Справа № 947/18869/26
Провадження № 2/515/1936/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Дем`янової О.А.,
за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 14.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 19339-09/2023 (далі-Кредитний договір, Договір). Прийняття умов Кредитного договору відповідачка підтвердила шляхом підписання його у власному кабінеті на офіційному веб-сайті Кредитодавця введенням одноразового ідентифікатора W1305. Відповідачу передані грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника № НОМЕР_1 у розмірі 5000 грн.
12.06.2024р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс укладено Договір факторингу №12062024, внаслідок чого, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою, документально підтвердженою та становить 26625,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн; заборгованість за відсотками 21625,00 грн; ума заборгованості по штрафним санкціям 0,00 грн.
Враховуючи викладене, ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість за Договором, а також понесені судові витрати.
Рух справи
06 травня 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до Київського районного суду м.Одеси з цим позовом.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 02 червня 2026 року справу передано за підсудністю до татарбунарського районного суду Одеської області.
07 липня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Дем`яновій О.А.
14 липня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам роз`яснено їх процесуальні права, зокрема право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що за відсутності клопотань будь-якої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Роз`яснено, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, позивач - має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, а відповідач має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
ТОВ «Діджи Фінанс» у позовній заяві, просило провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника, зазначивши, що підтримує позовні вимоги та не заперечує відносно заочного розгляду справи.
У липні 2026 року до суду повернулась поштова кореспонденція, яка направлялась судом ОСОБА_1 (копія ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 14 липня 2026 року).
Поштова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду із відміткою поштової служби «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).
Суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 14.09.2023 з метою отримання кредиту ОСОБА_1 подала до ТОВ «Аванс Кредит» Заявку -анкету на отримання фінансового кредиту, підписавши її електронним підписом одноразовим ідентифікатором W1305 (а.с.47-48).
14.09.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено та підписано Договір про надання фінансового кредиту № 1933-09/2023 (а.с.49-54).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовим ідентифікатором W1305.
Згідно з п. 1.2. Договору Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 14.09.2023. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 07.09.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору (п. 1.4., 1.4.1.Договору).
За змістом п. 1.5. Договору Клієнт зобов`язується сплачувати проценти - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Пунктом 1.6. Договору передбачено, що кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 75xx - xxxx - 1616 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором (п. 3.1., 3.2.Договору).
Перед підписанням кредитного договору позичальниця ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту який містить всі істотні умови договору: інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, інформацію та контактні дані кредитодавця, порядок повернення кредиту, інформацію про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, інформацію та контактні дані кредитодавця, інші важливі правові аспекти. Ознайомлення позичальника з паспортом споживчого підтверджується підписанням електронним підписом одноразовим ідентифікатором W1305 (а.с.44-46).
Перед підписанням Договору ТОВ «Аванс Кредит» здійснило ідентифікацію клієнта.
Довідкою про ідентифікацію клієнта від 12.06.2024 підтверджено акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 19339-09/2023, у якій зазначено Дату заявки на кредит-14.09.2023, Дата/час підписання договору-14.09.2023, Номер картки НОМЕР_1 , Дата відправки ідентифікатора 14.09.2023, Унікальний ідентифікатор (код підпису)- W1305 (а.с.43).
ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за вказаним Договором виконало в повному обсязі та перерахувало відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок НОМЕР_1 в сумі 5000,00 грн, що підтверджується листом та випискою про рух коштів з карткового рахунку відповідачки, надані АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 18.08.2026.
Із вказаного листа вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Ідентифікаційні дані власника картки: прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 - серія та номер паспорта НОМЕР_5 адреса місця проживання адр. факт.: АДРЕСА_1 - контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) НОМЕР_6 (а.с.70).
З виписки за договором № б/н за період 14.09.2023 - 14.09.2023 слідує, що 14.09.2023 року на картковий рахунок відповідачки зараховано грошові кошти у сумі 5000,00 грн (а.с.71).
Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором на виконала, кредитні кошти не повернула, відмотки за користування кредитом не сплатила, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №19339-09/2023 вiд 2023-09-14 заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.06.2024 склала у загальному розмірі 26625.00 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 21625.00 грн (а.с.19-20).
Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачка повернула кредитні кошти у розмірі та строки, передбачені Договором.
