Справа № 758/13063/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа інспектор 3 взводу 2 роти батальйону із забезпечння супроводження Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Васянович О.І., про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Департамента патрульної поліції (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову постанову серії ЕНА № 7575877 від 19.07.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 липня 2026 року о 11 год. 49 хв., керуючи автомобілем Фольксваген Пасат д.н.з. НОМЕР_1 за адресою м. Київ, вул.Стеценка, не пред?явив для перевірки документи, чим порушив ПДР України. Зазначає, що вказана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки працівники патрульної поліції фактично незаконно зупинили транспортний засіб, на якому він рухався, дотримуючись усіх правил дорожнього руху. В подальшому поліцейський повідомив, що причиною зупинки транспортного засобу є інформація про те, що на вказаний автомобіль відсутній поліс страхування, однак оскільки такої підстави як «перевірка страхового полісу» закон не передбачає, відтак зупинка транспортного засобу була безпідставною, а тому усі подальші дії та складена постанова є протиправними. На підставі викладеного, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29.07.2026 у справі №758/13063/26 прийнято адміністративний позов до розгляду та призначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції надіслав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що вимоги позивача, викладені у позові є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що вказана подія зафіксована відеозаписом нагрудного відеореєстратора (боді-камери) інспектора Васяновича О.І., який відповідач додає до цього відзиву як доказ у справі. Відповідно до внутрішніх метаданих відеофайлу запис здійснено 19.07.2026 у проміжку часу з 11:41:22 по 11:53:33 (ідентифікатор реєстратора 0039101, закріплений за Васяновичем О.І.), тобто запис повністю охоплює зафіксований у постанові час вчинення правопорушення - 11:49:27. Географічні координати, що супроводжують запис (близько 50,4773° пн. ш., 30,4169-30,4172° сх.д.), відповідають місцю вчинення правопорушення, зазначеному у оскаржуваній постанові - вулиці Стеценка у м. Києві. Відеозапис зафіксований та використаний відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018. З відеозапису вбачається послідовність дій, притаманна законній процедурі зупинки транспортного засобу та перевірки документів: наближення інспектора до транспортного засобу позивача; звернення до водія із законною вимогою пред`явити документи, передбачені п. 2.1 ПДР України; передача позивачем окремих документів для перевірки; використання інспектором службового мобільного термінала для перевірки даних, зокрема відомостей Єдиної централізованої бази даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України; розмова інспектора біля транспортного засобу та повернення до службового автомобіля для оформлення матеріалів і роздрукування постанови безпосередньо на місці зупинки. Зафіксований на відео час події відповідає часу, вказаному в оскаржуваній постанові, а особа інспектора та обставини, зафіксовані відеозаписом, повністю узгоджуються з відомостями, викладеними у постанові. Керування транспортним засобом без чинного поліса обов`язкового страхування, тобто в порушення п. 2.1 «ґ» ПДР, саме по собі є триваючим порушенням Правил дорожнього руху та ознакою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Тому виявлена інспектором за даними Єдиної централізованої бази даних МТСБУ відсутність чинного поліса на транспортний засіб позивача є достатньою і законною підставою для зупинки транспортного засобу як за п. 1, так і за п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, звертає увагу, що з 1 січня 2025 року набув чинності новий Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 цього Закону перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності здійснюється, зокрема, відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення ПДР та матеріалів дорожньо-транспортної пригоди. Отже, з 01.01.2025 перелік законних підстав для перевірки поліцією наявності страхового поліса є значно ширшим за той, на який посилається позивач, і прямо охоплює звичайний, поточний контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху вимог ПДР - саме в межах такого контролю й було виявлено відсутність у позивача чинного поліса. Також зазначає, що непред`явлення поліса для перевірки є самостійним, окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, і настає незалежно від наявності спору щодо підстав зупинки. За таких обставин відсутні підстави для скасування постанови з мотивів, які наведені у позовній заяві.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно зі ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно матеріалів справи 19.07.2026 інспектором 3 взводу 2 роти батальйону із забезпечння супроводження Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Васяновичем О.І. була винесена постанова серії ЕНА № 7575877 від 19.07.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього року, зафіксоване не в автоматичному режимі. . Згідно оскаржуваної постанови, 19.07.2026 о 11 год. 49 хв. 27 сек. за адресою: м. Київ, вулиця Стеценка, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 «ґ» ПДР України. За вказане порушення позивача було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, відповідно до п. 2.1 «ґ» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), або пред`явити електронний внутрішній договір такого страхування у візуальній формі поліса.
Відповідно до п.1, п.3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно долученого до відзиву відеозапису (ID реєстратора 474789) (01:07 хв. відеозапису) поліцейський зазначив, що підставою зупинки транспортного засобу є п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та оскільки водій порушив правила дорожнього руху (01:56 хв. відеозапису). Поліцейський зазначив, що згідно інформації, яку він отримав з службового планшету на даний транспортний засіб відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (03:36-03:59 хв. відеозапису) тому транспортний засіб зупинено для перевірки наявності чинного страхового поліса обов`язкового страхування, оскільки в електронних базах відомості про наявність - відсутні.
На вимогу поліцейського, який представився (05:40 хв. відеозапису), позивач пред`явив посвідчення водія (05:50 хв. відеозапису), реєстраційні документи на транспортний засіб; однак на вимогу пред`явити поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (09:08 хв. відеозапису), позивач такий не надав. Протягом розгляду справи про адміністративне правопорушення зазначав, що підстави для зупинки транспортного засобу відсутні.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 09 серпня 2019 року у справі № 760/20247/16-а, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 537/2324/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 127/19283/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному випадку, доказів, які б спростовували факт наявності складу адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем суду не надано.
Зважаючи на те, що позивачем не було пред`явлено працівникам поліції для перевірки документа, зазначеного в пункті 2.1 ПДР України, а саме чинного страхового полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), а також оскільки були наявні підстави для зупинки транспортного засобу передбачі п.3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У зв`язку з відмовою у позові, у відповідності до ст. 139 КАС України, судові витрати, пов'язані із розглядом справи, позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС України, суд
у х в а л и в:
у задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа інспектор 3 взводу 2 роти батальйону із забезпечння супроводження Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Васянович О.І., про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. І. Якимець