Справа № 558/337/26
номер провадження 2/558/261/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року селище Демидівка Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області в складі:
одноособово суддя Мельник Д.В.,
секретар судового засідання Березюк І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ТзОВ «Бізнес позика» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
У позовній заяві позивач вказує про те, що ТзОВ «Бізнес позика» 25.06.2025 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 319689-КС-002 про надання кредиту. 25.06.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення вищевказаного кредитного договору № 319689-КС-002, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7237, на номер телефону НОМЕР_1 , який було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті і котрий ним було введено/відправлено. Таким чином, 25.06.2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 319689-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТзОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальниці ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн. шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_2 , котру позичальницею вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за договором не виконала, тому у неї станом на 29.05.2026 року утворилась заборгованість за договором № 319689-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 30 510,00 грн., що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 15 210,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4 500,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 1 800,00 грн.
Зважаючи на викладені обставини, керуючись нормами чинного цивільного законодавства, позивач змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.
З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 вказану заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.
15.06.2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 78).
03.09.2026 року судом постановлено ухвалу про витребування в АТ КБ «Приват Банк» письмових доказів у даній цивільній справі (а.с. 88-89).
В судове засідання сторона позивача не з`явилась, у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 10).
Відповідачка ОСОБА_1 на розгляд справи по суті повторно 29.09.2026 року не з`явилась. Про час, дату та місце розгляду справи відповідачка була повідомлена належним чином у відповідності до ст.128 ЦПК України (а.с. 96). Причини неявки в судове засідання відповідачка суду не повідомила, відзиву на позовну заяву, клопотань про проведення судового розгляду справи без її участі, відкладення судового засідання до суду не подала.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11. 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Норми ч. 2 ст. 247 ЦПК України вказують, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Так, дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовної заяви ТзОВ «Бізнес Позика».
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 25.06.2025 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір № 319689-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с. 19-28).
Відповідно до п. 2 вказаного вище кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9 000,00 грн. строком на 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом фіксована 1% в день; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту становить 1 800 гривень та нараховується одноразово при видачі кредиту в дату його видачі. Розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений цим договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Орієнтовна реальна річна процентна ставка шість тисячдев`ятсот сорок вісім цілих чотири десятих процентів, денна процентна ставка 0,87 процентів. Строк дії вказаного кредитного договору встановлено до 10.12.2025 року (а.с. 19).
На підтвердження укладення договору позивачем надана візуальна форма послідовності дій клієнта (а.с. 40).
Разом з тим, судом дорсліджено Правила надання соживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місців» ТзОВ «Бізнес Позика» на підставі яких товариство укладає кредитні договори із позичальниками (а.с. 43-55).
Відповідно до п.п. 3.1. вищевказаних правил договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.
ТзОВ «Бізнес Позика» 25.06.2025 року направлено відповідачці ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 319689-КС-005 про надання кредиту. Відповідь заявника/позичальника, якому адресована пропозиція укласти договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю.
Судом досліджено додаток до вищевказаного договору про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти кредитний договір №319689-КС-005 від 25.06.2025 року, відповідно до якого відповідачка ОСОБА_1 з викладеними умовами пропозиції (оферти) ТзОВ «Бізнес Позика», укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 29)
Як вбачається із дослідженого судом кредитного договору № 319689-КС-005 від 25.06.2025 року, даний договір відповідачка ОСОБА_2 підписала електронним підписом із одноразовим ідентифікатором UA-7237, який було надіслано на номер телефону НОМЕР_1 , який було вказано відповідачкою під час заповнення нею анкети клієнта (а.с. 39, 41).
Судом досліджено квитанцію за номером транзакції 94d5c926-518c-11f0-b90e-000c29d57ed2_2 від 25.06.2025 року, видану АТ «ТАСКОМБАНК», відповідно до якої було здійснено переказ коштів на карту позичальника № НОМЕР_3 , на суму 9 000 грн. із наступним зазначеним призначенням переказу: "Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного дог. №319689-КС-002 від 25.06.2025 " (а.с. 42).
Разом з тим, судом досліджено інформацію № №20.1.0.0.0/7-260909/50222-БТ від 15.09.2026 року та виписку, надану АТ КБ «Приват Банк». Даною інформацією та випискою банку підтверджується, що АТ КБ «Приват Банк» емітовано картку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 . а також факт зарахування 25.06.2025 року від «bizpozyka A2S, KYIV» коштів у сумі 9 000 грн. на вказаний картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 97-113).
Норми ст. 1046 ЦК України вказують, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
За приписом ст. 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Пропозиція ТзОВ «Бізнес позика» про укладення кредитного договору є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначає порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Правилами абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що закріплено положеннями ст. 205, ст. 207 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09. 2020 року у справі №732/670/19, від 23.03. 2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року - №127/33824/19.
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, електронний договір має містити всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним в зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, провадження №61-16243 св 20.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що договір № 319689-КС-002 від 25.06.2025 року підписаний відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, тобто його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Таким чином, факт підписання договору відповідачем свідчить і про його попереднє ознайомлення з його текстом та «Правилами надання споживчих кредитів» ТзОВ «Бізнес Позика» (а.с. 43-55). Інакше договір про надання кредиту між ТзОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_1 ОСОБА_3 не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, відповідачем не надано доказів неукладання договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 статті 1048 ЦК України).
Норми ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Судом досліджено розрахунок заборгованості, а також довідку ТзОВ "Бізнес Позика" про стан заборгованості за кредитним договором № 319689-КС-002 від 25.06.2025 року, укладеним між ТзОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 . Із вказаних письмових доказів вбачається, що аборгованість відповідачки станом на 29.05.2026 року становить 30 510 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту 9 000 грн.; заборгованість по відсотках 15 210 грн., забогованості по комісії 1 800 грн.; заборгованості по відсотках за ст. 625 ЦК України 4 500 грн. Жодних платежів на рахунок позивача відповідапчкою ОСОБА_1 здійснено не було (а.с. 12-14).
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідачки за кредитним договором № 319689-КС-002 від 25.06.2026 року, так як відповідачкою ОСОБА_1 прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, доказів погашення відповідачем заборгованості за укладеним договором в повному обсязі суду не надано.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу (тіла кредиту), нарахованих процентів та комісії є доведеними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, на користь позивача підлягає стягненню з відповідачки заборгованість в розмірі 26 010 гривень, що складається із: заборгованості по тілу кредиту 9 000 грн.; заборгованість по відсотках 15 210 грн., заборгованості по комісії 1 800 грн..
Звертаючись з позовними вимогами, ТзОВ "Бізнес Позика" просить також стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 4 500 гривень.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта, відповідний висновок міститься у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.
Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено 25.06.2025 року, відповідно відсотки за ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов`язання за вищевказаним кредитним договором нараховано після 24.02.2022 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 4 500 гривень відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України слід відмовити.
З врахування наведеного, заявлені ТзОВ "Бізнес Позика" позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.
З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень (а.с. 1).
Оскільки позовні вимоги ТзОВ "Бізнес Позика" задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2 269,70 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625, 1054 Цивільного кодексу України ст.ст. 12, 77, 78, 81, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, поштовий індекс 01133, місто Київ бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 411) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 319689-КС-002 від 25.06.2025 року в розмірі 26 010 (двадцять шість тисяч десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 70 копійок судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В іншій частині позовних вимог відмовити в задоволенні.
Заочне рішення може бути переглянуте Демидівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання в трицятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Дмитро МЕЛЬНИК