ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
01.10.2026 Справа № 910/3844/25
Суддя Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О.,
справу № 910/3844/25
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних
закупівель"
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне
госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"
про стягнення 2 320 767, 44 грн
За участі представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Андрощук Ю.П.
УСТАНОВИВ:
Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про стягнення 2 320 767,44 грн, з яких 668 382,96 грн пені, 1 169 670,18 грн штрафу та 482 714,30 грн процентів за користування коштами.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом № 22/2-249-EDK-24 від 15.05.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі № 910/3844/25 позов задоволено частково. Стягнуто з ДГЗП "Спецтехноекспорт" на користь ДП "Агенція оборонних закупівель" пеню в розмірі 6 683, 83 грн, штраф - 1 169 670,18 грн та проценти в розмірі 482 714, 30 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі № 910/3844/25 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 29.04.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 910/3844/25 в частині розгляду позовних вимог щодо стягнення штрафу скасовано, а справу № 910/3844/25 у відповідній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 910/3844/25 залишено без змін.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу № 910/3844/25 передано на розгляд судді Привалову А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 прийнято справу № 910/3844/25 до провадження в частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 1 169 670,18 грн. Ухвалено справу № 910/3844/25 розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.06.2026. При цьому, суд також зобов`язав сторони надати суду у строк до 01.06.2026 докази оплати залишку вартості товару, зокрема 3% від його вартості, після підписання сторонами акта приймання-передачі товару від 28.01.2025, враховуючи підстави скасування рішення та направлення справи на новий розгляд судом касаційної інстанції.
02.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.
Присутні у судовому засіданні 04.06.2026 представники сторін не надали витребуваних ухвалою суду від 11.05.2026 доказів та не повідомили причин невиконання вимог суду. Враховуючи відсутність витребуваних судом доказів, суд відклав підготовче засідання до 09.07.2026.
08.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
09.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 09.07.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.08.2026, яка занесена до протоколу судового засідання.
Судове засідання 27.08.2026 не відбулося, оскільки у місті Києві було оголошено сигнал «повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2026 підготовче засідання у справі призначено на 01.10.2026.
Дослідивши матеріали справи, суд відзначає слідуюче.
Постановою Верховного Суду від 29.04.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі № 910/3844/25 в частині розгляду позовних вимог щодо стягнення штрафу скасовано, а справу № 910/3844/25 у відповідній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Передаючи справу у цій частині на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що попередні судові інстанції враховали положення п. 4 ст. 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб".
Разом з тим, судом установлено, що Верховний Суд ухвалою від 07.07.2026 справу №910/10229/24 передав на розгляд Об`єднаної палати для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25, шляхом їх конкретизації, зазначивши, що якщо сторони договору або державного контракту самостійно погодили стягнення штрафу в розмірі 7% без посилання на ст. 231 Господарського кодексу України, приписи ч. 4 ст. 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" до такої договірної неустойки не застосовуються.
У справі №910/10229/24 Міністерство оборони України звернувся до суду з позовом до Підприємства про стягнення коштів, а саме, пені, штрафу, відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих у зв`язку з невиконанням виконавцем умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення.
Колегія суддів, передаючи справу №910/10229/24 на розгляд Об`єднаної палати, виходила з такого:
- питання застосування ч. 4 ст. 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" у подібних правовідносинах поставки, в яких постачальник є виконавцем державного контракту з оборонних закупівель, не завершеного на день набрання чинності цим Законом, а умови договору щодо нарахування штрафу є аналогічними за змістом, було предметом розгляду Верховного Суду в постановах від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25;
- у цих постановах Верховний Суд зазначив, що в умовах воєнного стану, введеного в Україні, законодавець звільнив виконавців державних контрактів з оборонних закупівель від сплати штрафів за прострочення виконання зобов`язань, передбачених ст.231 Господарського кодексу України, якщо ці контракти: 1) виконуються під час/ воєнного стану та 2) не завершені на момент набрання чинності відповідним законом, який, зокрема, визначає особливості застосування штрафних санкцій у цей період; отже, у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25 сформульовано висновок про можливість застосування ч. 4 ст. 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" до штрафу в розмірі 7% незалежно від того, чи заявлений він безпосередньо на підставі ст. 231 Господарського кодексу України, чи встановлений самостійно сторонами у договорі;
- відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може встановлюватися як договором, так і актом цивільного законодавства; тому варто розмежовувати неустойку, правовою підставою застосування якої є відповідна норма закону, та договірну неустойку, що ґрунтується на погодженому сторонами регулюванні їхньої відповідальності;
- за позицією колегії суддів, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" прямо передбачає незастосування положень абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, відтак його дія поширюється саме на штраф, нарахований відповідно до зазначеної норми, а не на будь-яку договірну неустойку лише з огляду на тотожність її розміру із передбаченим законом штрафом;
- це, на переконання колегії суддів, зумовлює необхідність відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25, шляхом їх конкретизації, зазначивши, що якщо сторони договору або державного контракту самостійно погодили стягнення штрафу в розмірі 7% без посилання на ст. 231 Господарського кодексу України, приписи ч. 4 ст. 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" до такої договірної неустойки не застосовуються.
Об`єднана палата ухвалою від 30.07.2026 прийняла до свого провадження справу №910/10229/24.
Отже, Об`єднана палата у справі №910/10229/24 має надати відповідь щодо можливості застосування ч. 4 ст. 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" у подібних правовідносинах поставки, в яких постачальник є виконавцем державного контракту з оборонних закупівель, не завершеного на день набрання чинності цим Законом, а також може відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/7366/25 та від 29.04.2026 у справі №910/3844/25, що на даний час фактично робить неможливим вирішення спору в частині стягнення штрафу у справі № 910/3844/25 по суті.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
На думку суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.
У свою чергу, оцінюючи правову та фактичну складність даної справи, судом, зокрема, враховано наявність обставин, що утруднюють вирішення спору по суті, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
За приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на наявність на розгляді Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/10229/24, яка є подібною до справи № 910/3844/25, висновки в якій також будуть оцінюватися Об`єднаною палатою, у суду наявні підстави для зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, за приписами ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, законодавець не передбачив можливості зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України на стадії судового розгляду.
Водночас, підстави для зупинення провадження у справі № 910/3844/25 виникли, починаючи з 30.07.2026, коли Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу про прийняття справи № 910/10229/24 до провадження, тобто після закриття підготовчого провадження у справі та початку розгляду справи по суті.
Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для розгляду даної справи в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження та зупинення провадження у справі №910/3844/25 до закінчення перегляду Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/10229/24 і оприлюднення повного тексту судового рішення.
Керуючись ст. 177, 181-183, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Перейти зі стадії судового розгляду у справі №910/3844/25 до стадії підготовчого провадження.
2. Зупинити провадження у справі № 910/3844/25 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/10229/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення по вказаній справі.
3. Зобов`язати учасників процесу повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
4. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений 05.10.2026.
Суддя А.І. Привалов