Справа № 175/9213/26
Провадження № 2/175/2754/26
УХВАЛА
"05" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської ради Донецької області, третя особа - Друга краматорська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частку в майні в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Краматорської міської ради Донецької області про визнання права власності на частку в майні в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
20.07.2026 року ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області заяву було повернуто позивачу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.09.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2026 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію на 1311 грн 20 коп.
При цьому позивач звертається до суду з вимогою визнати за ним право власності на 7/9 часток житлового будинку загальною площею 42,9 кв.м, житловою площею 26,7 кв.м. з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Суддя звертає увагу на те, що ціна даного позову визначається вартістю майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19 (провадження №12-36гс20) зазначено про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
В порушення вищенаведеного, матеріали позовної заяви не містять висновок про вартість об`єкта спірного майна, станом на день подання позовної заяви, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення підсудності даної справи та розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна:положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв`язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про дійсну/ринкову вартість) кожного об`єкта спірного майна станом на день подання позовної заяви, та сплатити судовий збір у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного вище, суддя доходить висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської ради Донецької області, третя особа - Друга краматорська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частку в майні в порядку спадкування за заповітом слід залишити без руху та встановити позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 175,185,258-261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської ради Донецької області, третя особа - Друга краматорська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частку в майні в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення зазначених недоліків п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