Справа № 357/2408/26
Провадження № 6/357/684/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Кардаш О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква заяву заявника (боржника) ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» про розстрочення виконання рішення суду, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2026 року заявник (відповідач) ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив розстрочити виконання заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.07.2026 у справі №357/2408/26 строком на 10 місяців та встановити графік погашення заборгованості.
Заява мотивована тим, що 24 липня 2026 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі №357/2408/26 ухвалено рішення, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 700308769 від 11.07.2023 у розмірі 60896,62 грн та судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. Згідно довідки ОК-7 Пенсійного фонду України, його дохід за січень-липень 2026 року становить 66700,00 грн, тобто середньомісячний дохід становить приблизно 9528,57 грн. При цьому загальна сума, що підлягає сплаті за рішенням суду, становить 63559,02 грн та одноразова сплата за наявного рівня офіційного доходу є для нього об`єктивно істотно ускладненою. Просить встановити такий порядок виконання рішення, який дозволить реально та в повному обсязі виконати рішення суду.
Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 27.08.2026 матеріали передані для розгляду судді Кошелю Б. І та згідно контрольного журналу передачі судових справ та матеріалів переданих для розгляду судді, були отримані останнім 18.09.2026.
Судом 27.08.2026 р. за вх.№56118 отримано заперечення на клопотання, в яких представник позивача просила відмовити в задоволенні заяви Відповідача про розстрочення виконання судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2026 року по цивільній справі № 357/2408/26. В запереченнях зазначила, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення. Заявник повинен надати докази, що підтверджують наявність обставин, які роблять виконання рішення складним, наприклад, фінансова скрута, хвороба, стихійне лихо тощо. Зазначені Відповідачем обставини самі по собі не свідчать про наявність виключних обставин, які об`єктивно перешкоджають виконанню судового рішення, а тому не можуть бути безумовною підставою для його розстрочення. Майновий стан відповідача повинен оцінюватися не лише за розміром його заробітної плати, а комплексно, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів. У даному випадку відповідач фактично обмежився наданням довідки ОК-7, не підтвердивши наявність надзвичайних, об`єктивних та тимчасових обставин, які унеможливлюють виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою від 21 вересня 2026 року прийнято до розгляду заяву про розстрочення виконання рішення суду та призначено судове засідання на 05 жовтня 2026 року.
Заявник (відповідач) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в встановленому законом порядку, заяви та клопотання до суду не надходили, причини неявки суду невідомі.
Стягувач ( позивач ) в судове засідання представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлялися в встановленому законом порядку, заяви та клопотання до суду не надходили, причини неявки суду невідомі.
Отже, неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є повними та достатніми для її розгляду, суд вважає за можливе заяву про розстрочення виконання рішення суду, розглянути за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали заяви про розстрочення виконання судового рішення, матеріали цивільної справи № 357/2408/26, приходить до наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2026 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 700308769 від 11.07.2023 у розмірі 60896,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. В іншій частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу було відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 25.08.2026.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що в задоволенні даної заяви слід відмовити, з огляду на наступне.
Згідно із ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними і такими, що не залежать від волі сторін.
Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Зміна способу і порядку виконання рішення допускається у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.
Заявник в заяві про розстрочення виконання рішення суду посилається на скрутне матеріальне становище та на підтвердження зазначеного надав довідку ОК-7.
Суд критично оцінює доводи відповідача про скрутне матеріальне становище, оскільки довідка ОК-7 підтверджує лише відомості про отриманий дохід та страховий стаж особи за відповідні періоди та не містить відомостей про весь майновий стан відповідача, тобто, не свідчить про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Заявником не надано суду належних доказів на підтвердження виникнення виключних обставин у розумінні ст.435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.
Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили та не є обставиною, що ускладнює його виконання.
Окрім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 12 травня 2011 року у справі Ліпісвіцької проти України ( п. 18,23) визначено, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, визначених в п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають відстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне відстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року
Таким чином, заявником - відповідачем не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, й про необхідність розстрочення такого. Посилання на те, що у заявника (боржника) скрутне матеріальне становище не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.12, 13, 76, 81, 247, 435 Цивільного процесуальногокодексу України, ст. 124 Конституції України,суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви заявника (боржника) ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» про розстрочення виконання рішення суду, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Б. І. Кошель