ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2026 р. Справа№ 910/1048/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Спаських Н.М.
Коробенка Г.П.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 16.09.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026
у справі №910/1048/26 (суддя - Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» (далі - ТОВ «Д.Трейдінг», позивач) до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», відповідач) про стягнення інфляційних втрат у сумі 46 238 405,61 грн. та 3 % річних у сумі 13 338 191,67 грн., що разом становить 59 576 597,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 від 07.05.2019 в частині повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії. Обставини вказаного порушення вже були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/62/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та постановою Верховного Суду від 17.09.2025, та рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі № 910/3935/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025. Проте, відповідачем вказані рішення Господарського суду міста Києва в частині стягнення основного боргу були неналежним чином виконані, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі №910/1048/26 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» інфляційні втрати у сумі 46 238 405,61 грн, 3% річних у сумі 13 338 191,67 грн, судовий збір у розмірі 893 648,96 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та арифметичну правильність розрахунків заявлених інфляційних втрат та 3 % річних.
Також, судом встановлено, що позовна давність у даному випадку не спливла, оскільки строк позовної давності до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних продовжувався та зупинявся на період дії карантину та воєнного стану.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» подало апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 по справі №910/1048/26, ухвалити постанову, якою відмовити ТОВ «Д.Трейдінг» у задоволенні позовних вимог повністю та покласти усі витрати на ТОВ «Д.Трейдінг».
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1048/26 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/1048/26.
До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1048/26.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі №910/1048/26 - залишено без руху, та надано строк на усунення недоліків.
31.07.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 поновлено Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі №910/1048/26, відкрито апеляційне провадження у справі №910/1048/26 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.09.2026.
15.09.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач не погоджується з оскаржуваним рішенням суду, вважає його необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи. Суд не надав належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи, не встановив усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
За доводами відповідача, в матеріалах справи відсутні усі рахунки, які відповідно до умов договору є підставою для виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату. За таких обставин відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували виникнення грошового зобов`язання у заявленому позивачем розмірі та настання строку його виконання. Суд першої інстанції не надав належної оцінки вищезазначеному і не дослідив істотні для правильного вирішення спору обставини, а саме - розрахунок заявлених вимог. Крім того, скаржник вважає, що позивач при обчисленні 3 % річних та інфляційних втрат безпідставно включив до розрахунку день фактичної оплати заборгованості, що призвело до завищення заявлених сум.
2.3. узагальнені доводи та заперечення іншого учасника справи
Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, зазначивши наступне:
- частина основного боргу, на який нараховано інфляційні втрати та 3 % річних встановлена судовими рішеннями, що набрали законної сили у справах №910/62/25 та №910/3935/25, а решта заборгованості, зокрема її наявність, розмір та періоди прострочення підтверджуються наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами, актами купівлі-продажу та актами-коригування та розрахунком Позивача;
- твердження скарги про те, що підставою виникнення грошового зобов`язання є тільки «рахунок», а банківська виписка не підтверджує зобов`язання, ґрунтується на хибному розумінні механізму розрахунків на ринку електричної енергії;
- до розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних Позивачем включені виключно оплати, здійснені на виконання зобов`язань за цим Договором (у призначенні яких зазначено про врегулювання небалансів та реквізити договору № 0065-01024) від 07.05.2019;
- день фактичної оплати до періоду прострочення Позивачем не включався, що підтверджується наданим розрахунком та було перевірено судом першої інстанції під час розгляду справи.
Позивач просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а оскаржуване рішення - без змін.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 16.09.2026 з`явились представники учасників справи.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлено судом першої інстанції неоспорені обставини
ТОВ «Д.Трейдінг» є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), № 222 від 15.02.2019.
Згідно з пунктом 1.2.1 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), учасниками ринку електричної енергії є: виробники; електропостачальники; трейдери; оператори системи передач (ОСП); оператори системи розподілу (ОСР); оператори ринку (ОР); гарантований покупець; споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом (Законом України «Про ринок електричної енергії»).
Пунктом 1.3.2 глави 1.3 Правил ринку встановлено, що для суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2, обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
07.05.2019 між ТОВ «Д.Трейдінг» і ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» укладено договір про врегулювання небалансів шляхом подання позивачем і акцептування відповідачем заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів (далі - договір про врегулювання небалансів). На підставі договору про врегулювання небалансів позивач став учасником ринку електричної енергії та стороною відповідальною за баланс, у розумінні Правил ринку та Закону України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з пунктом 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Відповідно до пункту 3.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, Законом та чинним законодавством України.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3.3 договору ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3.4 договору СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Відповідно до пункту 5.9 договору ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу (далі - акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті.
Згідно з пунктами 10.1-10.2 договору про врегулювання небалансів цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права
З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (ПрАТ «НЕК «Укренерго») умов указаного договору, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/62/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та постановою Верховного Суду від 17.09.2025, з ПрАТ «НЕК «Укренерго» був стягнутий, зокрема, основний борг у розмірі 652 991 478,43 грн. за період з 01.07.2024 по 31.12.2024.
Також рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі № 910/3935/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025, був стягнутий з ПрАТ «НЕК «Укренерго» зокрема основний борг у розмірі 36 542 202,86 грн. за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.12.2024 по 31.12.2024, з 01.02.2025 по 28.02.2025.
Отже, рішеннями господарського суду у справі № 910/62/25 та у справі № 910/3935/25, що набрали законної сили, був встановлений факт неналежного виконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 від 07.05.2019, в частині своєчасної оплати за поставлену електричну енергію для врегулювання небалансів.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв`язку з вказаним, судом приймається до уваги та обставина, що відповідач порушив умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 від 07.05.2019, що полягало, зокрема, у несвоєчасній сплаті поставленої електричної енергії для врегулювання небалансів.
Відповідно до пункту 7.7.1 глави 7.7 Правил ринку для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Згідно з пунктом 1.8.1 Правил ринку АР обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, формує документи та необхідні для розрахунків звіти, стягує та оплачує платежі, передбачені Правилами ринку, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V Правил ринку.
Згідно з п. 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Відповідно до п. 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.
Згідно з абзацами другим, четвертим, шостим пункту 7.3.2 Правил ринку АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.
З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом у справах № 910/62/25 та № 910/3935/25, що відповідач через СУР формував Звіти, згідно з якими в нього виникло зобов`язання з оплати небалансів електричної енергії за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
При цьому, як вже зазначалось, відповідач був зобов`язаний оплатити вартість електричної енергії, поставленої йому за договором про врегулювання небалансів за рахунками, виставленими до 01.03.2020 протягом 3 банківських днів, а після внесення змін до Правил ринку (яка діяла після 01.03.2020) - протягом 4 банківських днів з моменту формування рахунків у системі управління ринком.
Однак, оскільки відповідач несвоєчасно здійснив оплату позивачу поставленої електричної енергії за договором про врегулювання небалансів, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 46 238 405,61 грн. з вересня 2019 по червень 2025 та 3 % річних у сумі 13 338 191,67 грн. за період з 21.08.2019 по 15.07.2025. Із вказаними вимогами ТОВ «Д.Трейдінг» звернулось до суду.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми матеріальних втрат, суд першої інстанції встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 46 238 405,61 грн. та 3 % річних у сумі 13 338 191,67 грн., тобто, у сумах, заявлених позивачем. З вказаним висновком погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.
Доводи відповідача про те, що позивач при обчисленні 3 % річних та інфляційних втрат безпідставно включив до розрахунку день фактичної оплати заборгованості, що призвело до завищення заявлених сум - колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки як вбачається з розрахунку позивача, останній зроблений відповідно до вимог законодавства, при цьому день фактичної оплати до періоду прострочення позивачем не включався. Разом з цим, до розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних позивачем включені виключно оплати, здійснені на виконання зобов`язань за спірним договором.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У даному випадку прострочення виконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, право на стягнення 3% річних від простроченої суми та індексації боргу обмежується останніми трьома роками до подання позову.
Водночас суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 на всій території України був встановлений карантин, який неодноразово продовжувався до 30.06.2023 (постанова Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Правові позиції щодо перебігу позовної давності у вказаний період були викладені в постановах Верховного Суду від 01.09.2022 у справі № 910/14346/21, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, відповідно до яких строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії карантину відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій в зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Також редакцією п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (станом на час звернення позивача до суду з даними позовом) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. У подальшому пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набув чинності 04.09.2025.
З огляду на зазначене, враховуючи, що строк позовної давності до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних продовжувався та зупинявся на період дії карантину та воєнного стану, суд першої інстанції вмотивовано зазначив про те, що строк звернення позивача з відповідними вимогами до суду не пропущений та підстави вважати, що позовна давність у даному випадку спливла, відсутні.
Отже, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.
Усі інші аргументи апелянта судом враховано, однак судова колегія визнає їх необґрунтованими та вважає, що судом першої інстанції було ретельно досліджено матеріали справи, детально та належним чином мотивовано висновки суду, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, а твердження апелянта не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому він зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
5. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі № 910/1048/26 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі № 910/1048/26 задоволенню не підлягає.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі №910/1048/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 у справі № 910/1048/26 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/1048/26 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено 06.10.2026.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Н.М. Спаських
Г.П. Коробенко