Справа №:755/17244/25
Провадження №: 2-др/755/131/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку письмового провадження, без виклику сторін, заяву представника позивача про відшкодування судових витрат у цивільній справі №755/17244/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -
у с т а н о в и в:
28.07.2026 року представник позивача через засоби поштового зв`язку звернувся до суду із заявою про відшкодування судових витрат, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 69000,00 грн.
Вимоги заяви мотивовано тим, що рішенням суду від 24.07.2026 року частково задавлений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, стягнуто з відповідачки на користь позивача грошову компенсацію вартості частини автомобіля в сумі 345000,00 грн. В межах 5-денного строку від дня ухвалення у справі судового рішення, сторона позивача звертається до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Представник зазначає, що 25.10.2025 року між АО «КОЛО» та позивачем був укладений договір про надання правничої допомоги 22-Р/25. Предметом договору є надання АО правової допомоги у вигляді представництва інтересів позивача у справі №755/17244/25. Додатковою угодою №1 від 25.10.2025 року сторони договору про надання правничої допомоги установили, що загальний розмір гонорару становить 20% від фактично отриманих грошових коштів в результаті виконання рішення суду про поділ майна подружжя. Гонорар сплачується в наступному порядку: 5000,00 грн. - під час підписання додаткової угоди; 5000,00 грн. до 02.12.2025 року; 10000,00 грн. в період з 03.12.2025 року по 25.12.2025 року. Згідно п. 3.4. Додаткової угоди, залишок гонорару, який є різницею між 20% фактично отриманих грошових коштів та сплаченими сумами сплачується протягом 5 днів з моменту виконання рішення суду. На виконання договору позивач здійснив наступні платежі: 31.10.2025 року - 5000,00 грн.; 02.12.2025 року - 5000,00 грн.; 20.12.2025 року - 5000,00 грн.; 14.01.2026 року - 5000,00 грн. Тобто фактично сплачено 20000,00 грн. Оскільки рішенням суду стягнуто 345000,00 грн., 20% від цієї суми складає 69000,00 грн. Відтак, за договором підлягає доплаті 49000,00 грн. після фактичного виконання. Надана клієнту правнича допомога на підставі вказаного договору стосується і пов`язана з даною справою, а її надання підтверджується вчиненими діями адвоката в межах даної справи, які були необхідними для реалізації права позивача на захист своїх прав та інтересів. Щодо відсутності детального опису здійснених адвокатом витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, на виконання положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, то за змістом цієї правової норми вона запроваджена «для визначення розміру витрат», тоді як сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при надання послуг клієнту.
Положеннями ст. 270 ЦПК України передбачено можливість розгляду питання про судові витрати без повідомлення учасників справи, тож ураховуючи положення ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд вирішив розглянути заяву представника позивача про відшкодування судових витрат у цивільній справі №755/17244/25 без повідомлення учасників справи, оскільки не вбачає необхідності виклику сторін та/або їх представників в судове засідання.
Суд, вивчивши заяву представника позивача про відшкодування судових витрат та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У позовній заяві ОСОБА_1 , яка надійшла до суду 02.09.2025 року, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (зокрема щодо витрат на професійну правничу допомогу), які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, був відсутній.
Після постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем 01.10.2025 року було подано, в тому числі, нову редакцію позовної заяви, у якій позивач зазначив: «Відповідно до вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України позивач надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, та зазначає, що за подання позовної заяви позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 7525,08 грн. Позовна заява містить вимогу щодо стягнення цієї суми на користь позивача. Станом на дату подання позову я, ОСОБА_1 не поніс і не очікую понести інших витрат пов`язаних з розглядом справи».
До ухвалення у справі кінцевого рішення, у матеріалах справи була наявна копія ордеру серії ВН №1618416 на надання правової допомоги позивачу адвокатом Ленець О.В., який був виданий АО «КОЛО» 01.12.2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги №22-Р/25 від 25.10.2025 року, а також копія ордеру серії ВН №1550334 на надання правової допомоги позивачу адвокатом Смірновим В.С., який був виданий АО «КОЛО» 09.01.2026 року на підставі договору про надання правничої допомоги №22-Р/25 від 25.10.2025 року.
Зі змісту ухвали суду від 14.01.2026 року про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті убачається, що в підготовчому засіданні представник позивача заявив про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що докази наявності таких витрат будуть надані протягом 5 днів від дня ухвалення судового рішення.
При цьому, попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу до суду подано не було, як не було цього зроблено й до часу ухвалення у справі судового рішення.
До заяви представника позивача про відшкодування судових витрат долучено копію договору про надання правничої допомоги №22-Р/25 від 25.10.2025 року, укладеного між АО «КОЛО» та позивачем, за яким, клієнт відповідно до цього договору доручає АО надавати йому правничу допомогу яка полягає у представленні інтересів у Дніпровському районному суді м. Києва у справі №755/17244/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Також до заяви представника позивача про відшкодування судових витрат долучено копію Додаткової угоди №1 від 25.10.2025 року до зазначеного вище договору про надання правничої допомоги, згідно якої: п. 2 Сторони погодили, що загальний розмір гонорару становить 20% від фактично отриманих грошових коштів в результаті виконання рішення суду про поділ майна подружжя; Гонорар сплачується в наступному порядку: 3.1. 5000,00 грн. сплачується під час підписання цієї додаткової угоди; 3.2. 5000,00 грн. сплачується до 02.12.2025 року; 3.3. 10000,00 грн. сплачується в період з 03.12.2025 року по 25.12.2025 року; 3.4. Залишок гонорару, який є різницею між 20% фактично отриманих грошових коштів (п. 2) та сплаченими сумами згідно п. 3.1., 3.2., 3.3. сплачуються протягом 5 днів з моменту виконання рішення суду.
Із матеріалів заяви представника позивача про відшкодування судових витрат убачається, що позивач здійснив на користь ОА наступні оплати у такі дати: 31.10.2025 року - 5000,00 грн.; 02.12.2025 року - 5000,00 грн.; 20.12.2025 року - 5000,00 грн.; 14.01.2026 року - 5000,00 грн.
Частиною 9 ст. 83 ЦПК України визначено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
На підтвердження надсилання відповідачці копії заяви про відшкодування судових витрат, представник позивача надав суду опис вкладення поштової кореспонденції, в якому зазначено «заява про відшкодування суд. витрат».
Однак, такий опис вкладення поштової кореспонденції не підтверджує надсилання відповідачці додатків до заяви про відшкодування судових витрат, як доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд не вбачає підстав для висновку про дійсне направлення стороною позивача на адресу відповідачки копії договору про надання правничої допомоги, додаткової угоди до нього та банківських квитанції про здійснені позивачем оплати на користь ОА, що в свою чергу вказує на неможливість прийняття судом до уваги зазначених документів та відповідно є підставою для відмови у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат.
Сторона позивача протягом судового розгляду справи не була позбавлена можливості надати попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, однак цього не зробила, хоча з урахуванням дат поданих до суду документів та дати ухвалення у справі рішення, як подання попереднього (орієнтовного) розрахунку відповідних судових витрат, так і самої заяви про стягнення з відповідачки витрат за послуги АО, було можливим і перешкод для цього не існувало.
Сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Реалізація судом цього права в кожному конкретному випадку залежить від встановлених обставин справи, а також інших чинників.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
У даному випадку суд дійшов висновку, що неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, адже попередньо суд встановив відсутність належного підтвердження направлення відповідачці доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, а використання стороною позивача кур`єрської доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин», замість послуг АТ «Укрпошта» або хоча б ТОВ «Нова пошта», не надає можливості перевірити вручення відповідачці хоча б самої заяви про відшкодування судових витрат, що в такому випадку вказує на порушення принципу змагальності сторін щодо надання стороні відповідача реальної можливості скористатись своїм правом на подання заяви про зменшення витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.
Частиною 1 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Водночас, за матеріалами поданої стороною позивача заяви про відшкодування судових витрат не вбачається жодної поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, адже подані документи датовані жовтнем 2025 року - січнем 2026 року, а рішення у справі було ухвалене 24.07.2026 року.
У своїй заяві про відшкодування судових витрат представник позивача всупереч вимог частини першої статті 246 ЦПК України не вказав на наявність будь-яких поважних причин неможливості подання доказів про такі витрати до закінчення судових дебатів у справі.
У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543сво23)).
Ураховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 43, 83, 133, 134, 141, 142, 175, 246, 270, 353-355 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви представника позивача про відшкодування судових витрат у цивільній справі №755/17244/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 05.10.2026 року.
Суддя -