ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" жовтня 2026 р. Справа № 910/1219/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий»
про ухвалення додаткового рішення,
подану за результатами розгляду апеляційної скарги Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2026
у справі №910/1219/26 (суддя - Щербаков С.О.)
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий»
до Київської міської ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_2
про стягнення заборгованості.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий» звернулося з позовом до Київської міської ради про стягнення заборгованості зі сплати обов`язкових внесків за період з липня 2023 року по січень 2026 року у розмірі 97141,67 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 у справі №910/1219/26 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий» задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованому розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу у справі №910/1219/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу у справі №910/1219/26 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №910/1219/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що становить 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також позивач вказав, що він уже поніс витрати за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 6500,00 грн, і надав докази на підтвердження понесення таких витрат. Водночас, позивач зазначив, що у разі понесення додаткових витрат, відповідні докази будуть надані суду впродовж п`яти днів після ухвалення рішення на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 у справі №910/1219/26 залишено без змін.
24.09.2026 до суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої позивач просить стягнути з Київської міської ради витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в апеляційному суді, у розмірі 6500,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 заяву прийнято до розгляду, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено Київській міській раді строк до 02.10.2026 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
До суду 28.09.2026 у встановлений строк від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких Київська міська рада просить відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий» просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України також визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат у розмірі 6500,00 грн позивачем до відзиву на апеляційну скаргу надано відповідні докази, а саме: акт №03/07 від 03.07.2026 прийому-передачі наданих послуг до договору №15/01/26 про надання правничої допомоги, додаткову угоду №03/07 від 03.07.2026 до договору та платіжну інструкцію №2190 від 07.07.2026. Водночас, копія договору №15/01/26 про надання правничої допомоги від 15.01.2026 подавалася позивачем до суду першої інстанції та міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1.1 договору №15/01/26 від 15.01.2026 про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Халупним А.В. (виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий» (замовник), виконавець за завданням замовника надає правничу допомогу та юридичні послуги, які полягають, зокрема, у представництві інтересів замовника в загальних, господарських, адміністративних судах усіх рівнів (у т.ч. Верховному Суді) з усіх питань, з усіма правами замовника як учасника відповідних процесів будь-яких проваджень без виключення.
Згідно з п. 1.2 договору безпосередній перелік послуг, що надаються у той чи інший період, їх об`єм та особливості оплати визначаються сторонами у додатках до договору, які є його невід`ємними частинами.
Пунктами 6.1 та 6.2 договору передбачено, що за надання послуг замовник сплачує виконавцеві винагороду. Розмір винагороди визначається сторонами у додатках (додаткових угодах) до цього договору, а також у переліках необхідних дій чи переліках справ у роботі, листуванні сторін.
03.07.2026 між сторонами укладено додаткову угоду №03/07 до договору, якою відповідно до п. 6.2 договору визначено наступний перелік послуг і розмір винагороди: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 6500,00 грн (п. 2).
Окрім цього, відповідно до п. п. 3 та 4 додаткової угоди оплата за юридичний супровід інтересів замовника проводиться за виставленими рахунками виконавцем в залежності від виконаних робіт. Доказом надання правової допомоги виконавцем замовнику є підписаний акт наданих послуг. Підтвердженням оплати послуг виконавця є підписаний між виконавцем і замовником акт наданих послуг.
Того ж дня між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг №03/07, згідно якого виконавець надав, а замовник прийняв виконані послуги, вартість яких складає 6500,00 грн, а саме: підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/1219/26 (липень 2026 року).
Платіжною інструкцією №2190 від 07.07.2026 підтверджується здійснення оплати наданої правничої допомоги в повному обсязі.
З матеріалів справи також вбачається, що правнича допомога надавалася позивачу адвокатом Халупним А.В. на підставі відповідного ордеру.
Отже, наданими в сукупності доказами підтверджується факт надання позивачу під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції послуг з професійної правничої допомоги у розмірі 6500,00 грн.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
У даній справі в додатковій угоді сторонами встановлено фіксований розмір для виплати адвокатського гонорару, що також відображено в акті прийому-передачі наданих послуг.
Відповідач, заперечуючи щодо покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу, вказує на те, що представником позивача не надано суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Водночас, інформація, яка міститься в акті від 15.07.2026, зокрема, перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Проте, такі аргументи Київської міської ради апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм ст. 627 ЦК України, ст. ст. 126, 129 ГПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
«Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як форма винагороди адвоката, але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».
Апеляційний суд звертає увагу, що в додатковій угоді та акті прийому-передачі наданих послуг сторонами узгоджено лише надання однієї послуги вартістю 6500,00 грн, а саме підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/1219/26.
Тому, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача в тій частині, що позивачем не надано суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Щодо змісту самого акту, то суд вважає, що він містить усю необхідну інформацію, а саме вид наданої послуги, період її надання та вартість, що у даному випадку, з огляду на фіксований розмір гонорару, дозволяє встановити реальність наданої правничої допомоги та її розмір.
Колегія суддів також вказує на те, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншого учасника справи, в разі наявності заперечень такої особи щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Проте, у своїх запереченнях відповідач жодним чином не доводить та не посилається на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Поряд з цим, на переконання суду розмір заявлених витрат у сумі 6500,00 грн за підготовку та подання відзиву, що складається з семи аркушів, при ціні позову в 97141,67 грн є обґрунтованим, співмірним з об`ємом та обсягом фактично виконаної роботи і ціною позову, пропорційним до предмета спору та розумним, що повністю узгоджується з нормами ч. 4 ст. 126 ГПК України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу або ж їх обсягу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
Також, відповідно до висновків, викладених у додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
З урахуванням усього вищезазначеного, оскільки заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи і наданими адвокатом послугами, заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий» про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалене на користь позивача, витрати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 6500,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються у повному обсязі на Київську міську раду.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1219/26 задовольнити.
2. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Смарагдовий» (03035, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, буд. 2, ідентифікаційний код 45133855) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот),00 грн.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов