ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/1571/26
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від прокурора: Бухтоярова В.В. на підставі посвідчення;
Від позивачів:
- Херсонської міської ради Херсонської області: Табакар В.С. в порядку самопредставництва;
- Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області: Дяченко Т.О. в порядку самопредставництва;
- Управління капітального будівництва Херсонської міської ради: Кондратюк С.С. в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з`явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, Управління капітального будівництва Херсонської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Тенсенс» про стягнення 2 919 801,90 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Керівник Херсонської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області (далі - Рада), Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (далі - Військова адміністрація), Управління капітального будівництва Херсонської міської ради (далі - Управління) до товариства з обмеженою відповідальністю «Тенсенс» (далі - ТОВ «Тенсенс») про стягнення з відповідача на користь Управління пені у розмірі 2 919 801,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю послуг з будівництва №29/13 від 29.11.2024 в частині виконання підрядних робіт у обсягах та у строки, визначені календарним графіком-планом виконання робіт.
Ухвалою суду від 18.05.2026 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
ТОВ «Тенсенс» було повідомлено про розгляд даної справи шляхом доставлення всіх ухвал суду до зареєстрованого електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд».
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом даного спору. Оскільки ТОВ «Тенсенс» не надало суду відзиву на позовну заяву, дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Позивачами було підтримано заявлені прокурором позовні вимоги, у зв`язку з чим, вони просили задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
29.11.2024 між Управлінням (Замовник) та ТОВ «Тенсенс» (Підрядник) було укладено договір №29/13, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Підрядник у строк до 31.08.2025 виконати роботи, зазначені в п. 1.2 договору, а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи. Підрядник зобов`язується виконати наступні роботи: «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) на території Державного навчального закладу «Вище професійне училище № 2 м. Херсона» за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 52» за ДК 021:2015: 45210000-2 - Будівництво будівель (далі за текстом роботи), згідно з розрахунками договірної ціни. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені кошторисною документацією.
Згідно з п. 3.1 договору №29/13 від 29.11.2024 ціна цього договору є твердою і становить 82 183 524,01 грн з урахуванням ПДВ 13 697 254,00 грн, визначена на підставі договірної ціни, яка є невід`ємною частиною договору (додаток № 1). Склад витрат за договірною ціною і методика її складання визначається діючими на даний момент кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (зі змінами).
Розрахунки проводяться шляхом: поетапної оплати виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт за формами КБ-2в, КБ-3, протягом 10 робочих днів з дати їх підписання (п. 4.1 договору №29/13 від 29.11.2024).
Умовами п. п. 5.1, 5.2 договору №29/13 від 29.11.2024 передбачено, що строк виконання робіт: до 31.08.2025 року, визначається календарним планом, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 3). Місце виконання робіт: 73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 52.
Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 договору №29/13 від 29.11.2024 Замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань Підрядником, повідомивши про це його у строк 5 (п`ять) робочих днів.
Відповідно до п. 7.2 договору №29/13 від 29.11.2024 у разі невиконання або несвоєчасного виконання п. 5.1 договору, Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі двох облікових ставок Національного банку України, що діяли в період нарахування, від суми невиконаних зобов`язань за цим договором, за кожний день прострочення. а у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкції, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції. У разі невиконання або несвоєчасного виконання п. 11.16 договору, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування, від суми невиконаних зобов`язань за цим договором, за кожний день прострочення. Відшкодування спричинених збитків не звільняє сторони від виконання зобов`язань за даним договором.
Згідно з п. 7.3 договору №29/13 від 29.11.2024 якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений графіком виконання робіт, узгоджений сторонами, стає неможливим, Замовник має право відмовитися від цього договору. Якщо протягом 20-ти днів з дня отримання вимоги Замовника щодо дотримання термінів виконання робіт, Підрядник її не виконав, то цей договір вважається розірваним.
Розділом 14 договору №29/13 від 29.11.2024 передбачено, що невід`ємною частиною цього договору є: договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі) (додаток №1); план фінансування об`єкта (додаток №2); календарний план робіт (додаток №3).
Додатки №1-3, які є невід`ємними частинами договору №29/13 від 29.11.2024, наявні в матеріалах справи. При цьому згідно з календарним планом робіт Підрядник має розпочати виконання робіт протягом 3-х робочих днів з дати отримання дозволу на будівництво та завершити виконання робіт у строк до 31.08.2025.
17.12.2024 Управлінням було передано, а ТОВ Тенсенс» прийнято будівельний майданчик для виконання робіт за договором №29/13 від 29.11.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом. Крім того, 17.12.2024 позивачем також було передано відповідачу проєктно-технічну документацію, що також підтверджується підписаним між сторонами актом.
