Справа № 344/7360/26
Провадження № 22-ц/4808/1781/26
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.
Суддя-доповідач Луганська
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів Девляшевського В.А., Василишин Л.В.
за участю секретаря -Гудяк Х.М.
учасники справи
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2026 року, ухвалене в складі судді Татарінової О.А.,
усправі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманої пенсії,
в с т а н о в и в:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення недоотриманої пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був пенсіонером МВС України та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебував на обліку у Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року у справі №300/1620/22 задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та зобов`язано останнього провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 року відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» від 07.07.2021 №1288 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідач рішення суду виконав частково, а саме здійснив перерахунок пенсії покійного, однак не виплатив різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії розмір якої становить 221 740,82 грн.
Як спадкоємець першої черги позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус подав запит до відповідача, який надіслав листа та вказав, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Позивач звертався до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 31.07.2022. У задоволенні заяви було відмовлено.
Просив суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на його користь недоодержані за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати за рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року у справі №300/1620/22 в розмірі 221 740,82 грн. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області понесені ним судові витрати, які полягають сплаті судового збору в розмірі 2 217,40 грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 нараховані, але невиплачені за життя пенсійні виплати у розмірі 221 740,82 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 217,41 грн.
Не погодившись з рішенням суду Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.07.2026 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону №2262-XII. Пенсія ОСОБА_2 згідно Закону №2262 виплачена по 31.05.2024. Виплату пенсії з 01.06.2024 припинено у зв`язку з його смертю. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №300/1620/22 значиться заборгованість в розмірі 221 740,82 грн.
Скаржник посилається на те, що суми недоодержаної пенсії військовослужбовця не входять до складу спадщини та передаються членам сім`ї за спеціальним правовим режимом, а не в порядку спадкового правонаступництва. Згідно зі ст. 61 Закону №2262-XII, виплата здійснюється членам сім`ї порівну, за умови звернення не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
ОСОБА_1 12 лютого 2026 року звернувся до Головного управління із заявою про виплату недоотриманої пенсії свого батька, ОСОБА_2 , за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 в порядку спадкування. Судом залишено поза увагою те, що вказана заява була подана з порушенням вимог Порядку № 3-1.
Також скаржник зазначає, що позивач звернувся з пропуском трирічного строку звернення до суду.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та роз`яснено учасникам справи право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, нараховані але невиплачені за життя ОСОБА_2 пенсійні виплати за рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року у справі № 300/1620/22 в розмірі 221 740,82 грн входять до складу і позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України та має право на їх отримання.
Переглядаючи справу колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.08.1975 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ,що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17 травня 2024 року.
12.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_2 .
Згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплату пенсії ОСОБА_2 здійснено по 31 травня 2024 року. Виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з 01.06.2024 у зв`язку з його смертю. За рішенням суду у справі № 300/1620/22 за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 обліковується заборгованість на суму 221 740,82 грн.
24.07.2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Білусяк Л.В. заведено спадкову справу за №106/2024 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 30 червня 2026 року ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У розумінні положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім`ї, зазначені в частині 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині 1 цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині 1 цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною 2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.
Судом встановлено позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За рішенням суду у справі № 300/1620/22 за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 року у відповідача обліковується заборгованість по нарахованій пенсії ОСОБА_2 у розмірі 221 740,82 грн. Оскільки вказана сума пенсії належала спадкодавцю, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2026 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то апеляційний суд не здійснює перерозподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст.367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Л.В. Василишин