Справа № 465/4407/26
Провадження № 2/354/711/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
05 жовтня 2026 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі-ТОВ «ФК«ЄАПБ») 08.05.2026 звернулося до Франківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №7878576 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 01.10.2025 у сумі 24525,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 01.10.2025 відповідач уклав в електронній формі із Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» (надалі-ТОВ «СІРОКО ФІНАНС») договір позики №7878576 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) на підставі якого йому надано грошові кошти у позику у розмірі 7500,00 грн. 20.02.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» був укладений договір факторингу №20022026/4, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики №7878576 від 01.10.2025 в сумі 24525,00 грн, з яких: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 15000,00 грн-сума заборгованості за пенею; 2005,50 грн-сума заборгованості за комісією. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Із урахуванням викладеного, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення наданих у позику коштів та відсотків за користування ними, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договоромпозики №7878576 від 01.10.2025 у розмірі24525,00 грн та 2662,40 грн сплаченого судового збору.
Відповідно до ухвали Франківського районного суду м.Львова від 04.06.2026 вказана справа передана на розгляд до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026 вказана справа передана у провадження судді Ваврійчук Т.Л.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30.07.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «ФК«ЄАПБ», позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки про виклик за зареєстрованим місцем проживання, які повернуті на адресу суду із відміткою «адресат відсутній». Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 01.10.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір позики №7878576 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), який підписаний позичальником електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора 2AU26w.
За цим Договором Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язалася повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від Суми Позики ( п.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору комісія-грошові кошти, що нараховуються на Суму Позики, і є платою за надання такої Позики, та є складовою загальних витрат за споживчим кредитом.
За умовами п.п.2.1-2.4 договору сума позики становить 7500,00 грн строк договору 27 днів, дата надання позики-01.10.2025, дата повернення позики-27.10.2025, процентна ставка (фіксована) становить 0,01% в день і діє протягом строку, визначеного п.п.2.2 п.2 договору, комісія за договором становить 26,74% від Суми Позики, зазначеної в п.п.2.1 п.2 договору, що складає 2005,50 грн, денна процентна ставка за договором становить 1,00%, проценти за понадстрокове користування позикою/залишком позики 5,00% в день, пеня-5,00% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2765,79%, орієнтовна загальна вартість позики 9525,00 грн, загальні витрати за позикою за весь строк дії договору-2025,00 грн.
Відповідно до п.18 договору у разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п.2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Згідно п.21 договору, цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Підписаний таким чином договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, у тому числі з інформацією, що передбачена ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст.9 Закону України «Про споживе кредитування» та нормативно-правовими актами НБУ, Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою; до моменту підписання Договору вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO», їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі (п.п.5.1-5.3 договору).
У реквізитах позичальника у вказаному договорі зазначено паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце прописки, контактні номери мобільного зв`язку, електронну пошту позичальника, а також номер платіжної картки: НОМЕР_1 .
У підписаній ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2AU26w Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком №1 до договору позики №7878576 від 01.10.2025, сторони погодили графік розрахунків у якому зазначено: дата видачі кредиту-01.10.2025; дата повернення кредиту-27.10.2025; кількість днів у розрахунковому періоді-27; чиста сума кредиту-7500,00 грн; проценти за користування кредитом - 19.50 грн; комісія за надання кредиту-2005,50 грн; реальна річна процентна ставка-2765,79%; загальна вартість кредиту-9525,00 грн.
ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, що підтверджується довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» №КД-000050984від 13.03.2026 про прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ23-04-25/КЕП від 23.04.2025 та завершення наступної платіжної операції: дата 01.10.2025; номер платежу d2f6f456-6fd9-442c-aa7d-899610ed4a47, сума 7500,00 грн; отримувач ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 .
Із проведеного ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» розрахунку заборгованості за договором №7878576 від 01.10.2025, вбачається, що станом на 20.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 24525,00 грн, з яких 7500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19,50 грн- заборгованість за відсотками, нарахованими по 27.10.2025 включно; 2005,50 грн-заборгованість за комісією; 15000,00 грн- пеня, нарахована за період з 28.10.2025 по 06.12.2025 включно. Вказаним розрахунком також підтверджується, що у період дії договору позики позичальник жодних платежів в рахунок погашення заборгованості за позикою та відсотками не здійснював.