26.02.2025 між Управлінням та ТОВ «Тенсенс» було укладено додаткову угоду №1 до договору №29/13 від 29.11.2024, згідно з якою сторонами було зменшено ціну договору до 81 467 978,59 грн, а також викладено додатки №1-3 до договору в новій редакції.
Слід зазначити, що додаток №3 (календарний графік виконання робіт) в редакції додаткової угоди №1 від 26.02.2025 до договору №29/13 від 29.11.2024 містить наступні відомості про найменування (категорію) робіт, а також відсоток виконання робіт протягом певного періоду.
04.03.2025 між Управлінням та ТОВ «Тенсенс» було укладено додаткову угоду №2 до договору №29/13 від 29.11.2024, якою сторонами було виправлено помилку у найменуванні Підрядника у договорі та додатковій угоді №1 від 26.02.2025.
06.03.2025 між Управлінням та ТОВ «Тенсенс» було укладено додаткову угоду №3 до договору №29/13 від 29.11.2024, якою сторонами було уточнено реквізити сторін за договором, інші умови договору та додаткових угод №1-2 залишено без змін.
03.06.2025 між Управлінням та ТОВ «Тенсенс» було укладено додаткову угоду №4 до договору №29/13 від 29.11.2024, якою сторонами доповнено окремі розділи договору новими пунктами.
ТОВ «Тенсенс» на виконання зобов`язань за договором №29/13 від 29.11.2024 було виконано підрядні роботи, загальна вартість яких становить 8 976 805,52 грн, що підтверджується підписаними між Замовником та Підрядником довідками про вартість виконаних робіт та витрат за лютий 2025 року, за березень 2025 року, за травень 2025 року; актом №1 від 26.02.2025 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2025 року, актом №2 від 07.03.2025 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року, актом №3 від 22.05.2025 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року, а також підсумковими відомостями ресурсів та розрахунками загальновиробничих витрат.
Листом №1/07 від 07.04.2025 ТОВ «Тенсенс» повідомило Управління про ускладнення виконання будівельних робіт на двох об`єктах, в тому числі за договором №29/13 від 29.11.2024, у зв`язку з мобілізацією працівників безпосередньо з місця виконання робіт.
Листом від 08.04.2025 Управління звернуло увагу ТОВ «Тенсенс» не необхідність дотримання товариством вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також на можливість бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час згідно із затвердженим порядком.
Листом від 26.06.2025 Управління повідомило ТОВ «Тенсенс» про відставання останнім від плану-графіку виконання робіт за договором №29/13 від 29.11.2024, а також наявність у Замовника зауважень до якості робіт зі зведення стін укриття та їх відповідності проєкту. Посилаючись на викладені обставини позивач вимагав усунути виявлені недоліки, привести армування у відповідність з проєктом у строк до 04.07.2025, після чого пред`явити об`єкт на огляд Замовнику. Одночасно позивач повідомив про реалізацію ним права на одностороннє розірвання договору з 07.07.2025 на підставі п. 7.3 договору, у зв`язку з чим повідомив відповідача про наявність у нього обов`язку у строк до 04.07.2025 звільнити будівельний майданчик від сміття, будівельних механізмів, тимчасових споруд, а також передати Замовнику за актом виконавчу технічну документацію по об`єкту в обсязі, визначеному нормативними документами з будівництва, будівельний майданчик, проєктну документацію.
27.06.2025 Управління було приймано наказ №30 «Про створення комісії для проведення перевірки фактичного обсягу та якості робіт з будівництва укриттів на території освітніх закладів м. Херсона, замовником яких виступає Управління капітального будівництва Херсонської міської ради». Згідно з цим наказом комісія була зобов`язана перевірити, в тому числі, стан виконання підрядних робіт з боку ТОВ «Тенсенс» за договором №29/13 від 29.11.2024.
04.07.2025 комісією Управління за результатами перевірки фактичного обсягу та якості виконаних робіт з будівництва споруд цивільного захисту на території освітніх закладів м. Херсона, замовником яких виступає Управління, було складено відповідний акт, оформлений у вигляді висновків, згідно з яким роботи на об`єкті «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) на території Державного навчального закладу «Вище професійне училище № 2 м. Херсона» не виконують згідно з проєктом. При цьому 09.07.2025 комісією було прийнято рішення, оформлене відповідним протоколом, яким визначено порядок дій ТОВ «Тенсенс» для усунення виявлених недоліків.
14.07.2025 комісією Управління було складено акт про засвідчення факту невиконання, в тому числі, ТОВ «Тенсенс», рішень, прийнятих за результатами комісійного обстеження 04.07.2025 об`єктів з нового будівництва споруд цивільного захисту на території освітніх закладів м. Херсона, замовником яких виступає Управління.
Листом від 14.07.2025 Херсонська окружна прокуратура просила Військову адміністрацію у строк до 23.07.2025 надати інформацію про обсяг виконаних ТОВ «Тенсенс» робіт за договором №29/13 від 29.11.2024.
28.07.2025 Управлінням було видано наказ №34 про розірвання з 28.07.2025 договору №29/13 від 29.11.2024 на підставі ст. 651 ЦК України, пп. 6.2.1. п. 6.2 договору у зв`язку з порушенням строків виконання робіт, передбачених графіком, на 30 днів за відсутності порушень умов договору з боку Замовника, виконанням Підрядником робіт з істотними недоліками і не забезпеченням їх усунення у визначений Замовником строк.
Відомості як про укладення між Управлінням та ТОВ «Тенсенс» договору №29/13 від 29.11.2024, так і звіт про виконання договору, а саме інформація про його розірвання Замовником 28.07.2025 були опубліковані в електронній системі закупівель.
Листом від 29.07.2025 Військова адміністрація у відповідь на запит прокуратури повідомила, що станом на 21.07.2025 будівельна готовність захисної споруди, будівництво якої здійснює ТОВ «Тенсенс» за договором №29/13 від 29.11.2024, становить близько 11%. При цьому адміністрація повідомила про вжиття Замовником заходів з метою перевірки стану виконання робіт із залученням відповідних спеціалістів.
05.08.2025 Управління звернулося до ТОВ «Тенсенс» з претензією про сплату відповідачем пені у розмірі 2 750 796,99 грн за договором №29/13 від 29.11.2024 у зв`язку з відставанням Підрядника від календарного плану-графіка виконання робіт. При цьому пеня була нарахована позивачем протягом дії договору до 28.07.2025.
Листом від 09.09.2025 Військова адміністрація повідомила Херсонську окружну прокуратури про наявність підстав для представництва інтересів територіальної громади у правовідносинах за договорами підряду №29/13 від 29.11.2024, №24/14 від 24.12.2024, укладеними між Управлінням та ТОВ «Тенсенс», шляхом звернення до суду з позовами про стягнення неустойки.
Листом від 19.11.2025 Херсонська окружна прокуратура просила Військову адміністрацію надати розрахунки пені за договорами №29/13 від 29.11.2024, №24/14 від 24.12.2024.
Листом від 21.11.2025 Військова адміністрація у відповідь на запит прокуратури від 19.11.2025 надала запитувану інформацію.
15.01.2026 Херсонська окружна прокуратура звернулася до Управління із запитом, у якому просила у строк до 20.01.2026 повідомити про наявність в Управління наміру звернутися до суду про стягнення з ТОВ «Тенсенс» пені за неналежне виконання зобов`язань за договором № 29/13 від 29.11.2024.
Листом від 15.01.2025 Управління у відповідь на запит прокуратури повідомило, що Замовник не звертався до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Тенсенс» пені за неналежне виконання зобов`язань за договором № 29/13 від 29.11.2024 у зв`язку з відсутністю фінансування.
Листом від 20.01.2026 Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області у відповідь на запит прокуратури повідомило, що загальна сума сплачених Управлінням на користь ТОВ «Тенсенс» коштів за договором № 29/13 від 29.11.2024 складає 8 976 805,52 грн, на підтвердження чого прокуратурі було надано платіжні інструкції №675 (кошти за якою були повернуті на рахунок Управління), №679, №680, №714. Слід зазначити, що платіжні інструкції №679, №680, №714 також долучені прокурором до позовної заяви та наявні в матеріалах справи.
Листом від 29.01.2026 Херсонська окружна прокуратура повідомила Раду, Військову адміністрацію та Управління про пред`явлення прокуратурою позовної заяви до Господарського суду Одеської області про стягнення з ТОВ «Тенсенс» пені у розмірі 2919801,90 грн, нарахованої за договором №29/13 від 29.11.2024.
Листом від 23.02.2026 Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області у відповідь на запит прокуратури також було повідомлено, що зобов`язання за договором № 29/13 від 29.11.2024 відносяться до довгострокового зобов`язання; про надходження у 2024-2025 роках додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв`язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації, повернення якої не передбачено.
12.03.2026 Херсонська окружна прокуратура звернулася до Управління із запитом, у якому просила надати документи та інформацію про виконання Управлінням та ТОВ «Тенсенс» зобов`язань за договором № 29/13 від 29.11.2024. Відповідь на вказаний запит була надана Управлінням листом від 13.03.2026.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1955 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру»).
