ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/4434/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Мороза А.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (53860, м. Зеленодольськ Криворізького району Дніпропетровської обл., пр. Незалежності, буд. 9А; ідентифікаційний код 38888898)
про 9 720 481 грн. 49 коп.
Представники:
від позивача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
ПРОЦЕДУРА:
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3331/26 від 22.07.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" про стягнення 9 720 481 грн. 49 коп. - неустойки, нарахованої за порушення строків завершення будівництва за договором підряду від 07.05.2025 №411/4Д, що складає 6 111 421 грн. 49 коп. - пені та 3 609 060 грн. 00 коп. - штрафу у розмірі 7% за прострочення завершення будівництва на строк понад 30 днів.
Також просить стягнути з відповідача 116 645 грн. 78 коп. - на відшкодування сплаченого судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 26.08.2026 о 16:00 год.
Відповідач у відзиві (вх.№37887/26 від 31.07.2026) на позовну заяву у справі №904/3010/26 просить врахувати викладені у відзиві заперечення ТОВ "Строй Юа" проти позову, та у задоволенні позову - відмовити повністю; у разі, якщо суд дійде висновку про відсутність вини товариства, та не застосує норми щодо наявності підстав для повного звільнення відповідача від відповідальності у вигляді неустойки (пені й штрафу) як за умовами договору, так і у відповідності до діючих норм матеріального права, просить суд зменшити розмір неустойки (пені й штрафу), що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 за договором підряду №411/4Д від 07.05.2025 за порушення строків завершення будівництва до 6 111 грн. 42 коп. та штраф у розмірі 7% за прострочення завершення будівництва понад тридцять днів до 3 609 грн. 06 коп., що становить 1% від загального розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки, посилаючись на те, що: - розрахунок пені позивачем здійсненний без урахування фактичних обставин справи та всупереч нормам Цивільного кодексу України й висновків ВС щодо застосування норм права; - наголошуючи на необхідності покладення такої міри відповідальності на відповідача, позивач не враховує ані фактичні обставини справи у вигляді власних дій/бездіяльності за Договором, невиконанні Замовником умов договору та вимог діючих норм, у яких наголошено на порядку дій кожної сторони (не сприяння з боку замовника у виконанні), та випадки, коли до підрядника не може бути застосовано відповідальності навіть за допущені порушення за Договором, ані ті, що мали місце, форс-мажорні обставини; - замовник не надавав належного сприяння, й така міра відповідальності та сума заявлених до стягнення сум неустойки є надмірною, несправедливою, порушує баланс інтересів сторін, та існують передумови для зменшення нарахованих до стягнення з відповідача сум.
Позивач у відповіді (вх.№38425/26 від 04.08.2026) на відзив вважає доводи відповідача необґрунтованими та непідтвердженими жодними документами, посилаючись на те, що: - спірні відносини виникли між сторонами внаслідок неналежного виконання умов договору саме зі сторони відповідача в частині недотримання строку виконання робіт за договором; - відповідно до пункту 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по визначеному у Договорі об`єкту, а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість; - Договір № 411/4Д сторонами було підписано 07.05.2025, тому відповідач знав та розумів всі ризики, що можуть виникати під час виконання умов договору, а також під час придбання матеріалів, необхідних для будівництва об`єкту, а також умови, в яких буде здійснено будівництво об`єкта; - відповідно до пункту 3.4 Договору після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника; датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом з представниками підрядника; - відповідно до пункту 3.4 після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника; датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом з представниками підрядника; - пунктом 8.1 Договору визначено передача об`єкта на період виконання робіт, що було і зроблено замовником відповідно до акту приймання-передачі об`єкта "Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка № 1.3.1" від 08.05.2025; - зауважень чи заперечень з сторони відповідача під час прийому майданчика щодо його готовності не було, прийнятий без зауважень; - висновок ТПП про істотну зміну обставин мав би місце при розгляді судової справи, предметом якої б могла бути зміна або розірвання договору, а в справі, яка розглядається, предметом спору є стягнення неустойки у зв`язку неналежним виконанням умов договору в частині порушення строків його виконання; - посилання на лист, доданий до відзиву на позовну заяву від 06.06.2025 №121, немає відношення до спірних правовідносин, оскільки в ньому відсутнє будь-яке посилання на договір від 07.05.2025 № 410/4Д.
У судове засідання 26.08.2026 з`явилися представники сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 23.09.2026 о 16:30 год.
Позивач у заяві (вх.№46458/26 від 23.09.2026) просить суд провести засідання без сторони позивача (військової частини НОМЕР_1 ), також просить позовну заяву військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю, ТОВ "Строй Юа" - відмовити.
Відповідач у заяві (вх.№46463/26 від 23.09.2026) просить справу розглянути без участі представника відповідача, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, у разі задоволення позовних вимог зменшити їх розмір (штрафних санкцій по 99 відсотків).
У судове засідання 23.09.2026 представники сторін не з`явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 23.09.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЮА", як підрядником, та позивачем - Військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, було укладено Договір підряду від 07.05.2025 №411/4Д (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно-технічних споруд по об`єкту: "Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка №1.3.1" (надалі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015:45220000-5 -Інженерні та будівельні роботи.
Пунктом 1.4 Договору сторони погодили, що роботи виконуються за етапами:
І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії "Робочий проєкт" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору.
ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).
Згідно з умовами пункту 2.1. Договору, в редакції змін, внесених Додатковою угодою від 03.10.2025 №1 до Договору, вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною і складає 2 31 908 335 грн. 94 коп., у тому числі ПДВ 5 318 055 грн. 99 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.
Строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4); підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт (пункти 3.1., 3.2. Договору).
Підпунктом 4.2.1. пункту 4.2. Договору визначено, що замовник зобов`язаний затвердити проектну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).
Відповідно до пункту 8.1. Договору замовник за актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).
Згідно з пунктом 8.2. Договору підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього Договору відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт.
Підрядник щомісячно до 10 (десятого) числа наступного місяця зобов`язаний інформувати замовника, зокрема, про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо) (пункт 8.4 Договору).
Пунктом 10.1. Договору передбачено, що приймання та передача виконаних робіт здійснюються cторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.
Розрахунки за виконані роботи з будівництва об`єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість викопаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 10 (десяти) календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.
Після виконання підрядником робіт з будівництва замовник приймає виконану роботу та протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання пакету документів підписує Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об`ємам викопаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються Підряднику для усунення зауважень та коригування (пункт 11.1. Договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 17.2 Договір).
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов пункту 8.1. Договору 08.05.2025 позивачем було передано відповідачу будівельний майданчик, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі об`єкта (будівельного майданчика) (а.с. 38),
Як свідчить зміст Календарного графіку виконання робіт (Додаток №4 до Договору, а.с. 50 - зворотна сторона) сторони встановили строки виконання.
З урахуванням графіку виконання робіт, враховуючи зафарбовані (позначені) клітини графіку, відповідач повинен був завершити виконання ІІ етапу робіт (будівельні роботи) до 30 червня 2025 року включно.
Як вбачається, на виконання умов Договору відповідачем було виконано роботи з розробки проектної документації (І етап робіт) по об`єкту: "Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка №1.3.1", про що сторонами складено Акт від 24.05.2025 №1ПКД здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації вартістю 74 870 грн. 00 грн. (а.с. 26).
Вартість І етапу робіт було оплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.11.2025 № 2349 (а.с.90 - зворотна сторона).
Виконання відповідачем ІІ етапу робіт (будівельні роботи) підтверджується актами форми КБ-2в від 30.10.2025 №1 на суму 13 976 650 грн. 72 коп., від 09.12.2025 №2 на суму 1 821 608 грн. 70 грн. та від 09.12.2025 №3 на суму 2 385 333 грн. 34 коп. (всього на суму 18 260 752 грн. 76 коп.), а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.
Крім того, згідно акту від 12.12.2025 №2 ПКД здачі-приймання виконаних робіт зі здійснення авторського нагляду по об`єкту "Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка №1.3.1" відповідачем було передано позивачу роботи зі здійснення авторського нагляду по об`єкту, вартістю 2 289 грн. 60 коп.
Вартість ІІ етапу робіт оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с. 90-92).
Актом готовності об`єкту до експлуатації від 22.12.2025 визначено, що будівельні роботи по об`єкту "Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка №1.3.1" виконано в повному обсязі та закінчено у грудні 2025 року (акт КБ-2в від 09.12.2025), фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 18 260 752 грн. 76 коп.
У зв`язку з меншою кінцевою вартістю робіт по об`єкту "Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка №1.3.1", з метою зняття бюджетних зобов`язань, Додатковою угодою № 2 від 15.12.2025 сторони змінили вартість робіт в бік зменшення на 1 388 911 грн. 30 грн. шляхом внесення відповідних змін до пункту 2.1 Договору.
Таким чином, за додатковою угодою № 2 від 15.12.2025 вартість робіт за Договором склала 18 260 752 грн. 76 грн., в тому числі ПДВ - 3 043 458 грн. 80 грн. (а.с. 60).
Позивач зазначає, що відповідачем роботи по об`єкту виконані у повному обсязі та належним чином, але з порушенням строку їх виконання, у зв`язку з чим відповідачу нараховано неустойку у вигляді пені та штрафу; відповідач з позовними вимогами не погоджується, просить зменшити штрафні санкції; зазначене стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Укладений сторонами Договір підряду містить елементи різних договорів, зокрема, договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а також, договору будівельного підряду, тобто, є змішаним договором.
Зважаючи на те, що причиною виникнення даного спору, є невиконання відповідачем зобов`язань саме в частині проведення будівництва, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють будівельний підряд.
Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Як вище встановлено судом, пунктом 3.1. Договору та Додатком 4 до Договору (Календарний графік виконання робіт) сторони узгодили умови щодо строків виконання другого етапу робіт (Будівельні роботи), які мали бути завершені до 30.06.2025 включно.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.
Згідно із статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.
В силу положень статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.
Відповідно до пункту 13.5 Договору за порушення строків завершення будівництва по Договору підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
З урахуванням наведених умов Договору позивачем нараховано пеню за порушення строків завершення будівництва з 01.07.2025 по 08.12.2025 в сумі 6 111 421 грн. 49 коп., а також штраф за порушення строків завершення будівництва понад 30 днів, розмір якого становить 3 609 060 грн. 00 коп.
За результатами перевірки розрахунку пені та штрафу судом встановлено що їх нарахування проведено арифметично правильно.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин вимоги позивача щодо стягнення пені за порушення строків завершення будівництва в сумі 6 111 421 грн. 49 коп. та штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів у сумі 3 609 060 грн. 00 коп. є правомірними.
Щодо заперечень відповідача
Доводи відповідача стосовно невиконання з боку позивача його обов`язку з передачі фронту робіт та затвердження проектної документації на будівництва, спростовуються наданими у справу доказами, зокрема, актом приймання-передачі будівельного майданчику від 08.05.2025 року (а.с. 38) та наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 16.06.2025 №527 "Про затвердження проектної документації" (а.с. 85-зворотна сторона-86). Більш того, наведені заперечення суперечать встановленим судом фактичними обставинам, які свідчать про початок та завершення відповідачем виконання ІІ етапу робіт, чого неможливо було здійснити без передачі фронту робіт та належним чином затвердженої проектної документації.
Стосовно посилання відповідача на висновок Рівненської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин, як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення строків виконання умов Договору, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Проте, на відміну від форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили, які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.
Тобто, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2021 по справі № 912/3323/20).
У постановах Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/9258/20, від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 913/785/17 викладено висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до яких, засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.
В матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за спірним договором.
В той же час, до матеріалів справи відповідачем надано висновок Рівненської торгово-промислової палати від 29.09.2025, яким встановлено обставини, що істотно ускладнили своєчасне виконання зобов`язань, у тому числі і за Договором від 07.05.2025 № 411/4Д, і який, відповідно, може бути підставою для внесення змін у спірний Договір, або для його розірвання, проте жодним чином не підтверджує обставини, через які постачальник звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання.
Крім того, суд звертає увагу на пункт 14.8. Договору, яким передбачено, що сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об`єктів сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом.
Тобто, виходячи з умов наведеного пункту договору, зважаючи на те, що його укладено під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, коли обстріли території України, включаючи місце виконання підрядних робіт тривали більше трьох років, укладаючи відповідний договір, відповідач повинен був усвідомлювати усі ризики здійснення господарської діяльності під час війни.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд відхиляє доводи відповідача відносно наявності підстав для звільнення його від відповідальності за порушення строків завершення будівельних робіт.
Щодо зменшення розмірів пені та штрафу
Як вбачається, відповідач у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій, яке міститься у відзиві на позовну заяву, просить зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій і пені до мінімального необхідного рівня (на 99%), який не порушуватиме баланс інтересів сторін та відповідатиме компенсаційній, а не каральній природі неустойки.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язань з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного виконання робіт не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України, має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.
Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто, укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.
З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
З урахуванням наведеного, зважаючи на відносно незначний період прострочення виконання частини робіт за Договором, враховуючи те, що станом на час звернення позивача з даним позовом до суду всі зобов`язання за Договором, включаючи завершення будівництва, виконані відповідачем в повному обсязі та належним чином, а також, приймаючи до уваги обставини здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану та виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних споруд поблизу лінії бойового зіткнення, суд убачає підстави для зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу, пені).
Крім того, суд вважає, що стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) у загальному розмірі 9 720 481 грн. 49 коп., призведе до перетворення неустойки, як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання, на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
У зв`язку із викладеним, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за можливе зменшити суму штрафних санкцій на 90% зі стягненням з відповідача пені за порушення строків завершення будівництва в сумі 611 142 грн. 15 коп. та штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів в сумі 360 906 грн. 00 коп.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проте, враховуючи, що пеню та штраф нараховано відповідачу позивачем правомірно, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 116 645 грн. 78 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (53860, м. Зеленодольськ Криворізького району Дніпропетровської обл., пр. Незалежності, буд. 9А; ідентифікаційний код 38888898) про стягнення 9 720 481 грн. 49 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (53860, м. Зеленодольськ Криворізького району Дніпропетровської обл., пр. Незалежності, буд. 9А; ідентифікаційний код 38888898) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 611 142 грн. (шістсот одинадцять тисяч сто сорок дві) грн. 15 коп. - пені, 360 906 (триста шістдесят тисяч дев`ятсот шість) грн. 00 коп. - штрафу та 116 645 (сто шістнадцять тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 78 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
05.10.2026