Справа №701/1232/26
Провадження №2-а/701/10/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - Калієвського І.Д.
за участю секретаря - Байдужої Г.І.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маньківської селищної ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
07.09.2026 року до Маньківського районного суду Черкаської області надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маньківської селищної ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 28 серпня 2026 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Маньківської селищної ради було винесено постанову №21 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача, притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 гривень. Позивач вважає зазначену постанову відповідача повністю незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з повною відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, грубим порушенням процедури розгляду справи, а також упередженим ставленням та системним адміністративним тиском на його бізнес. Стаття 152 КУпАП за своєю правовою природою є бланкетною нормою, яка передбачає відповідальність виключно за порушення конкретних місцевих Правил благоустрою, затверджених відповідною радою. У межах суміжних судових проваджень між тими самими сторонами (справа № 701/848/26) відповідач офіційно і письмово визнав у відзиві: «Маньківською селищною радою не прийнято рішення про затвердження Правил благоустрою селища Маньківка». Згідно зі сталою практикою Верховного Суду, за відсутності затверджених на місцевому рівні Правил благоустрою, притягнення особи до відповідальності за ст. 152 КУпАП є протиправним через повну відсутність складу адміністративного проступку. Перекручування суті господарської діяльності ФОП та відсутність реальної шкоди. Тимчасове перебування матеріалів (товару) перед входом до складу магазину «Славутич» мало виключно короткостроковий характер, було зумовлене потребами поточної господарської діяльності та є законним логістичним процесом прийомки товару бізнесу. Зазначені цінності є комерційним товаром магазину, а не «будівельними матеріалами» (будівельними відходами) у розумінні ст. 16 Закону. Товар був складований компактно, не перешкоджував руху пішоходів, не заважав проїзду автотранспорту та не створював загрози громадянам. Відповідачем не надано жодних доказів (скарг громадян, актів фіксації перешкод), які б свідчили про реальне порушення прав третіх осіб. Для притягнення до адміністративної відповідальності орган повинен довести, що мало місце саме складування будівельних матеріалів, конструкцій або обладнання за межами будівельного майданчика, а також встановити конкретні фактичні обставини такого правопорушення. У матеріалах справи повинні бути належні докази характеру розміщеного майна, тривалості його перебування на відповідній території та факту саме складування, а не тимчасового розміщення товару під час його розвантаження або переміщення. Сам по собі факт тимчасового знаходження товару перед приміщенням магазину не свідчить автоматично про вчинення дій, передбачених пунктом 4 частини першої статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Дана територія використовується для обслуговування магазину. Складання протоколу та винесення постанови виключно на основі суб`єктивних припущень посадових осіб ради за повної відсутності правової ідентифікації матеріалів прямо порушує вимоги статті 251 КУпАП щодо обов`язку доказування. Дані дії є прямим проявом особистої неприязні та незаконного штучного потроєння штрафів всупереч статті 61 Конституції України. Позивач ОСОБА_1 , не є власником приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » чи власником/орендарем земельної ділянки за цією адресою. Позивач є лише ФОП, який здійснює роздрібну торгівлю всередині будівлі, користуючись приміщенням на безкоштовній основі (без укладення договору оренди). Обов`язки щодо утримання прилеглої території за законом покладаються виключно на власника майна або землекористувач. Жодних договорів чи графічних схем меж прилеглої території рада Позивачу не надавала, а покладання на ФОП обов`язків з благоустрою чужої комунальної землі суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 627 ЦК України. Сам факт експлуатації мною магазину не надає органу контролю права довільно визначати межі території, за утримання якої він несе відповідальність. В підсумку матеріали справи не містять доказів визначення меж відповідної земельної ділянки, схеми території, відомостей про її правовий статус, проведення вимірювань та встановлення того, що місце виявленого порушення фактично знаходиться в межах території, за утримання якої я відповідно до законодавства несу відповідальність. Уповноважена особа ради була зобов`язана спочатку винести офіційний Припис (попередження) про усунення порушень із наданням строку для переміщення майна. Лише у разі невиконання виникають правові підстави для протоколу. Жодних приписів чи попереджень позивачу не вручалося, що свідчить про процедурне свавілля. Оскаржувана постанова №21 була винесена 28.08.2026 року з фундаментальним порушенням статті 268 КУпАП та права особи на захист. Позивач взагалі не отримував копію протоколу про адміністративне правопорушення, не був ознайомлений з його змістом, не був присутнім на засіданні адміністративної комісії. Відмова позивача від підписання протоколу на боді-камеру під час його складання є законним процесуальним правом особи, що зобов`язувало відповідача надіслати копію протоколу поштою згідно з вимогами ст. 257 КУпАП. Не виконавши цей обов`язок, відповідач умисно провів розгляд справи за повної відсутності позивача, позбавивши його законного права знати суть звинувачень, надати письмові заперечення та користуватися правовою допомогою адвоката, що і змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.
Відзив на позов надійшов до суду 11.09.2026 року, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог вцілому.
Відповідь на відзив надійшов до суду 15.09.2026 року, згідно якої позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив.
ОСОБА_1 здійснює свою комерційну діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_1 .
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 473762 від 06.08.2026р. вбачається, що на прилеглій до магазину «Славутич» території, було зафіксовано розміщення будівельних матеріалів, що згідно фото таблиць мають комерційне призначення, що в свою чергу є Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, чим порушено вимоги ст. 152 КУпАП та п. 4 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»
Вказаний протокол складено у присутності позивача ОСОБА_1 , а також була проведена фотофіксація.
19.08.2026р. згідно поштового відправлення R201[телефон приховано] та акту опису вкладення позивачу було вручено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП № 1006/02-17 від 19.08.2026р. та необхідність з`явитися 28.08.2026р. о 09.00 год. на засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маньківської селищної ради за адресою: Черкаська область, Уманський район, с-ще. Маньківка, вул. Шевченка, 9.
Постановою № 21 від 28.08.2026 адміністративна комісія при виконавчому комітеті Маньківської селищної ради встановила, що ОСОБА_1 складував на прилеглій до магазину «Славутич» території, де він здійснює свою комерційну діяльність, будівельних матеріалів, чим порушив вимоги п. 4 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1700 грн.
Стаття 152 КУпАП передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у вигляді штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 цього ж Закону, до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у: 1) порушенні встановлених норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів; 2) проектуванні об`єктів благоустрою населених пунктів з порушенням затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації та державних будівельних норм; 3) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об`єктів благоустрою; 4) порушенні правил благоустрою територій населених пунктів; 5) порушенні режиму використання і охорони територій та об`єктів рекреаційного призначення; 6) самовільному зайнятті території (частини території) об`єкта благоустрою населеного пункту; 7) пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів благоустрою населених пунктів; 8) знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об`єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону; 9) забрудненні (засміченні) території населеного пункту; 10) неналежному утриманні об`єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як передбачено приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як видно зі змісту ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (ПІБ, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (ПІБ (за наявності) дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що позивач не заперечує, не спростовує, та навіть сам вказує в своїх письмових поясненнях, що поруч з приміщенням в якому він здійснює комерційну діяльність магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення були розміщенні будівельні матеріали комерційного призначення.
Позивач не заперечує, що факт наявності цих будівельних матеріалів був встановлений та зафіксований протоколом про адміністративне правопорушення та відповідною відеофіксацією, згідно якої чітко вбачається факт триваючого розміщення даних будівельних матеріалів.
На підставі встановлених у справі фактичних обставин та наведеного правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що адміністративна комісія при виконавчому комітеті Маньківської селищної ради обґрунтовано винесена постанову та підстави для її скасування відсутні. Відповідач надав суду достатні докази на підтвердження обставин порушення позивачем державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, зокрема, про вчинення порушень п. 4 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП.
Отже, підстави для скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення № 21 від 28.08.2026 р. відсутні, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст. ст. 5-6, 8-9, 11, 214 -245, 250, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд,-
У Х В АЛ И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маньківської селищної ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №21 від 28.08.2026 року - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено впродовжм 10 (десяти) днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Д.Калієвський