Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
Справа № 126/2950/25
Провадження № 2/126/676/2026
"05" жовтня 2026 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Хмель Р. В.
зі секретарем Дончик О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Бершадського районного суду Вінницької області з позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким визнати дії ФОП ОСОБА_2 , щодо відмови у поверненні коштів сплачених за товар протиправними та стягнути грошові кошти, в розмірі 4600,00 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
06 вересня 2025 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 виникли цивільні правовідносини з роздрібної купівлі-продажу товару через соціальну мережу Instagram на сторінці інтернет-магазину ФОП ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , назва інтернет магазину - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Позивачем було здійснено повну оплату товару на рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією про оплату - сукні та жилетки (комплект), розмір 42, загальною вартістю 4600 грн. Доставка даного товару здійснювалась за допомогою перевізника "Нова пошта". 09 вересня 2025 року товар позивачем було отримано. Після примірки встановлено, що сукня не відповідає розміру позивача, незважаючи на те, що розмір підбирався безпосередньо відповідачем на підставі наданих параметрів. У день отримання товару позивач повідомила відповідача про невідповідність розміру та звернулася з вимогою здійснити обмін товару на менший розмір. В обміні на менший розмір відповідачем було відмовлено у зв`язку із відсутністю такого товару, оскільки виявилось, що в даній розмірній сітці менших розмірів немає. Відповідач повідомив, що повернення коштів «не передбачене правилами магазину», а можливий лише обмін на інший товар з асортименту. Після неодноразового листування та надання відеопідтвердження невідповідності товару заявленим параметрам, Відповідач погодився прийняти товар назад. Товар не використовувався та товарний вигляд позивачем було збережено.
13 вересня 2025 року позивач відправила товар на адресу відділення ТОВ «Нова пошта», з якої відповідачем було відправлено товар (ТТН 20451247790080). Товар було отримано відповідачем 15.09.2025 року, що підтверджується товарно- транспортною накладною.
Упродовж наступних чотирьох тижнів з моменту повернення позивач вживала заходів для здійснення обміну, однак асортимент інтернет-магазину фактично не містив товарів у розмірі 40, а наявні окремі товари не відповідали заявленому характеру використання, у зв`язку з чим здіснення обміну стало неможливим .
13 листопада 2025 року позивач повторно звернулася до відповідача з вимогою повернути кошти та надала свої реквізити для повернення коштів, однак отримала відмову від відповідача з посиланням на «внутрішні правила магазину». На теперішній час кошти у сумі 4600 грн позивачу не повернуті.
Позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою повернути кошти за товар. Усі звернення здійснювалися через єдиний доступний канал зв`язку - сторінку інтернет-магазину в соціальній мережі Instagram.Контактні дані відповідача, зокрема адреса електронної пошти та номер телефону позивачу невідомі, оскільки відповідач їх не повідомляв.
Відповідач ігнорував звернення та відмовився добровільно врегулювати спір. У зв`язку з цим, позивач була змушена звернутися зі скаргою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, що підтверджується відповідним зверненням.
Таким чином, позивач вжила всіх можливих заходів досудового врегулювання спору, однак вони не дали результату з вини відповідача.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
Дана позовна заява надійшла до суду 23.12.2025 та відповідно до протоколу автомати зованого розподілу судових справ між суддями була передана на розгляд судді Хмель Р.В.
З метою уточнення місця реєстрації відповідача судом було здійснено запит, відповідь на який надійшла до суду 02.01.2026.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 05.01.2026 відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 20.05.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено судове засідання.
Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
06 вересня 2025 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 виникли цивільні правовідносини з роздрібної купівлі-продажу товару через соціальну мережу Instagram на сторінці інтернет-магазину.
Позивачем було здійснено повну оплату товару, а саме сукні та жилетки (комплект) на рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією про оплату загальною вартістю 4600 грн.
Згідно із змістом переписок з чату встановлено, що після отримання сукні ОСОБА_1 повідомила продавця про те, що сукня їй не підійшла за розміром, а тому вона звернулася до консультанта магазину з проханням обміняти на менший розмір, однак виявилося, що такого у розмірній сітці не існує. У відповідь на вказане, позивач прохала повернути їй кошти, проте їй було відмовлено та роз`яснено, що за умовами покупок в магазині кошти не повертаються, товар можна лише обміняти. Позивач розглянула можливість обміну сукні на інший товар, але не знайшла у магазині для себе інших належних позицій, через що виявила бажання все ж таки повернути кошти, однак їй було відмовлено.
Зі змісту позову вбачається, що придбаний у відповідача товар, позивачкою був повернутий, однак кошти у сумі 4600 грн на теперіцшній час не відшкодовані.
З наведеного суд встановив, що між сторонами склалися правовідносини щодо захисту прав споживачів, які підлягають вирішенню на підставі норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (Закону № 1023-XII, тут і далі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку, є договором, укладеним на відстані.
Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.
Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються: 1) правочинів з нерухомим майном, крім оренди такого майна; 2) правочинів з цінними паперами; 3) фінансових послуг; 4) продажу товарів торговельними автоматами; 5) телекомунікаційних послуг; 6) правочинів, здійснених на аукціоні, якщо участь у ньому можлива і без використання засобів дистанційного зв`язку. Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: 1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 2) основні характеристики продукції; 3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 4) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції; 5) інші умови поставки або виконання договору; 6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; 7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 8) період прийняття пропозицій; 9) порядок розірвання договору. У разі ненадання такої інформації суб`єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону. Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку. Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв`язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.
За змістом частин четвертої, сьомої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору. До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п`ятою-дев`ятою статті 12 цього Закону.
Відповідно до частин п`ятої-дев`ятої статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою. Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача. У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв`язку з поверненням продукції. Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє споживача на розірвання договору. У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору. Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює спірні правовідносини, свідчить про те, що за змістом частини четвертої статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. Разом з тим до договору, укладеного на відстані, застосовується, в тому числі положення, передбачене частиною сьомою статті 12 вказаного Закону, згідно з яким для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.
Отже, право споживача розірвати договір, укладений на відстані, виникло з моменту одержання товару (ч. 4 ст. 13 Закону № 1023-XII). Про намір розірвати договір позивач повідомила продавця, протягом встановлених законом 14 днів, та товар повернула, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечувалось.
Доказів того, що позивач використовувала товар та не зберегла його у незмінному стані як підставу для застосування вимог ч. 7 ст. 12 Закону № 1023-XII, матеріали справи не містять.Твердження позивача про те, що вона товар не використовувала, було збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, відповідні етикетки, відповідачем не спростовано.
Доказів про повернення сплачених позивачем коштів стороною відповідача не долучено.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.
Щодо позовних вимог про визнання дій ФОП ОСОБА_2 про відмову у поверненні коштів, сплачених за товар протиправними, суд зазначає, що дана вимога підлягає розгляду за положеннями адміністративного процесу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а не в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, провадження у справі в частині заявлених позивачем позовних вимог про визнання дій ФОП ОСОБА_2 протиправними слід закрити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
У зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.
Керуючись ст. ст. 264, 265, 279, 280 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій ФОП ОСОБА_2 щодо відмови у поверненні коштів, сплачених за товар протиправними.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4600 (чотири тисячі шістсот) гривень, сплачені за товар.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 в дохід держави 1211,20 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 ;
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Р. В. Хмель