ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2026 року м. Дніпро Справа № 908/2516/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК)
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.09.2024 р.
( суддя Давиденко І.В., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 20.09.2024 р.),
прийняту за результатами розгляду
заяви RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК )
про забезпечення позову у справі
за позовом:
RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК)
(1 st Floor, OLIAJI TRADE CENTER No. 12, VICTORIA MAHE SEYCHELLES) (місцезнаходження: 1 поверх, Ольяжі Трейд Центр 12, Вікторія Мае, Республіка Сейшельські Острови, реєстраційний номер: 014420; адреса для листування: вул. Князів Острозьких, 32/2, БЦ "Сенатор", 12 поверх, АО "Авеллум", м. Київ, 01010, адвокат Сєрова О.О.)
до відповідача:
Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
( вул.Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00186542 )
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Разом з позовною заявою до Господарського суду Запорізької області надійшла від RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК ) заява про забезпечення позову, в якій Позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", які знаходяться на всіх рахунках Відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Акціонерному товариству "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", у межах суми позову 500 962 771,11 грн., що включає ціну позову та судові витрати позивача.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.09.2024 р. у справі № 908/2516/24 в задоволенні заяви RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК ) про забезпечення позову у справі № 908/2516/24 відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК ) звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставами для скасування ухвали та ухвалення нового рішення.
Зокрема, Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що припинення господарської діяльності Відповідача впливає на його фінансовий стан та призводить до неможливості виконати рішення суду. Дохід Відповідача з 2022 до 2023 року впав більше ніж на 80%. Збиток за 2023 рік становить 741 172 000 грн. Дохід Відповідача за 2023 рік (72 574 000 грн) значно менший за ціну позову (12 093 690,7 доларів США, що еквівалентно 499 158 618 грн відповідно до курсу НБУ станом на дату подачі позову). На думку Скаржника, Відповідач може безперешкодно розпоряджатись своїми коштами та майном. Це спричиняє ризик того, що до закінчення розгляду цієї справи обсяг майна та коштів Відповідача зменшиться настільки, що Відповідач не зможе виконати рішення суду. Господарська діяльність Відповідача та його фінансовий стан мають безпосереднє значення для оцінки можливості Відповідача виконати рішення суду. З огляду на майже повністю припинену господарську діяльність, складний фінансовий стан та при цьому необмежену можливість Відповідача розпоряджатись своїми коштами та майном є об`єктивне та обгрунтоване припущення того, що до кінця розгляду цієї справи Відповідач не зможе виконати рішення суду.
Скаржник також вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, адже не правильно витлумачив зміст норми частини 2 ст. 136 ГПК України та застосував норму п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України без врахування актуальних висновків Верховного Суду про її застосування.
Скаржник вказує на те, що ГПК України не містить виключних підстав для вжиття заходів забезпечення, як то наміри Відповідача відчужити належне йому майно. Так само, суд першої інстанції не наводить релевантних висновків Верховного Суду про застосування ч. 2 ст. 136 ГПК України, які б підтверджували те, що позов може бути забезпечено виключно у випадку намірів відповідача відчужити майно. Водночас, Скаржник звертає увагу на те що відповідно до постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22, Позивач не зобов`язаний подавати докази вчинення Відповідачем дій, спрямованих на відчуження його майна/грошових коштів, розпорядження ними тощо. Позивач повинен лише обгрунтувати причини звернення з такою заявою та обґрунтувати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Скаржник зауважує на тому, що в заяві Позивач навів аргументи, що фактично повне припинення господарської діяльності Відповідача також є обставиною, яка вказує на те, що виконання рішення суду в цій справі може бути ускладнено. Однак, суд першої інстанції залишив їх поза увагою.
Скаржник вважає, що ні ГПК України, ні висновки Верховного Суду не містять виключного переліку доказів, якими Позивач повинен довести обгрунтоване припущення що не застосування заходу забезпечення ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду. Вимоги суду від Позивача надати виключно докази того, що Відповідач здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів чи відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов`язань, є протиправними та порушують баланс інтересів сторін. Це, на його думку, вказує на безпідставно звужене тлумачення судом першої інстанції норми процесуального права, невідповідність такого тлумачення висновкам Верховного Суду, та, як наслідок її неправильне застосування.
RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК) подало відповідь на відзив, у якій наголошує, що спір між сторонами підсудний господарським судам, а арбітражне застереження є невиконуваним. Скаржник вказує, що твердження Відповідача не є релевантним для апеляційного провадження щодо ухвали, оскільки питання підсудності спору перебуває на розгляді у суді першої інстанції, який ще не вирішив питання щодо підсудності спору господарським судам України або ж арбітражу, а в межах цього апеляційного провадження розглядається апеляційна скарга на ухвалу щодо відмови у вжитті заходів забезпечення позову; питання підсудності в ухвалі не піднімались і не були доводами апеляційної скарги, тому їх вирішення виходить за межі апеляційного розгляду та повноважень апеляційного суду.
Скаржник також зазначає, що відповідно до арбітражних застережень, які містяться у контрактах, спори, що виникають з них і підпадають під юрисдикцію судів, не можуть бути передані на розгляд комерційного арбітражу; у контрактах встановлений кількаступеневий вибір способу вирішення спорів: (1) оцінка розповсюдження юрисдикції суду на спір; (2) якщо справа не підсудна суду, то звернення до арбітражу. Позивач та відповідач є суб`єктами господарювання, відповідач має місцезнаходження та майно в Україні, спір виник щодо виконання контрактів, які за своєю правовою природою є договорами поставки, тому спір підсудний господарським судам України. Крім того, скаржник наполягає на тому, що всі контракти містять невиконувані арбітражні застереження, оскільки арбітражної установи the International Commercial Arbitration Court at the Cambers of the Commerce and Industry, Geneva, Swiss не існує і станом на час укладення контрактів не існувало, жодна з арбітражних установ, які діють у Женеві, не співпадає повністю за назвою із зазначеною установою, а назва одночасно частково співпадає з кількома арбітражними установами, що унеможливлює чітко та безальтернативно визначити арбітражну установу; в арбітражному застереженні не визначено й регламент арбітражу, оскільки міститься лише посилання на регламент неіснуючої арбітражної установи.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким Товариство заперечує проти апеляційної скарги RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК), вважає її необґрунтованою та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.09.2024 р. у справі № 908/2516/24 залишити в силі.
Відповідач просить звернути особливу увагу на те, що позовні вимоги Позивача взагалі не є підсудними Господарському суду Запорізької області. У кожному з укладених сторонами контрактів (№ 23122020 від 23.12.2020 р., № 25122020 від 25.12.2020 р., № 26122020 від 26.12.2020 р., № 27122020 від 27.12.2020 р., № 260221 від 26.02.2021 р., № 030321 від 03.03.2021 р., № 090321 від 09.03.2021 р., № 090421 від 09.04.2021 р.) відповідно до умов розділу 9 сторони передбачили, що всі розбіжності, які виникають внаслідок або у зв`язку з контрактом, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами, а «у разі, якщо сторони не дійдуть згоди, то справа підлягає, за винятком підсудності загальним судам, вирішенню в арбітражному порядку в Міжнародному Комерційному Арбітражі при Торгово-промисловій палаті Женеви, Швейцарія, відповідно до норм цивільного законодавства та регламенту зазначеного арбітражу» (пункт 9.2 контрактів).
Відповідач посилається на положення ст. 226 ГПК України, за якими суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу і від Відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, а також на частину 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно з якою суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу.
Відповідач зазначає, що на підставі наведених положень законодавства ним подано до Господарського суду Запорізької області клопотання про залишення позову без розгляду та скерування сторін для вирішення спору до арбітражної установи.
У додаткових поясненнях, що надійшли до апеляційного суду, Відповідач повідомив суд про те, що відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 р. у справі № 908/2516/24, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 р. та постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2025 р., позовна заява RELINGTON RESOURCES, INC (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК) до АТ «ЗФЗ» по справі № 908/2516/24 була залишена без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст. 226 ГПК України. Будь-яких дій щодо усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, з боку Позивача вчинено не було. Також у Відповідача відсутня інформація щодо звернення Позивача до Міжнародного Комерційного Арбітражу при Торгово-промисловій палаті Женеви, Швейцарія. За таких обставин відсутні всі ключові підстави для застосування заходів забезпечення позову: відсутній спір між сторонами; відсутній ризик незабезпечення ефективного захисту прав позивача; заходи забезпечення позову не є співмірними з позовними вимогами через відсутність позовних вимог що розглядаються в межах судової справи № 908/2516/24.
Також, Відповідач наголошує на тому, що задоволення заяви про забезпечення позову нанесе неспівмірну суттєву шкоду законним правам та інтересам Відповідача, унеможливить нормальну господарську діяльність критично важливого для економіки держави підприємства, та призведене до незворотних негативних наслідків для функціонування підприємства Відповідача.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.10.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/2516/24.
Матеріали справи №908/2516/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 09.12.2024 р.
Від представника RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК) (адвоката Мисенко Крістіни Вікторівни) надійшла заява про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 р. судове засідання у справі № 908/2516/24, призначене на 09.12.2024 р., вирішено провести з представником RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК ), в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Від представника RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК) (адвоката Завалько Тетяни Сергіївни ) надійшла заява про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024 р. судове засідання у справі № 908/2516/24, призначене на 09.12.2024 р., вирішено провести з представником RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК ), в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 р. Було зупинено провадження за апеляційною скаргою RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.09.2024 р. у справі № 908/2516/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду судового рішення у справі 903/497/24.
Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду закінчено перегляд у касаційному порядку рішення у справі № 903/497/24. Так, постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2025 р. по справі №903/497/24 касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 р. у справі №903/497/24 скасовано.
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.09.2026 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. №1 ( зі змінами внесеними рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2025 р. № 7, рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. № 1) здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі.
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо поновлення апеляційного провадження у справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2026 р. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.09.2024 р. у справі № 908/2516/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.10.2026 р.
Розпорядженням керівника апарату суду від 05.10.2026 р., у зв`язку з вирішенням питання щодо поновлення провадження у справі, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 908/2516/24, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Дармін М.О., Іванов О.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2026 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.09.2024 р. у справі № 908/2516/24 до свого провадження.
Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 05.10.2026 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", про стягнення 12 093 690,10 доларів США.
Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов`язань за контрактами поставки № 23122020 від 23.12.2020 р., № 25122020 від 25.12.2020 р., № 26122020 від 26.12.2020 р., № 27122020 від 27.12.2020 р., № 260221 від 26.02.2021 р., № 030321 від 03.03.2021 р., № 090321 від 09.03.2021 р. та № 090421 від 09.04.2021 р., за якими, за твердженням Позивача, утворилась заборгованість у загальній сумі 11 033 073,20 доларів США, а також нарахованими 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошових зобов`язань, що станом на дату звернення з позовом становили 1 060 617,54 доларів США.
Разом з позовною заявою до Господарського суду Запорізької області внадійшла від RELINGTON RESOURCES, INC. (РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК) заява про забезпечення позову, в якій Позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", які знаходяться на всіх рахунках Відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Акціонерному товариству "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", у межах суми позову 500 962 771,11 грн., що включає ціну позову та судові витрати позивача.
В обґрунтування своєї заяви Заявник посилався на те, що існує ризик ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, що є обґрунтованою підставою для вжиття заходу забезпечення позову, оскільки існують такі обставини: зупинення 93% виробничої господарської діяльності заводу Відповідача; ймовірна відсутність можливості повністю поновити виробничу господарську діяльність заводу; суттєве погіршення фінансового стану відповідача; та можливість відповідача вільно розпоряджатись майном та коштами на рахунках. Позивач зазначив, що відповідно до пресрелізу, опублікованого на офіційній сторінці відповідача у Facebook, з листопада 2023 року було прийнято рішення по зупинці пічних агрегатів для проведення ремонтних робіт, які при їх поточній роботі провести не можливо. З березня 2023 року до травень 2024 року завод Відповідача простоював через збереження високих цін на електроенергію і недостатніх цін на феросплави на світовому ринку. З 01.05.2024 р. завод запустив 2 печі - це 7% його потужності. З 14.05.2024 р. було знову впроваджено відключення електроенергії, що могло вплинути на роботу заводу. Позивачу не відомо чи продовжили роботу 2 печі заводу та чи працюють вони зараз. У відкритому доступі відсутня інформація щодо обсягу таких запасів та на яку тривалість діяльності їх вистачить. Таким чином, на думку позивача, виробнича діяльність відповідача наразі призупинена щонайменше на 93% та відсутні плани її поновлення. Відповідно до інформації, яку публікує Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", через постійні масовані атаки російської федерації на об`єкти української електроенергетики в Запорізькій області постійно вводяться графіки аварійного обмеження енергоспоживання. В більшості випадків такі обмеження стосуються великих підприємств - споживачів електроенергії. Починаючи з 14 травня 2024 року було знову введено графіки відключення електроенергії. Відповідно до повідомлення Голови правління відповідача, завод відновив виробництво з 1 травня 2024 року на 7% від загальної потужності після простою з березня 2023 року. Завод не мав жодних видимих планів щодо збільшення завантаження. З 14 травня 2024 року були відновлені відключення електроенергії, що прямо перешкоджає роботі Заводу. Позивачу не відомо чи завод продовжує діяльність хоча б на 7% потужності. Враховуючи обмеження електроенергії та постійні атаки російської федерації у Запорізькій області, строк відновлення господарської діяльності відповідача в повному обсязі невідомий, а ймовірність повноцінного відновлення роботи найближчим часом є маловірогідною. Відповідно до фінансової звітності відповідача за 2023 рік, сукупний дохід заводу становить 72 574 000 грн, у 2022 року сукупний дохід Заводу становив 628 676 000 грн, тобто, дохід відповідача впав більше, ніж на 80%. Крім того, збиток за 2023 рік становить 741 172 000 грн. У 2022 році показник збитку був відсутній, а чистий фінансовий результат (прибуток) складав 523 027 000 грн. Таким чином, на думку ґпозивача, сума збитків заводу значно перевищує суму доходів за 2023 рік. Суттєве погіршення фінансового стану Відповідача у 2023 році вказує на істотні ризики того, що за час розгляду судом позовної заяви коштів і майна відповідача може стати недостатньо для виконання зобов`язань перед позивачем. Можливість Відповідача вільно розпоряджатись майном та коштами вказує на ризик того, що до закінчення розгляду цієї справи обсяг майна та коштів відповідача може зменшитись на стільки, що відповідач не зможе виконати зобов`язання перед позивачем. Підсумовуючи Позивач зазначив, що призупинення виробничої діяльності заводу, ймовірна відсутність можливості в повному обсязі відновити виробничу діяльність заводу, суттєве погіршення фінансового стану відповідача та можливість відповідача вільно розпоряджатись майном та коштами вказують на те, що до закінчення розгляду цієї справи коштів і майна Відповідача може стати недостатньо для виконання судового рішення, у разі задоволення позовної заяви. У зв`язку з чим, Позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", які знаходяться на всіх рахунках Відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Акціонерному товариству "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", у межах суми позову 500 962 771,11 грн, що включає ціну позову та судові витрати Позивача.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.09.2024 р. у справі № 908/2516/24 в задоволенні заяви RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК ) про забезпечення позову у справі № 908/2516/24 відмовлено.
Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Заявником ( Позивачем ) не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої ним заяви, а саме: існування на даний час конкретних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 р. у справі № 908/2516/24, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 р. позов RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення 12 093 690,10 доларів США залишено без розгляду з посиланням на пункт 7 частини 1 ст. 226 ГПК України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2025 р. по справі № 908/2516/24 касаційну скаргу Relington Resources, Inc. (Релінгтон Ресьорчес, Інк) залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 908/2516/24р. - без змін.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.01.2025 р. у cправі № 903/497/24 ( до якої зупинялося апеляційне провадження у цій справі ) зазначив, що заяви про забезпечення позову, подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею ГПК України, та підсудності таких заяв суду мають бути розглянуті по суті у строк, передбачений частиною першою ст. 140 ГПК України. Системне тлумачення статей 136, 137, 138, 145 ГПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів, відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Звертаючись до господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на грошові кошти, Заявник посилався на те, що предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення з Відповідача 12 093 690,10 доларів США.
Предметом апеляційного розгляду є ухвала Господарського суду Запорізької області від 20.09.2024 р. про відмову у задоволенні заяви RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК ) про забезпечення позову у справі № 908/2516/24.
Разом з тим, колегія суддів відзначає, що на час розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду про відмову у задоволенні заяви RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК ) про забезпечення позову у справі № 908/2516/24, позов RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК у справі № 908/2516/24 залишено без розгляду з посиланням на пункт 7 частини 1 ст. 226 ГПК України.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) та є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи не тільки під час виконання рішення суду, а й для можливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суть забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 р. у справі № 914/1570/20 виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17 ).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 р. у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 р. у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 р. у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 р. у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 р. у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 р. у справі № 911/3208/21.
В обгрунтування необхідності застосування заходів забепечення позову, Заявник посилається на майже повністю припинену господарську діяльність, складний фінансовий стан та при цьому необмежену можливість Відповідача розпоряджатись своїми коштами та майном, що є об`єктивним та обгрунтованим припущенням того, що до кінця розгляду цієї справи Відповідач не зможе виконати рішення суду.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( частини 3 ст. 13 ГПК України ).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 р. у справі №754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (пункт 46, 47 постанови).
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Скаржника, що вимоги суду від Позивача надати виключно докази того, що Відповідач здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів чи відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов`язань - порушують баланс інтересів сторін.
Так, Верховний Суд звертав увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей ( доведення нічим не обмеженого права Відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном ) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Водночас, накладення арешту на майно не має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18.
Ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії ( постанова Верховного Суду від 22.07.2021 р. у справі № 910/4669/21 ).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими Позивачем вимогами.
Разом з тим, як констатувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 р. у справі № 754/5683/22 при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, ключовим, зокрема є встановлення судом наявності спору між сторонами.
При дослідженні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляда цієї апеляційної скарги між сторонами відсутній спір, який вирішується у судовому порядку, зокрема у справі № 908/2516/24.
Як зазначалося раніше, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2025 р. по справі № 908/2516/24 касаційну скаргу Relington Resources, Inc. (Релінгтон Ресьорчес, Інк) залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 р. та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 р. у справі № 908/2516/24 р. про залишення без розгляду позову RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення 12 093 690,10 доларів США - без змін.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про відсутність підстав для задоволення заяви Relington Resources, Inc. (Релінгтон Ресьорчес, Інк) про забезпечення позову.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу RELINGTON RESOURCES, INC. ( РЕЛІНГТОН РЕСЬОРЧЕС, ІНК ) - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.09.2024 р. у справі № 908/2516/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.10.2026 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов