Справа № 462/8859/26
УХВАЛА
05 жовтня 2026 року м.Львів
суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Львівської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та про призначення судово-психіатричної експертизи,
в с т а н о в и л а :
заявник ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням, в якому просить продовжити строк дії рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.10.2024 року у справі № 462/1597/24 щодо визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в межах розгляду вказаного клопотання призначити судово-психіатричну експертизу.
Перевіривши клопотання та додані до нього документи, суддя дійшла висновку, що таке підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
Згідно із ч. 6, 7, 8 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу, тобто за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що заявник, при зверненні до суду має подати відповідне клопотання, яке містить відповідні обставини, що вже підтверджені висновком судово-психіатричної експертизи, оскільки розгляд такого клопотання не є аналогічним розгляду заяви про визнання особи недієздатною. Тобто, при зверненні до суду з вказаним клопотанням, заявник повинен вже мати в наявності висновок судово-психіатричної експертизи, що і є доказом при розгляді вказаного клопотання і який повинен, відповідно до вимог ч. 8 ст. 300 ЦПК України, долучатись до заяви.
Разом з тим, до клопотанням заявником не додано відповідного висновку судово-психіатричної експертизи на підтвердження продовження хронічного, стійкого психічного розладу у ОСОБА_2 . Зі змісту клопотання вбачається, що заявник не може отримати такий висновок самостійно.
Щодо покликань заявника про те, що судово-психіатрична експертиза проводиться виключно за ухвалою суду, суддя зазначає, що відповідно до ч.3 ст.102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи, шляхом звернення безпосередньо до відповідної експертної установи.
Вказані недоліки унеможливлюють відкриття провадження та подальший розгляд клопотання в строки, передбачені ч.9 ст.300 ЦПК України, а тому слід залишити клопотання без руху, для усунення наявних недоліків, а саме для надання висновку судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Дотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, зі змісту наведеного положення ст. 95 ЦПК України вбачається, що засвідчення відповідності оригіналу документа можливе лише при наявності в особи, яка засвідчує такого оригіналу, і відповідно оригінал документа має знаходитися в особи на дату такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом від 01.07.2020 року № 144 Державного підприємства «Український науково-дослідний і начальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» з наданням чинності з 01 вересня 2021 року на заміну ДСТУ 4163-2003.
Пунктом 5.26 зазначеного Національного стандарту визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01.10.2020 року у справі № 910/8794/17.
Як убачається з копій клопотання та доданих до нього документів, такі копії не засвідчені відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України, а саме на них відсутня дата засвідчення копій.
Вищенаведені недоліки клопотання унеможливлюють його розгляд по суті.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що клопотання не відповідає вимогам ст. 300 ЦПК України, то таке слід залишити без руху і надати заявнику строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення клопотання без руху, для усунення недоліків такого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 294-299, 300, ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и л а :
клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Львівської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та про призначення судово-психіатричної експертизи - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення клопотання без руху.
Роз`яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, клопотання вважається поданим в день первісного його подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, клопотання вважатиметься неподаним і буде повернуте заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Постигач О. Б.