20.02.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) був укладений Договір факторингу №20022026/4, відповідно до п.1.1 якого за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Фінансування) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно п.1.2 договору перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в день підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників-підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості тає невід`ємною частиною цього Договору.
Ціна Продажу за Договором становить 3283371,33 грн (п.3.3 договору).
Згідно підписаного сторонами договору Акту прийому-передачі Реєстру Божників №1 від 20.02.2026 за Договором факторингу №20022026/4 від 20.02.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» у повному обсязі прийняло реєстр боржників у кількості 6340 особів, після чого з урахуванням п.1.2 Договору факторингу №20022026/4 від Клієнта до Фактора переходять Права Виомоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 40650293,01 грн.
Платіжною інструкцією №23849 від 24.02.2026 підтверджується факт перерахування ТОВ «ФК «ЄАПБ» на рахунок ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» грошових коштів у сумі 3283371,33 грн.
Як вбачається із Витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №20022026/4 від 20.02.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики №7878576 від 01.10.2025 у сумі 24525,00 грн, з яких:7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 15000,00 грн-сума заборгованості за пенею; 2005,50 грн-сума заборгованості за комісією.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.
Частини 1, 2 ст.509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою ст.1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У силу ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.02.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.
Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 01.10.2025 ОСОБА_1 уклав в електронній формі з ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» договір позики №7878576 за умовами якого отримав грошові кошти у сумі 7500,00 грн у безготівковій формі, шляхом зарахування на вказану ним платіжну картку, які зобов`язався повернути у строк до 27.10.2025 та сплатити проценти за користування позикою та комісію за надання позики.
У зазначеному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, комісії, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, з якими відповідач був попередньо ознайомлений, підписавши договір за допомогою наданого одноразового ідентифікатора.
ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» свої зобов`язання за вказаним догором виконав в повному обсязі та надав відповідачу у позику грошові кошти у розмірі, встановленому договорами.
Натомість, відповідач, уклавши зазначений договір позики, право вимоги за яким в установленому порядку перейшло до позивача, належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором позики від первісного кредитора до позивача підтверджується вищезазначеним договором факторингу, реєстром боржників, актом прийому-передачі, що відповідає вимогам ст.ст.1077, 1078 ЦК України.
Вказаний договір факторингу у встановленому порядку недійсним не визнаний, тому в силу положень ст.204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаного правочину.
Таким чином, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за вищезазначеним договором позики.
У даному випадку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики №7878576 від 01.10.2025 у сумі: 24525,00 грн, з яких: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19,50 грн - сума заборгованості за відсотками, які нараховані у межах строку дії договору по 27.10.2025 включно, виходячи із визначеної у договорі процентної ставки у розмірі 0,01%, що повністю узгоджується із умовами договору; 15000,00 грн-сума заборгованості за пенею; 2005,50 грн-сума заборгованості за комісією.
Позивачем з моменту набуття права вимоги до відповідача будь-які нарахування за вказаним договором позики не здійснювались, а тому дана заборгованість за тілом кредиту та процентами підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі як і заборгованість за комісією у сумі 2005,50 грн, розмір та порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору та погоджено із відповідачем при його укладенні.
До суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача за вказаним договором позики позивачем також включено вимогу про стягнення пені у розмірі 15000,00 грн.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалася Указами Президента України і триває дотепер.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
З огляду на вказані обставини позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позивача) неустойки за порушення зобов`язання.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23.
У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 пені в сумі 15000,00 грн за договором позики №7878576 від 01.10.2025 слід відмовити.
Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будь-яких доказів, які б спростовували факт укладення ним кредитного договору чи підтверджували те, що на платіжні картки, які є у його користуванні, грошові кошти на виконання умов вищевказаного договору не надходили, власного розрахунку боргу, а також доказів на підтвердження виконання ним взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, в тому числі шляхом сплати боргу на користь первісного кредитора суду не надав.
За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК«ЄАПБ» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором позики №7878576 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 01.10.2025 у сумі 9525,00 грн з яких: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 2005,50 грн-сума заборгованості за комісією. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 1034,02 грн сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог(9525,00х2662,40/24525,00).
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №7878576(з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 01 жовтня 2025 року у сумі 9525 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у сумі 1034(одна тисяча тридцять чотири) гривні 02 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, вул.Лісова, буд.2, м.Бровари, Броварський район, Київська область, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК