Справа № 758/16638/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитків від інфляції, 3 % річних,
ВСТАНОВИВ:
До Подільського районного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 28 934,02 грн, яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 24 176,66 грн, збитків від інфляції - 3 487,59 грн та 3% річних - 1 269,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Договором про надання послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води та відповідними актами та додатковими угодами. У відповідності до положень вищезазначених договорів позивач зобов`язується, у порядку та на умовах визначених цими договорами, забезпечити надання відповідачу та членам його сім`ї послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату цих послуг за встановленими тарифами, у строки та на умовах, визначених цими договорами, та дотримуватись правил проживання та користування майном, інженерними мережами та обладнанням будинку. Станом на дату звернення з даним позовом відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, однак не здійснює їх оплату. Порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2024 по 01.10.2025, які позивач надавав відповідачу, обумовило виникнення в останнього заборгованості в загальному розмірі 28 934,02 грн, яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 24 176,66 грн, збитків від інфляції - 3 487,59 грн та 3% річних - 1 296,77 грн.
У зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Після відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позивач з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до Інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Суд направляв на зареєстровану адресу відповідача лист з копією ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками.
Відповідач кореспонденцію суду не отримав, надіслана судом кореспонденція повернулася до суду 28.01.2026 року.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасника справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.
Однак, з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження.
Суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.
Вказане передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за місцем реєстрації), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 1.9 Статуту ТОВ «ЖБК «Управдом» метою діяльності товариства є здійснення господарської діяльності направленої на задоволення потреб фізичних, юридичних осіб, інших суб`єктів господарювання, у продукції, товарах або послугах Товариства, та отримання прибутку.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 446429575 від 06.10.2025 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2623911280000) зареєстровано за ОСОБА_1 .
ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Договором про надання послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, відповідними актами та додатковими угодами.
Відповідач погодився з умовами договорів підписавши власноручно Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Договір про надання послуг з постачання теплової енергії.
Відповідно до п.1. Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом цього є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі -послуги), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а споживачем-забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.
Відповідно до п.2., п.3 зазначеного договору виконавець надає послуги відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, розрахованої відповідно до Постанови КМУ від 01.06.2011 № 869 (Додаток № 1). До отримання рішення про погодження тарифу у встановленому порядку діє протокольно узгоджений тариф, зазначений у Додатку № 1 до даного Договору.
Відповідно до п. 5., п.6. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі.
Відповідно до п. 8 Договору за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в установленому Законом України № 2795-VI «При внесення зміни до ст. 2 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» в розмірі 0,01 відсотків за кожен день прострочення, але не більше, ніж сама заборгованість.
Також, відповідач власноручно підписав Додаткову угоду № 1 та Додаткову угоду № 2 до Договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а також Додаток (угода) № 1 до Договору № 7.2/122 від 26.10.2020.
Відповідно до п.1 Угоди № 1, з метою забезпечення належних умов проживання споживача, сторони домовились доповнити Договір пунктом 1.1. наступного змісту: до моменту укладення споживачем прямих договорів із виконання послуг електропостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, споживач компенсує водопостачання виконавцю вартість використаної електроенергії та вартість послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за показниками приладів обліку по встановлених тарифах виконавців даних послуг. Компенсація здійснюється в порядку визначеному пунктами 5,6,7 Договору.
Відповідно до п.1 Угоди № 2, у зв`язку із зміною поточних рахунків виконавця, сторони домовились в розділі «Адреси і підписи сторін» зазначити наступний поточний рахунок виконавця « НОМЕР_1 ».
Додаткові угоди є невід`ємною частиною Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до п.1. Договору про надання послуги з постачання теплової енергії, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу з постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі -послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначенні цим Договором.
Відповідно до Розділу «Ціна та порядок оплати послуги», споживач вносить оплату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу та обсягу спожитої послуги і плати за абонентське обслуговування. Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить один місяць. Споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 49 Договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більш як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з статтею 9 Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отримання ним до укладення відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Наказом №17/2 «Про встановлення тарифів, у зв`язку із підвищенням вартості електроенергії» від 31.05.2023 внесено зміни до розрахунку складових тарифу у відповідності до Постанови КМУ №544 від 30.05.2023 та з 01.06.2023 введено в дію нові тарифи на послугу з утримання будинку та прибудинкової території, яка надається товариством, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено тариф в розмірі 12,72 грн/м2.
Наказом №10 «Про встановлення тарифів, у зв`язку із підвищенням вартості електроенергії» від 31.05.2024 внесено зміни до розрахунку складових тарифу у відповідності до Постанови КМУ №632 від 31.05.2024 та з 01.06.2024 введено в дію нові тарифи на послугу з утримання будинку та прибудинкової території, яка надається товариством, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено тариф в розмірі 15,57 грн/м2.
Наказом № 25 «Про встановлення тарифів», у зв`язку з набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» № 4015-ІХ від 10.10.2024 та з 01.01.2025 введено в дію нові тарифи на послугу з утримання будинку та прибудинкових територій, яка надається товариством, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено тариф в розмірі 18,00 за грн/м2.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачував житлово-комунальні послуги, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість.
Відповідно до Довідки по оборотах особового рахунку № НОМЕР_2 .2-122 наявна заборгованість відповідача перед ТОВ «ЖБК «Управдом» по сплаті квартплати, опалення, холодної води, відведенню та компенсації за період часу з 01.07.2022 року по 01.10.2025 року складає 24 176,66 грн.
Даний розрахунок відповідачем не оспорювався, заперечень не надходило, а відтак є чинним та приймається судом до уваги.
Враховуючи викладене, суд вбачає наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 24 176,66 грн.
Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежать від основного зобов`язання і поділяє його долю.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Подібний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.02.2018 по справі № 910/11249/17.
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, на наявну суму заборгованості позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України, за період з 01.01.2024 року по 01.10.2025 року нараховано суму інфляційних втрат у розмірі 3 487,59 грн та суму 3% річних у розмірі 1 269,77 грн.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1,7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2752 від 16.10.2025.
З урахуванням того, що позовні вимоги ТОВ «ЖБК «Управдом» задоволено повністю, на користь позивача з відповідача слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
З прохальної частин позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Судом встановлено, що 01.01.2023 між ТОВ «ЖБК «Управдом», в особі директора Себрюка К.В., та АО «ЛІГАЛ КЕЙС», в особі партнера Безсмертного О.О., укладено Договір № 2 про надання правової допомоги.
В Акті надання послуг № 613 від 16.10.2025 зазначено, що вартість виконаних робіт (послуг) складає 2 000,00 грн/год. Загальна вартість виконаних робіт складає 9 000,00 грн. (4,5 год х 2 000,00 грн).
Відповідно до детального опису наданих правових послуг адвокатами Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ КЕЙС», пов`язаних із зверненням до Подільського районному суду м. Києва, адвокатським об`єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: аналіз правових аргументів та надання правової інформації щодо обставин справи, надання консультації щодо можливих процесуальних ризиків та можливих заперечень відповідача та узгодження остаточної правової позиції для звернення до суду з позовом - 1 год; підготовка позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (аналіз фінансових документів, розрахунків заборгованості, актів наданих послуг, підготовка складання розрахунку суми боргу, інфляційної складової та 3% річних, правове обґрунтування вимог з урахуванням актуальної судової практики, оформлення додатків до позову (копії договорів, рахунків, актів, платіжних документів, розрахунків) - 3 год, подача позовної заяви за позовом до ОСОБА_1 в канцелярію Подільського районного суду м. Києва - 0,5 год.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитків від інфляції, 3 % річних - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 28 934 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 02 коп., яка складається з: боргу за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 24 176 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят шість) грн 66 коп., збитків від інфляції в розмірі 3 487 (три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 59 коп. та 3% річних у розмірі 1 269 (одна тисяча двісті шістдесят дев`ять) грн 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
У задоволенні решти вимог судових витрат - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом», код ЄДРПОУ 38139151, юридична адреса: 04078, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 102-А, н/п 37;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Я.К. Левицька