12.06.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали Договір факторингу № 12062024, за умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» стає Новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли із Основних договорів, та отримує права вимоги за Основними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті боргу за Основними договорами, строк платежу за якими настав, відповідно до Акту прийому-передачі (додаток №2 до Договору), а також вимоги по Основним договорам, які виникнуть в майбутньому (а.с.55-57).
Згідно з п.1.4. Договору факторингу відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за Основними договорами, та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається у дату укладення цього Договору.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №12062024 від 12.06.2024 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки у сумі 26625,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 21625,00 грн - заборгованість по відсотках, 0,00 грн - сума заборгованості по штрафним санкціям (а.с.60).
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Підписаний ОСОБА_1 договір про надання фінансового кредиту № 19339-09/2023 від 14.09.2023 за формою відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписаний позичальником одноразовими ідентифікаторами, які є аналогами власноручного підпису.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 сформовано наступну правову позицію.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положенням про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженим Постанова Правління Національного банку України № 151 від 13.12.2019 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.
Отже, відповідачка, підписавши кредитні договори, не лише погодила їх умови, але й скористалася кредитом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Предметом даного позову є стягнення кредитної заборгованості новим кредитором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
За вказаних обставин, судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису. Надані позивачем докази свідчать, що позичальник ознайомлена з умовами кредитування і прийняла їх.
Відповідачка, підписавши кредитний договір, погодила його умови та скористалася кредитом. Факт отримання кредиту на наявності кредитної заборгованості позичальником не спростовано.
Судом не встановлено факту недійсності/нікчемності договору факторингу за № 12062024 від 12.06.2024 року, що укладений між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс».
Відповідачка відзив на позов не подала, належного виконання зобов`язань за кредитним договором не довела, розрахунок заборгованості не спростувала.
За встановлених обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.
У постановах від 05 березня 2023 року у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Верховний Суд виснував, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.
Пунктом 1.4.1. Договору визначено процентну ставку - 2,50% в день, яка застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.
Згідно з п.1.2.Договору датою погашення кредиту є 07.09.2024 року.
Відповідно до п.3.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору.
З наданого розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 19339-09/2023 від 14.09.2023 року вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались по 12.06.2024 року, тобто до дня переходу права вимоги до нового кредитора. Новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» нарахування відсотків за період від дня отримання права вимоги по заборгованості відповідача, не проводилося.
Нарахування відсотків відбувалося згідно з Графіком платежів.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 21625,00 грн є правомірними.
Висновки за результатами розгляду справи
Враховуючи, що боржник, отримавши кошти, не виконувала належним чином взяті за договором позики зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржник має нести цивільно-правову відповідальність за не виконання чи неналежне виконання зобов`язання.
12.06.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу №12062024, згідно умов якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 19339-09/2023 від 14.09.2023 року.
При вирішенні спору спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, проте це означає лише те, що у такому випадку суд повинен розглянути позов і визначити розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону (постанова КЦС ВС від 03.08.2022 № 156/268/21 (61-17186 св 21)).
З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, ОСОБА_1 , отримавши від позивача кредит у добровільному порядку та у встановлені договором строки, його не повернула, проценти у встановленому договором розмірі не сплатила, нею не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення коштів, тому позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 26625,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками 21625,00 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» у повному обсязі, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн судового збору за подання позовної заяви до суду.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення позивачем судових витрат до суду надано: Договір № 42649746/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, додаткову угоду №19339-09/2023 від 10.04.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 42649746/01 від 02.01.2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.04.2026.
Згідно з Додатковою угодою № 19339-09/2023 від 10.04.2026 сторони домовилися про надання ФОП ОСОБА_2 правової допомоги позивачу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.04.2026 та детальним описом робіт (наданих послуг) підтверджено розмір правової (правничої допомоги) щодо стягнення заборгованості з відповідачки у розмірі 6000,00 грн.
Оцінка судом вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22).
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Враховуючи на відсутність клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, то заявлена сума на відшкодування правничої допомоги у розмірі 6000,00 грн підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись статями 526, 530, 536, 1048, 1054 ЦК України, статями 2, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 19339-09/2023 від 14.09.2023 року у розмірі 26625, 00 грн (двадцять шість тисяч шістсот двадцять п`ять грн. 00 коп) грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками 21625,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч грн. 00 коп).
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя О.А.Дем`янова