Справа № 308/11352/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Чепи М.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Шкіря І.І.,
представника відповідача Галамби М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Шкіря Інна Іванівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Шкіря І.І., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , згідно з якою просить:
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про шлюб від 12.02.2025 серії НОМЕР_1 . У подружжя народилось двоє спільних дітей, а саме - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач з відповідачем спільно не проживають з початку 2026 року, відповідач пішов з сім`ї, а вказані вище спільні неповнолітні діти сторін проживають разом з позивачем. Позивачу самій важко утримувати двох дітей, забезпечити необхідний рівень життя для їх нормального фізичного та духовного розвитку, оскільки остання не працює і не має змоги працювати, так як старша дитина, а саме ОСОБА_3 має проблеми зі здоров`ям, а саме ДЦП нижніх кінцівок, і потребує постійного нагляду.
Таким чином, позивач потребує аліментів на утримання дітей, враховуючи і стан здоров`я старшого сина, і неможливість з цих же причин працювати. Представник зазначає, що на утриманні відповідача ніхто не знаходиться, саме тому останній має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання дітей.
Позивач, як мати неповнолітніх дітей, усвідомлює свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дітей, створення для них належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та розумового розвитку. Починаючи з народження дітей позивач не мала змоги працювати, оскільки кожного дня займається доглядом за дітьми та їх вихованням, стабільних доходів позивач не має, тому потребує допомоги від відповідача.
У зв`язку з зростанням економічної кризи в державі матеріальне становище ОСОБА_1 змінюється, ріст цін спонукає до необхідності витрачати на утримання дітей значні кошти на відповідне харчування, одяг, взуття, лікування тощо. Позивачу невідомо про офіційне працевлаштування відповідача, будь-які документи щодо отримання заробітної плати її чоловіком у неї відсутні у зв`язку з відсутністю інформації щодо місця його роботи та отриманих доходів. Відповідач, залишивши сім`ю та дітей на сьогоднішній день повинен усвідомлювати і про наслідки таких дій, і про обов`язок піклуватися та матеріально забезпечувати дітей.
Представник зазначає, що відповідач періодично надає допомогу у розмірі 10000,00 грн на обох дітей, однак між сторонами не досягнуто чіткої згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей на постійній основі і систематично.
Оскільки, відповідач має фінансову можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, позивач хоче скористатись своїм правом на отримання такої допомоги на утримання неповнолітніх дітей в судовому порядку. Зі слів позивача, як їй стало відомо від відповідача, він має намір подати до суду позов про розірвання шлюбу та офіційно припинити подружні відносини.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, зауваживши, що визначена дружиною сума аліментів є посильною для відповідача, оскільки з березня цього року він перераховував кошти дружині на утримання дітей у межах 10000,00 грн, про що подала відповідні докази. Зауважила, що її довірителька не може працевлаштуватися на роботу, оскільки один із синів не може самостійно ходити.
Позивач у судовому засіданні підтримала свого представника.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що її довіритель не відмовляється від виконання батьківських обов`язків, але з урахуванням його інвалідності, пов`язаної з ампутацією ноги, неможливості влаштуватися на роботу, вважає за достатній рівень коштів, які батько може сплачувати на утримання дітей - 33% від загального заробітку, який би він міг отримувати з доходу або пенсії.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2025 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом №63, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 12.02.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 16.04.2025, виданий повторно).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 16.04.2025, виданий повторно).
Судом встановлено, що позивач проживає разом з синами за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою, виданою виконкомом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 21.07.2026 №77.
З індивідуальних відомостей про застраховану особу (форм ОК-5 та ОК-7) встановлено, що сума фактичного заробітку/доходу позивача у гривнях у 2020 році склала 20000,00 грн; у 2021 році - 72500,00 грн; у 2022 році - 78600,00 грн; у 2023 році - 80400,00 грн; у 2024 році - 46074,19 грн.
Згідно з відповідями на запити суду Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області від 10.08.2026 та Центру надання адміністративних послуг Баранинської сільської ради від 10.08.2026 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
З копії витягу з рішення експертної команди повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів за №10473/26/5651/ВТ від 03.06.2026, поданого представником відповідача у даному судовому засіданні, судом встановлено, що відповідач є особою з інвалідністю першої групи підгрупи Б.
З поданих представником позивача у даному судовому засіданні платіжних інструкцій від 28.03.2026, 28.06.2026 та 01.08.2026 вбачається перерахування ОСОБА_2 власних коштів ОСОБА_1 у сумі 10050,00 грн.
За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Положенням ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі регламентовано ст. 184 СК України.
Як встановлено судом, спільні діти сторін проживають з позивачем, перебувають на її утриманні та потребують матеріального забезпечення.
Матеріалами справи не встановлено та не підтверджено, що відповідач на час розгляду справи офіційно працює та отримує постійний (сталий) дохід.
При визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан позивача, яка веде догляд за малолітніми синами, вік дитини, матеріальне становище платника аліментів (відповідача), який з урахуванням наданого статусу особи з інвалідністю здійснював переказ коштів позивачці у межах 10050,00 грн, відсутність у матеріалах справи даних про наявність у відповідача аліментних зобов`язань та інших утриманців, а також вимоги норми ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якою розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги рівність обов`язку батьків щодо утримання дітей, суд приходить до висновку, що в силу вимог ст. 180 СК України з відповідача слід стягнути на користь позивача аліменти на їх спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн щомісячно і до досягнення ним повноліття; сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн щомісячно і до досягнення ним повноліття.
Беручи до уваги, що згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 установлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; від 6 до 18 років - 3512 гривень, така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дітей хоча б найнеобхіднішим.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1-3 ст. 12, ч. 1-5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
При цьому, оскільки позов із вимогами про стягнення аліментів пред`явлений 05.08.2026, то в силу вимог ч. 1 ст. 191 СК України аліменти слід стягувати із цієї дати, а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279-284, 289, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. 7, 180-184, 191 СК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Шкіря Інна Іванівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 05.08.2026 і до досягнення ним повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 05.08.2026 і до досягнення ним повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення - 06 жовтня 2026 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик