ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Справа № 924/163/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Романюк Ю.Г. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Єфімчук А.І.
за участю представників сторін:
органу ДВС - не з`явився;
стягувача - не з`явився;
боржника - не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року у справі № 924/163/26 (суддя Заверуха С.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро"
про зобов`язання виконати умови договору поставки у порядку поставки товару на суму 96 000,00 грн та стягнення 25 728,00 грн штрафних санкцій
(скарга на дії ДВС)
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.08.2026 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" від 11.08.2026 на дії державного виконавця та постанови при примусовому виконанні наказу Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2026 у справі № 924/163/26, задоволено.
Визнано незаконними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. у виконавчому провадженні № 81535694 щодо: визначення у постанові про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2026 виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн; винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 21.07.2026 у розмірі 34588,00 грн.
Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Оксани Вікторівни про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2026 у виконавчому провадженні № 81535694 в частині стягнення з ТОВ "БГМ-Агро" виконавчого збору в розмірі 34 588,00 грн.
Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Оксани Вікторівни про стягнення виконавчого збору від 21.07.2026 у виконавчому провадженні № 81535694 у розмірі 34 588,00 грн.
Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Оксани Вікторівни про арешт коштів боржника від 21.07.2026 у виконавчому провадженні № 81535694 в частині арешту коштів, визначеного з урахуванням виконавчого збору понад належний розмір.
Зобов`язано Шевченківський відділ ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути допущене порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" шляхом визначення розміру виконавчого збору відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені скарги відмовити.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 26.08.2026 у справі № 924/163/26. Призначено справу № 924/163/26 до розгляду на 05.10.2026 об 10:30 год.
У додаткових поясненнях стягувач вважає дії державного виконавця у виконавчому провадженні №81535694 такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, просить врахувати подані пояснення під час розгляду апеляційної скарги ВДВС та здійснити розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
В судове засідання представники органу ДВС, стягувача та боржника не з`явилися.
Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, стягувач просив здійснити розгляд справи без участі його уповноваженого представника, а матеріали справи є достатніми для її розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників органу ДВС, стягувача та боржника.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" про зобов`язання виконати умови договору поставки у порядку поставки товару на суму 96 000,00 грн та стягнення 25 728,00 грн штрафних санкцій задоволено частково.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" виконати належним чином умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25-26023 шляхом поставки та передачі у власність Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" в порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, а саме: мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96 000,00 грн з ПДВ.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 4 944,00 грн пені, 3 360,00 грн штрафу, 2462,99 грн витрат по оплаті судового збору.
У позові в частині стягнення 14 064,00 грн пені та 3360,00 грн штрафу відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 у справі № 924/163/26 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 у справі № 924/163/26 - без змін.
08.07.2026 на виконання вказаного рішення Господарським судом Хмельницької області видано відповідні накази.
11.08.2026 до Господарського суду Хмельницької області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" надійшла скарга, у якій скаржник просить:
1) визнати незаконними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. у виконавчому провадженні № 81535694 щодо визначення у постанові про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2026 виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн та винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 21.07.2026 у розмірі 34 588,00 грн;
2) визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Оксани Вікторівни про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2026 у виконавчому провадженні № 81535694 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн;
3) визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Оксани Вікторівни про стягнення виконавчого збору від 21.07.2026 у виконавчому провадженні № 81535694 у розмірі 34 588,00 грн;
4) визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Оксани Вікторівни про арешт коштів боржника від 21.07.2026 у виконавчому провадженні № 81535694 в частині арешту коштів, визначеного з урахуванням виконавчого збору понад належний розмір;
5) зобов`язати Шевченківський відділ ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути допущене порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" шляхом визначення розміру виконавчого збору відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виходячи з вартості майна, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, у розмірі 9 600,00 грн.
Обґрунтовуючи скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" зазначає, що у спірному випадку виконується рішення, предметом якого є передача у власність стягувача конкретного майна, що має чітко визначену вартість, а саме меду натурального в кількості 800 кг на суму 96 000,00 грн.
На думку скаржника, об`єкт виконання у цій справі підлягає грошовій оцінці, а тому відповідне виконавче провадження стосується виконання рішення майнового характеру в розумінні статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим виконавчий збір мав бути визначений у розмірі 10 відсотків вартості майна, що підлягає передачі стягувачу та становити 9 600,00 грн (96 000,00 грн Ч 10 %).
Натомість державний виконавець, як зазначає скаржник, безпідставно визначив виконавчий збір у розмірі 34 588,00 грн, застосувавши підхід, характерний для виконання рішень немайнового характеру, що суперечить змісту виконавчого документа.
З огляду на помилкове, на переконання скаржника, визначення державним виконавцем виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" вважає незаконними винесені ним постанову про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору у вказаному розмірі, постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн та постанову про арешт коштів боржника в частині виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн, у зв`язку з чим просить їх скасувати.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.08.2026 поновлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" Горбаченку О.О. строк для подання скарги на дії державного виконавця у справі № 924/163/26 та призначено скаргу від 11.08.2026 на дії державного виконавця і постанови, винесені у виконавчому провадженні № 81535694, до розгляду в судовому засіданні на 26.08.2026.
18.08.2026 представником Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" подано до суду пояснення, у яких останній просить відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" від 11.08.2026 та здійснювати її розгляд без участі представника стягувача.
Місцевий господарський суд, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" на дії державного виконавця та постанови, винесені у виконавчому провадженні № 81535694, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Наведені положення кореспондуються з приписами частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) становить сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, спрямованих на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.
За змістом частини першої статті 42 Закону України "Про виконавче провадження", кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця, авансового внеску стягувача та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби та стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно з частиною другою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Водночас частиною третьою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Таким чином, положення статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" диференціюють порядок визначення виконавчого збору залежно від характеру рішення, що підлягає примусовому виконанню: у разі виконання рішення майнового характеру розмір виконавчого збору визначається відповідно до частини другої цієї статті, тоді як за примусове виконання рішення немайнового характеру - відповідно до частини третьої зазначеної статті.
Положеннями статті 339 ГПК України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 339-1 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 ГПК України встановлено, що скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною другою статті 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Як вбачається з матеріалів справи, на примусове виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2026 у справі № 924/163/26 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" поставити та передати у власність стягувача мед натуральний у кількості 800 кг на суму 96 000,00 грн з ПДВ головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. 21.07.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81535694, якою, зокрема, постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 34 588,00 грн.
Того ж дня головним державним виконавцем у межах виконавчого провадження №81535694 винесено постанову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн.
Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.07.2026 у виконавчому провадженні № 81535694 визначено для Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" загальну суму мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.
Крім того, постановою про арешт коштів боржника від 21.07.2026 у виконавчому провадженні № 81535694 накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" у межах суми звернення стягнення з врахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, яка становить 34 888,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності визначення державним виконавцем виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн, колегія суддів враховує наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 виснувала, що майновим є позов, вимога за яким спрямована на захист права або інтересу, об`єктом якого є благо, що підлягає грошовій оцінці, при цьому будь-який майновий спір має ціну, тоді як до позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Отже, визначальним для розмежування майнового та немайнового характеру вимоги є не лише спосіб захисту, сформульований у резолютивній частині судового рішення, а насамперед зміст відповідного матеріального блага та можливість його грошової оцінки.
У даному випадку за виконавчим документом Товариство з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро" зобов`язане не просто вчинити певні дії, а поставити та передати у власність стягувача конкретно визначене майно - мед натуральний у кількості 800 кг, вартість якого безпосередньо визначена судовим рішенням та становить 96 000,00 грн з ПДВ.
Таким чином, об`єкт виконання за відповідним виконавчим документом має чітко визначену грошову оцінку, а зміст покладеного на боржника обов`язку полягає у передачі стягувачу майна визначеної вартості, що свідчить про майновий характер такого виконання.
Саме на випадок примусового виконання рішення, за яким майно боржника підлягає передачі стягувачу, законодавець у частині другій статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" прямо передбачив визначення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків вартості такого майна.
Відтак у межах виконавчого провадження № 81535694 розмір виконавчого збору підлягав визначенню відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виходячи з встановленої виконавчим документом вартості майна у розмірі 96 000,00 грн та становить 9 600,00 грн (96 000,00 грн х 10 %).
За наведеного визначення державним виконавцем виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн за правилами, встановленими частиною третьою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішень немайнового характеру, не відповідає змісту виконавчого документа та приписам наведеної норми.
При цьому неправильне визначення розміру виконавчого збору безпосередньо вплинуло і на визначення загальної суми, у межах якої постановою державного виконавця від 21.07.2026 накладено арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-Агро", оскільки сума такого арешту у розмірі 34 888,00 грн сформована з врахуванням виконавчого збору у неправильно визначеному розмірі 34 588,00 грн та 300,00 грн мінімальних витрат виконавчого провадження.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд, встановивши, що предметом примусового виконання є передача стягувачу конкретно визначеного майна вартістю 96 000,00 грн, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" та, відповідно, про неправомірність визначення державним виконавцем виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн.
Отже, суд першої інстанції правомірно визнав незаконними відповідні дії державного виконавця, скасував постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у відповідних частинах, а також постанову про арешт коштів боржника в частині арешту коштів, визначеного з врахуванням виконавчого збору понад належний розмір та зобов`язав орган державної виконавчої служби усунути допущене порушення шляхом визначення розміру виконавчого збору відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Доводи апелянта про немайновий характер виконавчого документа з огляду на покладення на боржника обов`язку вчинити певні дії та, відповідно, необхідність визначення виконавчого збору згідно з частиною третьою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" не заслуговують на увагу, оскільки, як вже встановлено вище, зміст такого обов`язку полягає у передачі стягувачу конкретно визначеного майна - меду натурального в кількості 800 кг вартістю 96 000,00 грн, що безпосередньо охоплюється положеннями частини другої статті 27 цього Закону.
Не змінює наведеного висновку і посилання скаржника на статтю 63 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вказана норма регламентує порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, однак сама по собі не визначає майнового чи немайнового характеру такого рішення та не регулює порядок обчислення виконавчого збору, який спеціально врегульований статтею 27 цього Закону.
Так само безпідставними є доводи апелянта щодо можливості виправлення допущеної помилки в порядку частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки визначення виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн внаслідок застосування державним виконавцем частини третьої замість частини другої статті 27 цього Закону не є граматичною чи арифметичною помилкою, а є наслідком неправильного застосування норми матеріального права, тоді як частиною другою статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги прямо передбачено повноваження суду скасувати оскаржуване рішення державного виконавця та зобов`язати його усунути допущене порушення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до іншого тлумачення характеру виконання судового рішення та положень Закону України "Про виконавче провадження", однак не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин частини другої статті 27 цього Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів виснує, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, надав належну правову оцінку змісту виконавчого документа та діям державного виконавця під час його примусового виконання, правильно застосував положення Закону України "Про виконавче провадження", що регулюють порядок визначення виконавчого збору та обрав передбачений процесуальним законом спосіб поновлення порушеного права боржника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з приписами статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року у справі №924/163/26 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "06" жовтня 2026 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Романюк Ю.Г.
Суддя Саврій В.А.