Справа № 211/5910/26
2/212/7057/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді Зіміна М.В., за участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
26 травня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Венера Фінанс») звернулось з позовом до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 281589 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору. Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 4000,00 грн., строк кредиту - 90 днів, відсоткова ставка - 0,72 % (процентів) на добу.
19 грудня 2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором № 281589 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 25 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 .
Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на 20.02.2026 становить 7620,80 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 2620,80 грн., послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1000,00 грн.
Враховуючи викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Венера Фінанс» заборгованість у загальній сумі 7620,80 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 15500,00 грн.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 01 червня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 281589 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, за умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL9581.
Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається строком на 90 днів, тобто до 23.07.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.
За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. (п.1.3 договору)
За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною. (п.1.4 договору)
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта. Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua. (п.1.5-1.7 договору)
Відповідно до п.3.1-3.2 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. Сума кредиту, комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.
Також, відповідачем погоджено Графік розрахунків та загальну вартість кредиту, що є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 281589 від 25 квітня 2025 року, яким визначено: дату видачі кредиту/дату платежу, чисту суму кредиту/суму платежу за розрахунковий період, суму кредиту/суму погашення, проценти за користування кредитом, реальну річну проценту ставку та загальну вартість кредиту.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Клай Інвест», ОСОБА_1 , з яким укадено договір № 281589 від 25 квітня 2025 року ідентифікований ТОВ ТОВ «Клай Інвест». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua (одноразовий ідентифікатор KL9581).
Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», у рамках договору про надання фінансових послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30 вересня 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника ТОВ «ПрофітГід» 25.04.2025 було здійснено успішний переказ грошових коштів у розмірі 4000,00 грн. на рахунок отримувача ОСОБА_1
19 грудня 2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором № 281589 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 25 квітня 2025 року, укладеним між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 281589 від 25 квітня 2025 року сумі 7620,80 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 2620,80 грн., послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1000,00 грн.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З положеннями ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ «Клай Інвест» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 281589 від 25 квітня 2025 року з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та відповідно наявність між сторонами кредитних відносин, а також підтвердженим факт відступлення ТОВ «Клай Інвест» позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов`язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за вказаним договором.
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд враховує, що відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року, у справі № 310/11534/13 (провадження № 14- 154цс18), від 31 жовтня 2018 року, у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається строком на 90 днів, тобто до 23.07.2025. Строк дії договору 90 днів.
Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 23.07.2025, то у первісного кредитора наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 23.07.2025 включно.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача, відзив на позовну заяву не надав, перевіривши розрахунки позивача в частині основної суми заборгованості, нарахованих процентів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом (кредитом), процентів за користування грошовими коштами знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки розмір отриманого та не повернутого вчасно кредиту підтверджено матеріалами справи, а розмір відсотків за користування кредитними коштами, передбачений укладеним між сторонами Договором.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 281589 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 25 квітня 2025 року у розмірі 7620,80 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 4000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 2620,80 грн., послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1000,00 грн.
Вказана сума заборгованості за кредитним договором передбачена умовами кредитного договору, які погоджені відповідачем, а також не виходить за межі Графіку розрахунків, а застосована процентна ставка 0,72% здійснена з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09.04.2026, укладеного між ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та Адвокатським бюро «Пархомчук та партнери»; Акт про отримання правової допомоги від 22.07.2026, у відповідності до якого адвокатом Пархомчук С.В. було надано позивачу наступну правову допомогу: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості 0,5 год. 1500 грн., складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви) та моніторинг / аналіз судової практики 3 год. 9000 грн., інші клопотання та заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг ЄРСР щодо процесуального статусу судової справи 1,5 год. 4500 грн., канцелярські витрати на виготовлення копій документів та відправка поштової кореспонденції 500 грн., всього на суму 15500,00 грн.; рахунок на оплату у розмірі 15500,00 грн. та платіжну інструкцію № 4718 від 22 липня 2026 року про сплату позивачем на користь Адвокатського бюро «Пархомчук та партнери» грошових коштів у сумі 15500,00 грн.
Згідно Постанови Верхового Суду України від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у даній справі позивачем заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 15500,00 грн., тоді як ціна позову складає 7620,80 грн.
На думку суду, з урахуванням ціни позову, фактичної складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, кількості процесуальних дій заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із заявленою ціною позову. Обґрунтованим та пропорційним розміром витрат по вказаній справі на думку суду буде сума, що не перевищує 7620,80 грн., тобто розміру ціни позову, у зв`язку із чим наявні підстави для зменшення заявлених витрат з 15500,00 грн. до 7620,80 грн.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн., які було сплачено позивачем із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, оскільки позов було подано до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЕСІТС Електронний суд, а всього судові витрати у загальному розмірі 10283,20 грн. (7620,80 грн. + 2662,40 грн.).
Керуючись ст.ст.2, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за Договором № 281589 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 25 квітня 2025 року в розмірі 7620 (сім тисяч шістсот двадцять) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судові витрати у загальному розмірі 10283 (десять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 20 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд.23, оф.703, ЄДРПОУ 43561872.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний 05 жовтня 2026 року.
Суддя: М. В. Зімін