ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
05.10.2026 Справа № 910/1224/26
розглянувши після виходу з лікарняного справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
до відповідача 1 - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дубищанська 9" в особі Голови правління ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 45871427)
відповідача 2 - приватного нотаріуса Дубенко Карини Євгеніївни (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 21 (в літ. "А"), прим. з № 1 - № 8 (гр. примщ. №№ 45, 47 в літ "А")
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:
ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ),
ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ),
ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_5 ),
ОСОБА_5 (адреса: (адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників будинку та скасування державної реєстрації ОСББ,
у складі суду судді Погрібної С.В.
за участю секретаря судового засідання Левчук В.С.
представники сторін згідно протоколу судового засідання.
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубищанська 9» в особі Голови правління ОСОБА_6 (далі - відповідач 1), приватного нотаріуса Дубенко Карини Євгеніївни (далі - відповідач 2), в якому просила визнати недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 , згідно порядку денного, оформлені протоколом № 1 від 21.12.2024, оформленого 03.02.2025 та скасувати рішення приватного нотаріуса Дубенко Карини Євгеніївни про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дубищанська 9", внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 1000601022[телефон приховано] від 11.02.2025.
Ухвалою суду від 31.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 07.04.2026 о 16:30 год.
Ухвалою суду від 07.04.2026 вказану позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано позивачу час на усунення недоліків.
22.04.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, прийнята судом.
Ухвалою суду від 24.04.2026 судом продовжено розгляд справи № 910/1224/26 після залишення її без руху за правилами загального позовного провадження, призначено дату, час та місце проведення підготовчого засідання, а також залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача.
04.05.2026 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубищанська 9» в особі Голови правління ОСОБА_6 (відповідач - 1) подало до суду відзив на позовну заяву (вх. № 07-11/34973/26), в якому також просило поновити процесуальний строк на його подання.
Ухвалою суду від 05.05.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.05.2026 о 15:00 год. Також у змісті зазначеної ухвали, судом встановлено, що відповідачем - 1 не пропущений строк на подання відзиву на позовну заяву, а тому останній підлягає прийняттю судом до розгляду.
07.05.2026 від третьої особи ОСОБА_4 до суду надійшли пояснення (вх. № 07-11/36314/26).
18.05.2026 до суду надійшла відповідь на відзив позивача (вх. № 07-11/39505/26), до якої долучено клопотання про витребування доказів.
25.05.2026 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 07-11/41295/26), в яких відповідач, між іншого, просив залишити без розгляду відзив на позовну заяву та відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Підготовче засідання, призначене на 26.05.2026 о 15:00 год, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 08.06.2026 сторони повідомлені, що наступне підготовче засідання відбудеться 23.06.2026 о 16:00 год.
23.06.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх. № 07-11/50854/26) про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 23.06.2026 судом залишена без розгляду відповідь на відзив ОСОБА_1 разом із доданими до неї документами; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, долучене до відповіді на відзив та відкладено підготовче засідання на 08.07.2026 об 11:30 год.
08.07.2026 позивач подав до суду уточнену позовну заяву (розширення підстав позову) (вх. № 07-11/55708/26).
15.07.2026 відповідач подав заперечення на уточнену позовну заяву (розширення підстав позову) позивача (вх. № 07-11/58069/26).
03.08.2026 від представника позивача адвоката Алфьорова Г.І. надійшла заява про залишення позову без розгляду (вх. № 07-11/63351/26).
11.08.2026 відповідач подав до суду клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 07-11/66168/26)
18.08.2026 позивач подав до суду клопотання щодо неспівмірності та необґрунтованості окремих сум витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 07-11/67729/26).
Судове засідання, призначене на 18.08.2026 о 16:00 год., не відбулось у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою суду від 07.09.2026 учасники справи повідомлені, що 23.09.2026 об 11:30 год.
23.09.2026 представник позивача подав до суду клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 07-11/78073/26).
23.09.2026 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі (вх. № 07-11/78111/26).
Позивач, її представник та представник відповідача в судове засідання 23.09.2026 не прибули.
При цьому, з урахуванням ч. 6 ст. 233 ГПК України, якою визначено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення складання повного тексту зазначеної ухвали.
Отже, повний текст зазначеної ухвали складено з урахуванням неявки учасників справи в судове засідання, ч. 6 ст. 233 ГПК України, а також перебування судді на лікарняному.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву представника позивача про відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.
Судом встановлено, що позивач була відсутня у судовому засіданні, призначене на 05.08.2026.
Крім того, позивач користується професійною правничою допомогою, однак, її представник ні 05.08.2026, ні 23.09.2026 в судові засідання також не прибув.
З огляду на зазначене, з урахуванням поданого представником позивача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, враховуючи повторну неявку позивача та її представника (незалежно від причин неявки), суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення судового засідання від 23.09.2026.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву позивача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Судом встановлено, що відповідна заява була подана представником позивача до початку розгляду справи по суті, підписана останнім, маючи при цьому необхідний обсяг повноважень та є формою реалізації процесуальних прав позивача, передбачених ст. 42 ГПК України.
За таких обставин, зважаючи на те, що порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб такою заявою не встановлено, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дубищанська 9" в особі Голови правління ОСОБА_6, приватного нотаріуса Дубенко Карини Євгеніївни про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників будинку та скасування державної реєстрації ОСББ слід залишити без розгляду.
Окрім того, розглянувши клопотання відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу від 11.08.2026 вх. № 07-11/66168/26, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач зазначив, що у зв`язку з поданням позивачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та припиненням розгляду справи з його ініціативи, відповідач, керуючись ч. 5 ст. 130 ГПК України, реалізує своє право на відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки для захисту своїх прав та інтересів був вимушений залучити адвоката та понести відповідні витрати.
Позивач у клопотанні щодо неспівмірності та необґрунтованості окремих сум витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що враховуючи характер спору, обсяг матеріалів, кількість процесуальних документів, відсутність деталізації фактично витраченого часу, взаємопов`язаність окремих видів роботи, заявлені 46 000 грн витрат на правничу допомогу є завищеними.
При цьому, позивач вважає, що 10 000 грн є достатньою та максимально розумною сумою, яка, навіть за найбільш сприятливого для відповідача підходу, може бути визначена судом як компенсація витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зауважує, що частиною 5 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: ст. 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та ст. 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.
У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Судом враховано, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У постанові від 21.04.2026 у справі № 924/1004/25 Верховний Суд сформулював підхід до застосування частини 5 статті 130 ГПК України у випадках залишення позову без розгляду.
Верховний Суд наголосив, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.
При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п`ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення відповідачем витрат на оплату послуг з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі.
Суд окремо наголосив, що у випадку залишення позову без розгляду не є необхідними такі ознаки, як недобросовісність, зловживання чи незаконність, оскільки законодавець визначив інший термін - «необґрунтованість».
Щодо оцінки поведінки позивача Верховний Суд вказав, що ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості / необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин.
З огляду на зазначене, відповідачу слід довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо (близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20).
Разом з тим, Верховний Суд акцентує, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (наведена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17, від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21).
Тобто стягнення з позивача компенсації понесених учасником справи витрат, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
З огляду на зазначене, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду, а також довести, що процесуальні дії позивача були необґрунтованими.
Разом з тим, заява відповідача не містить жодного обґрунтування наявності наведених обставин у діях позивача.
При цьому, суд, оцінюючи дії позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частині 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Разом з тим зі змісту положень статей 2, 4, 14, 130, 191 ГПК України вбачається, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Проте, реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача, яка цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушена звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2022 року у справі № 911/1237/21.
Верховний Суд в постанові від 06.03.2024 року у cправі № 905/1840/21 виходить з того, що подання позову (звернення позивача до суду за захистом порушеного права) у справі №904/1840/21 не може беззаперечно свідчити про необґрунтованість дій позивача та пред`явлення ним завідомо необґрунтованого позову чи зловживання процесуальними правами, адже доступ до суду є правом особи, гарантованим державою. Так само і сам по собі факт подання заяви/клопотання про залишення позову без розгляду, чи то відмову від позову у справі не підтверджує ані відсутність спору позивача з відповідачем, ані відсутність предмета спору, ані свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу.
Судом встановлено, що позовні вимоги у зазначеній справі обґрунтовані тим, що 21.12.2024 ініціативною групою у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були організовані установчі збори співвласників будинку за адресою: м. Київ, вул. Дубищанська, буд. 9, за результатами яких складено протокол № 1 від 21.12.2024, оформлений 03.02.2025.
Однак, під час проведення зазначених установчих зборів були порушені вимоги статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що вплинуло на результати голосування та призвели до незаконного створення ОСББ «Дубищанська 9» та його реєстрації.
Зазначене, на думку позивача, порушило його права на участь у визначенні умов управління будинком, у тому числі щодо вибору управителя та погодження істотних умов договору, зокрема, вартості послуг та порядку її зміни.
При цьому, подальше подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ГПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Під час розгляду зазначеної справи судом не встановлено, що позивач від моменту звернення до суду із позовною заявою і до залишення позову без розгляду діяв недобросовісно, зловживав процесуальними правами, мав на меті ущемлення прав відповідача та, врахувавши, що саме по собі постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача.
Таким чином, приймаючи до уваги фактичні обставини справи та приписи ч. 5 ст. 130 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача обов`язку з відшкодування витрат відповідача на правничу допомогу в сумі 40000 грн у справі № 910/1224/26.
Керуючись статтями 130, 226, 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Залишити позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубищанська 9» в особі Голови правління ОСОБА_6, приватного нотаріуса Дубенко Карини Євгеніївни про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників будинку та скасування державної реєстрації ОСББ без розгляду.
2. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/1224/26.
3. Ухвалу надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV «Перегляд судових рішень» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано з урахуванням ч. 6 ст. 233 ГПК України та після виходу судді з лікарняного 05.10.2026.
Суддя Світлана ПОГРІБНА