Дата документу 24.09.2026
Справа № 334/5836/26
Провадження № 6/334/757/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про заміну стягувача у виконавчому листі,
встановив:
представник заявника Футорян С.М. звернулася до суду з заявою, в якій просить замінити стягувача АТ «ТАСКОМБАНК» у виконавчому листі № 334/5836/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 996790-101 від 21 жовтня 2020 року, на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, Реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСКОМБАНК»).
В обґрунтування заяви зазначила, що 14.08.2026 рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя у справі № 334/5836/26 позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. 29.06.2026 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 996790-101 від 21 жовтня 2020 року, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Представник заявника в судове засідання не з`явився. В заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Представник стягувача АТ «ТАСКОМБАНК» та боржниця ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення вказаного в заяві питання.
Оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, додані до заяви, матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 14.08.2026 у справі № 334/5836/26 позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений частково. Стягнута з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість станом на 23.08.2023 за Заявою-Договором № 996790-101 про надання споживчого кредиту від 21.10.2020 у сумі 8 597,04 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість по тілу кредиту - 8 591,40 гривня, прострочена заборгованість по процентам - 5,64 гривень, а також судовий збір у сумі 368,03 гривень. Рішення набрало законної сили 15.09.2026.
Виконавчий лист у цій справі Дніпровським районним судом міста Запоріжжя не видавався.
Згідно з договором факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026, Акту прийму-передачі Реєстру Договором факторингу від 29.06.2026, платіжної інструкції в національній валюті від 29.06.2026 № 24400, витягу з Реєстру прав вимоги від 29.06.2026 АТ «ТАСКОМБАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 996790-101 від 21 жовтня 2020 року.
Відповідно до частин першої другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України та статті 442 ЦПК України, у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до статті 442 ЦПК України.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13, виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
У частині першій статті 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026 укладений з дотриманням вимог, визначених чинним законодавством України.
Суд встановив, що на підставі Договору факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026 відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, що є підставою для процесуального правонаступництва.
Проте, враховуючи те, що виконавчий лист у справі № 334/5836/26 Дніпровським районним судом міста Запоріжжя не видавався, відсутні підстави для заміни стягувача у виконавчому листі його правонаступником.
У даному випадку право нового кредитора на виконання судового рішення може бути захищене в порядку, передбаченому статтею 55 ЦПК України, шляхом правонаступництва у справі № 334/5836/26.
Керуючись статтями 260, 268, 431, 442 ЦПК України, суд
постановив:
у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.В. Фетісов