ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"02" жовтня 2026 р. Справа№ 910/2800/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянстранском"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 (повний текст рішення складено 30.06.2026)
у справі №910/2800/26 (суддя Котков О.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянстранском"
про стягнення грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 у справі №910/2800/26 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянстранском" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у сумі 2 007 813,60 грн, пеню у сумі 108 885,23 грн, судовий збір у розмірі 25 400,39 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянстранском" 07.09.2026 звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 у справі №910/2800/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянстранском" у справі №910/2800/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Ткаченко Б.О., Коротун О.М.
Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Положення пункту 1 частини 2 статті 256 ГПК України передбачають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Скаржник, в апеляційній скарзі просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи клопотання, зазначив що ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 засобами поштового зв`язку фактично скаржник не отримував. 18.08.2026 о 16 год 51 хв Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянстранском" зареєструвало електронний кабінет і ЄСІТС, що підтверджується відповіддю від 07.09.2026 №39674683 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС. Саме в процесі реєстрації електронного кабінету та отримання доступу до інформації ЄСІТС скаржник уперше фактично дізнався про існування справи №910/2800/26 та про ухвалене у ній рішення Господарського суду міста Києва.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи ухвала Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026, відправлено апелянту на адресу: м. Київ, вул. Івана Дзюби,9 засобами поштового зв`язку "Укрпошта" рекомендованим повідомленням про вручення 03.07.2026 та повернуто відправнику 19.07.2026 у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Також ухвала та рішення оприлюдненні в Єдиному державному реєстрі судових рішень для загального доступу.
З апеляційної скарги вбачається, що місцезнаходження апелянта є: 02000, м. Київ, вул. Дзюби Івана, буд.9.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, № 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine ) від 14.10.2003, заява № 50966/99)).
Верховний Суд у постанові від 24.06.2025 у справі № 5011-46/18261-2012 виснував, що: "до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/638/22). Колегія суддів вважає, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, яке повернуто органами зв`язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи може вважатися належними доказами про виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому необхідно виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої адреси, але не користується чи не стежить за ними. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989). Крім того у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд".
Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 у справі №910/6088/22 дійшов такого висновку: "здійснюючи аналіз ст. 242 ГПК України, а також п.п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20 виснував, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17). Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20.
Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 виснував таке: "колегія суддів Касаційного господарського суду враховує наявність у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 правової позиції про те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи. Проте така правова позиція не може бути застосована при розгляді цієї справи, оскільки у вказаних справах мали місце інші фактичні обставини, відмінні від обставин у цій справі. У справах №752/11896/17, № 906/142/18 були відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток, тобто відповідач не був повідомлений про існування судового провадження щодо нього, про час та місце розгляду справи.
Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянстранском" зареєструвало офіційну електронну адресу в ЄСІТС.
Суд, звертає увагу відповідача, що відповідно до 18.10.2023 р. набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частин 1 та 5 ст. 6 ГПК України у редакції від 18.10.2023 у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянстранском" відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України, починаючи з 18.10.2023 р., зобов`язано зареєструвати електронний кабінет в обов`язковому порядку, що, однак, не позбавляє права відповідача подавати процесуальні документи в паперовій формі.
У справі №910/2800/26 наявні докази направлення відповідачеві всіх прецессуальних документів засобами поштового зв`язку.
Таким чином повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 вважається врученим позивачу 19.07.2026.
Скаржник звернувся до апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, через систему "Електронний суд" 07.09.2026, на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026, через 49 днів, після передбачених ч. 1 ст. 256 ГПК України строків (двадцяти днів).
Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процессуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про необґрунтованість, зазначених апелянтом підстав для поновлення пропущенного строку для апеляційного оскарження рішення.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Оскільки, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянстранском" подана через систему "Електронний суд", а не засобами поштового зв`язку, оригінал роздрукованої апеляційної скарги від 07.09.2026 вшивається в матеріали справи №910/2800/26.
Керуючись статтею 2, 4, 6, 56, 119, 234, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянстранском" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 у справі №910/2800/26.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянстранском" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 у справі №910/2800/26.
3. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2026 у справі №910/2800/26 повернути скаржнику.
4. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі через систему "Електронний суд".
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов