Справа № 550/1089/26
Провадження № 2/550/772/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду в селищі Чутове цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі також - позивач) звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.10.2018 між АТ «Райффайзен банк» (далі також - первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0910/82/0616800 (далі також - кредитний договір) в простій письмовій формі та підписано відповідачем власноруч.
На підставі низки договорів факторингу право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит в сумі 16 668,52 грн; строк кредитування - 48 місяців; дата повернення кредиту - 17.10.2022; стандартна процентна ставка - 44,64 % річних.
Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредит не повернув, проценти за користування ним у встановленому порядку і розмірі не сплатив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 48 005,04 грн, що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 16 475,56 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 28 231,78 грн та простроченої заборгованості за пенею у розмірі 3 315,70 грн, а також судові витрати.
Ухвалою судді від 21.08.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, а також зазначено про право сторін подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, правом подати свої заперечення проти позовних вимог не скористався, про розгляд судом справи повідомлений належним чином, у тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 60).
Також судом було надіслано рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яку зазначено позивачем у позовній заяві (а.с. 1), копію ухвали про відкриття провадження у справі, однак, на адресу суду повернувся поштовий конверт з вказаною ухвалою з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 63-66).
Таким чином, згідно з положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 та ч. 10 ст. 187 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи судом.
Клопотання від сторін про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін до суду не надходили.
З урахуванням викладеного, розгляд справи по суті здійснюється судом за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
06.10.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у судовому засіданні, обґрунтоване наявністю у позивача як учасника справи заявляти клопотання.
Ознайомившись із вказаним клопотанням, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки розгляд справи здійснюється без виклику сторін та без проведення судового засідання, крім того, до клопотання не додано жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що могли б зумовити відкладення розгляду справи, як-то необхідність витребування чи подання доказів тощо.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 17.10.2018 між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір № 014/0910/82/0616800 в простій письмовій формі та підписано відповідачем власноруч.
Даний договір укладено в письмовій формі та є правочином, який відповідає вимогам ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі та підписаний уповноваженими особами.
Згідно з умовами кредитного договору сума наданих відповідачу коштів становить 16 668,52 грн; строк кредитування - 48 місяців; дата повернення кредиту - 17.10.2022; стандартна процентна ставка - 44,64 % річних (а.с. 39-40).
Згідно з п. 1.3. кредитного договору надання кредиту надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника.
26.06.2019 між АТ «Райффайзен банк» і ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-9, відповідно до умов якого та реєстру прав вимоги від 26.06.2019, до ТОВ ««Вердикт капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 014/0910/82/0616800 від 17.10.2018 (а.с. 15-19).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» і позивачем було укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого та додаткової угоди № 10/24 від 04.02.2025, а також реєстру прав боржників від 10.01.2023 та змін реєстру боржників від 04.02.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 014/0910/82/0616800 від 17.10.2018 (а.с. 20-33).
Як свідчить наданий позивачем розрахунок, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 48 005,04 грн, що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 16 475,56 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 28 231,78 грн та простроченої заборгованості за пенею у розмірі 3 315,70 грн (а.с. 27-28, 31).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
До матеріалів справи позивачем не додано жодних належних доказів на підтвердження перерахування кредиту в сумі 16 668,52 грн за кредитним договором № 014/0910/82/0616800 від 17.10.2018 на банківський рахунок відповідача, а також не надано будь-яких інших документів, оформлених відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджували б здійснення первісним кредитором господарських операцій з надання кредиту відповідачу.
Суд зауважує, що будь-яких посилань на такі докази не містить і позовна заява. В позовній заяві та клопотанні про витребування доказів не зазначено про об`єктивні причини неможливості позивачем подати такі докази, а також вжиті ним заходи для отримання цих доказів самостійно (зокрема, щодо отримання їх від ТОВ «Вердикт капітал», з яким позивач уклав договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/0910/82/0616800 від 17.10.2018).
Суд наголошує, що такі докази, як вбачається із позовної заяви та доданих до неї доказів, позивач мав отримати в межах зобов`язальних правовідносин, що виникли з договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, укладеного між позивачем і ТОВ «Вердикт капітал».
У клопотанні про витребування доказів, яке позивач долучив до позовної заяви, а саме інформації щодо підтвердження зарахування на рахунок відповідача суми кредиту, ухвалою суду від 21.08.2026 було відмовлено у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю(а.с. 57-58). Зокрема, судом роз`яснено позивачу, що такі докази він мав отримати самостійно від ТОВ «Вердикт капітал» в пакеті права вимоги під час виконання договору відступлення права вимоги.
Будь-яких інших клопотань, зокрема, з урахуванням ухвали суду 21.08.2026 про відмову у витребуванні доказів, позивач не заявляв.
Отже, позивачем не доведено виникнення у відповідача зобов`язань, що випливають із кредитного договору, зокрема щодо повернення суми кредиту та сплати процентів.
Відповідно, право вимоги щодо заявлених до стягнення з відповідача суми позову в розмірі 48 005,04 грн за кредитним договором № 014/0910/82/0616800 від 17.10.2018 не перейшло до позивача і за договорами факторингу.
За таких умов в позові належить відмовити повністю у зв`язку з недоведеністю обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн. та судові витрати на правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн. покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 514, 525, 526, 530, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: місто Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; НОМЕР_1 , АТ «Сенс банк», МФО 300346.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя В.В. Литвин