 грн та №5 річних - 7,39 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, 3 % річних та інфляційні витрати, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання.
З наданого розрахунку 3% річних та інфляційних витрат вбачається, що нарахування здійснено за період з 25.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі: інфляційні витрати: 48 грн, 3% річних - 7,39 грн.
Суд погоджується з вказаним розрахунком інфляційних витрат та 3% річних.
Отже, всього за вказаним договором підлягає стягненню суму 4855,39 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №75325921, укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство» та Дібровим», позивачем нараховано заборгованість у розмірі 44232,16 грн, з яких 15000 грн - тіло кредиту та 29229,,70грн відсотки. Окрім того, позивачем здійснено нарахування 3% річних за період з 22.02.2022 по 23.02.2022 у сумі 2,46 грн.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховані поза межах строку договору.
Як вбачається з укладеного договору кредит надається строком на 30 день.
Тобто, позивач мав право нараховувати відсотки з 10.08.2021 по 09.09.2021, проте відсотки позивачем нараховувалися і після 09.09.2021.
З урахуванням викладено відсотки підтягаються стягненню за період з 10.08.2021 по 09.09.2021, за відсотковою ставкою 1,99%.
Отже, відсотки за договором кредиту №75325921 становлять 8955 грн (15000 грн *30 день*1,99%).
Окрім того, позивачем здійснено 3%річних - 2,46 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання.
З наданого розрахунку 3% річних вбачається, що нарахування здійснено за період з з 22.02.2022 по 23.02.2022 у сумі 2,46 грн.
Суд погоджується з вказаним розрахунком 3% річних.
Отже, всього за вказаним договором підлягає стягненню суму 23957,46 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №0795-7810, укладеним між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_2 , позивачем нараховано заборгованість у розмірі 22536,00 грн, з яких 7200 грн - тіло кредиту та 15336,00 грн відсотки.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховані поза межах строку договору.
Як вбачається з укладеного договору кредит надається строком на 21 день.
Тобто, позивач мав право нараховувати відсотки з 13.09.2021 по 04.11.2021, проте відсотки позивачем нараховувалися і після 04.11.2021.
З урахуванням викладено відсотки підтягаються стягненню за період з 13.09.2021 по 04.11.2021, за відсотковою ставкою 3%.
Отже, відсотки за договором кредиту №0795-7810 становлять 4536 грн (7200 грн *21 день*3%).
При цьому, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було здійснено плату за відсотками у розмірі 3456 грн, тобто сплачена сума відповідачем підлягає вирахуванню з суми відсотків, які розраховані судом. Отже, відсотки, які підлягають стягненню становлять 1080 грн (4536 грн -3456 грн).
Всього за договором №0795-7810 підлягає стягненню суму 8280 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №555155919722, укладеним між ТОВ «Київська торгово- інфестиційна компанія» та ОСОБА_2 , позивачем нараховано заборгованість у розмірі 6404,20 грн, з яких 2500 грн - тіло кредиту та 3904,20 грн відсотки.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховані поза межах строку договору.
Як вбачається з укладеного договору кредит надається строком на 30 днів.
Тобто, позивач мав право нараховувати відсотки з 13.09.2021 по 12.10.2021, проте відсотки позивачем нараховувалися і після 12.10.2021.
З урахуванням викладено відсотки підтягаються стягненню за період з 13.09.2021 по 12.10.2021, за відсотковою ставкою 1,10%. При цьому, відсоткова ставка застосовується 1,10%, а не як визначено п. 1.1.1.2 договору 2,6%, адже ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, відсотки за договором кредиту №555155919722 становлять 825 грн (2500 грн *30 день*1,10%).
Всього за договором №555155919722підлягає стягненню суму 3325 грн.
Загальна сума заборгованості, які підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 63617,85 грн.
Що стосується витрат на правничу допомогу.
При звернені до суду позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у суму 25000 грн.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
На підставі п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137ЦПК України).
Нормою ч. 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Як вбачається з матеріалів справи інтереси ТОВ «Факторинг партнерс» в суді представляло адвокатське об`єднання «Лігал ассістанс» в особі партнера Бурдюг Т.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 02-07/2024.
П. 1.1 клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
01.05.2026 адвокатське об`єднання «Лігал ассістанс» та ТОВ «Факторинг партнерс» погодили надання послуг: усна консультація - 4000 грн, складання позовної заяви - 18000 грн, вивчення документації клієнта- 3000 грн.
29.05.2026 адвокатське об`єднання «Лігал ассістанс» та ТОВ «Факторинг партнерс» підписали акт надання послуг: усна консультація - 4000 грн, складання позовної заяви - 18000 грн, вивчення документації клієнта- 3000 грн.
При визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. У провадженні адвоката перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими. Ціна позову складає 203187,75 грн. Адвокатом складено один процесуальний документ - позовну заяву, що не є великими за обсягом та складними за змістом. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто без участі сторін, позовну заяву задоволено частково.
Отже, враховуючи, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог. Так, позовні вимоги задоволено на 31,3%, отже судовий збір підлягає стягненню у розмірі 833,30 грн (2662,40 грн *31,3%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 258, 553, 554, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за договором 4015707: тіло кредиту 8000 грн, відсотки - 4200 грн; заборгованість за договором 102087248: тіло кредиту 8000 грн, відсотки - 3000 грн; заборгованість за договором 924945: тіло кредиту 3000 грн, відсотки 1800 грн, 3% рінчих - 7,39 грн, інфляційні витрати - 48 грн; за договором №75325921: тіло кредиту 15000 грн, відсотки - 8955 грн, 3% річних - 2,46 грн; за договором №0795-7810% тіло кредиту- 7200 грн, відсотки - 1080 грн; за договором №555155919722% тіло кредиту 2500 грн, відсотки - 825 грн, сплачений судовий збір, пропорцінйо до задоволених вимог 833,30 грн, витрати на правничу допомогу - 3000 грн, всього 67451 (шістдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн 55 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач - ТОВ «Факторинг партнерс», ЄДРПО 42640371, місцезнаходження м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_2 .
Суддя: І.В. Семіряд