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Судом встановлено, що прокурор звертався до Військової адміністрації та Управління із листами та запитами, у яких просив надати інформацію, зокрема, про вжиті позивачами заходи для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. У відповідь на запити прокурора позивачами було повідомлено лише про обставини неналежного виконання ТОВ «Тенсенс» зобов`язань за договором. При цьому Управління не заперечувало проти представництва його інтересів прокурором в суді у зв`язку з відсутністю фінансування. Викладене, з урахуванням відсутності доказів самостійного пред`явлення Радою позову після направлення прокурором листа від 29.01.2026 про наявність наміру звернутися до суду з цим позовом, дозволяє суду дійти висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Ради, Військової адміністрації та Управління.
Предметом заявленого прокурором в інтересах держави в особі Ради, Військової адміністрації та Управління позову є позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Тенсенс» на користь Управління пені у розмірі 2 919 801,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю послуг з будівництва №29/13 від 29.11.2024 в частині виконання підрядних робіт у обсягах та у строки, визначені календарним графіком-планом виконання робіт, що стало підставою для нарахування пені протягом дії такого договору.
В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Приписами ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 29.11.2024 між Управлінням та ТОВ «Тенсенс» було укладено договір №29/13, за умовами якого відповідачем були прийняті на себе зобов`язання виконати підрядні роботи у строк до 31.08.2025. При цьому у додатку №3 (календарний графік виконання робіт) в редакції додаткової угоди №1 від 26.02.2025 до договору №29/13 від 29.11.2024 сторонами було визначено найменування (категорію) робіт, а також відсоток виконання робіт протягом певного періоду.
На виконання зобов`язань за договором №29/13 від 29.11.2024 Управлінням було передано ТОВ Тенсенс» будівельний майданчик, а також проєктно-технічну документацію, що підтверджується підписаними між сторонами актами від 17.12.2024.
ТОВ «Тенсенс» було частково виконано підрядні роботи за договором №29/13 від 29.11.2024 на загальну суму 8 976 805,52 грн, що підтверджується підписаними між Замовником та Підрядником довідками та актами. Вартість виконаних відповідачем підрядних робіт була оплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №679, №680, №714, наданими Управлінням Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області у відповідь на запит прокуратури.
Порушення ТОВ «Тенсенс» прийнятих на себе зобов`язань стало підставою для розірвання Управлінням договору №29/13 від 29.11.2024 в односторонньому порядку з 28.07.2025. Слід зазначити, що позивач листом від 26.06.2025 на підставі п. 7.3 договору попереджав відповідача про розірвання договору у випадку не усунення Підрядником виявлених комісією Замовника недоліків. Проте оскільки недоліки, виявлені комісією Замовника, відповідачем усунуті не були, Управлінням було видано наказ №34 від 28.07.2025 про розірвання договору.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогами ч. ч. 1-2 ст. 598 ЦК України врегульовано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Приписами ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 договору №29/13 від 29.11.2024 Замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань Підрядником, повідомивши про це його у строк 5 (п`ять) робочих днів.
Згідно з п. 7.3 договору №29/13 від 29.11.2024 якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений графіком виконання робіт, узгоджений сторонами, стає неможливим, Замовник має право відмовитися від цього договору. Якщо протягом 20-ти днів з дня отримання вимоги Замовника щодо дотримання термінів виконання робіт, Підрядник її не виконав, то цей договір вважається розірваним.
Управлінням було реалізовано право на розірвання договору №29/13 від 29.11.2024 в односторонньому порядку з дотриманням положень пп. 6.2.1 п. 6.2, п. 7.3 договору, а, отже, згідно зі приписами ст. 651 ЦК України укладений між сторонами договір є розірваним з 28.07.2025.
Статтею 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в п. 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).
Господарський суд зазначає, що припинення зобов`язань ТОВ «Тенсенс» та Управління за договором №29/13 від 29.11.2024 не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору. Таким чином, Управління може вимагати сплати пені у випадку якщо її сплата передбачена умовами договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18 зазначила, що умовами договору підряду поряд з основним зобов`язанням підрядника можуть бути визначені «інші обов`язки підрядника, які існують у межах основного зобов`язання, у тому числі обов`язок підрядника щодо дотримання строків виконання всіх етапів підрядних робіт», і виснувала, що «відповідальність підрядника за умовами цього договору у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов`язання». При цьому об`єднана палата виходила з того, що пункт 10.3 договору, який встановлював відповідальність, прямо відсилав до строків, зазначених у пункті 5.2 договору.
Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18 і у постанові від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20 виклав подібну правову позицію, згідно з якою у підрядних правовідносинах відповідальність підрядника у виді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення виконання окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання.
За загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 і від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, постанови Верховного Суду від 23.07.2019 у справах № 911/2076/18 і № 911/2309/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20, від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24, від 28.08.2025 у справі № 910/15007/24, від 03.09.2025 у справі № 910/11943/24, від 10.12.2025 у справі № 910/16193/24, від 10.02.2026 у справі № 910/4553/25, від 26.05.2026 у справі № 909/1044/25).
У постанові від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24 Верховний Суд, установивши, що сторони визначили кінцевий строк виконання всіх передбачених договором робіт, а в додатку до договору - строки виконання окремих етапів, виснував, що «відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення виконання окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання», а «прострочення відповідачем виконання зобов`язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором».
У постанові від 28.08.2025 у справі № 910/15007/24 Верховний Суд наголосив, що статті 230, 231 ГК України та статті 627, 837, 846, 875, 883 ЦК України при вирішенні питання застосування неустойки у разі прострочення підрядником виконання робіт «є універсальними у правозастосуванні при вирішенні цієї категорії спорів, що підтверджується сталою та послідовною практикою Верховного Суду», а визначальним критерієм назвав те, що «умови пункту 10.2 договору не містять прив`язки до порушення підрядником окремих етапів робіт», у зв`язку з чим «погоджені сторонами умови договору в частині відповідальності підрядника за порушення строків виконання робіт не передбачали можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконання робіт».
У постанові від 03.09.2025 у справі № 910/11943/24 Верховний Суд наголосив, що «несвоєчасно виконані роботи» не є тотожним поняттям до «несвоєчасне виконання окремих етапів робіт», і відхилив доводи про те, що договором чітко передбачено право нараховувати пеню за несвоєчасне виконання окремих етапів робіт, зазначивши, що «такої умови пункт 10.2 договору не містить».
У постанові від 10.12.2025 у справі № 910/16193/24 Верховний Суд визнав обґрунтованим підхід, за яким формулювання пункту договору, що не містить словосполучення «етапи робіт», а натомість містить поняття «виконання робіт» та «при порушенні строку виконання робіт», свідчить про те, що сторони мали на меті покладення на боржника відповідальності за прострочення саме кінцевого строку виконання робіт, а не за несвоєчасне виконання кожного окремого етапу робіт. Аналогічний підхід застосовано у постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/4553/25 і від 26.05.2026 у справі № 909/1044/25.
Разом із тим Верховний Суд послідовно розмежовує наведену ситуацію з випадками, коли договір містить пряму вказівку на відповідальність за порушення строків окремих етапів або окремих видів робіт. У постановах від 12.08.2021 у справі № 910/7914/20 і від 09.11.2021 у справі № 910/260/20 Верховний Суд визнав правовідносини неподібними правовідносинам у справі № 910/3554/18, зазначивши, що умовами відповідних договорів «передбачено відповідальність за порушення строків виконання робіт по будь-якому з етапів, що вказані в пункті 5.1 договору, а не лише у цілому». У постанові від 05.08.2026 у справі № 904/6682/25 поетапне нарахування визнано правомірним, оскільки санкційний пункт договору прямо передбачав відповідальність за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт за договором.
Із зіставлення наведених висновків убачається, що визначальним критерієм є зміст погодженої сторонами умови договору про відповідальність, а не наявність графіка, який розподіляє роботи на етапи, і не ступінь деталізації такого графіка. (Так, у справах № 910/7914/20 і № 910/260/20 вартість окремих етапів робіт сторонами не погоджувалася, проте це не перешкодило застосуванню відповідальності за порушення строків етапів, оскільки відповідну умову містив сам договір.
Враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, господарський суд доходить висновку про необхідність розмежування таких понять як «несвоєчасне виконання робіт в цілому» та «несвоєчасне виконання окремих етапів робіт», а також в кожному конкретному випадку оцінювати умови договору підряду на наявність у договорі умови про сплату Підрядником пені за порушення строків виконання окремих етапів робіт.
Прокурором заявлено до стягнення з ТОВ «Тенсенс» на користь Управління пеню, нараховану на підставі п. 7.2 договору №29/13 від 29.11.2024, а, отже, суду слід надати оцінку відповідним умовам договору на предмет наявності відповідальності Підрядника за порушення строків виконання окремих етапів робіт.
Зміст умов договору встановлюється за правилами ст. 213 ЦК України. Якщо після застосування цих правил зміст умови залишається неясним, застосовується принцип contra proferentem (verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem) - «слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав».
Відповідно до п. 7.2 договору №29/13 від 29.11.2024 у разі невиконання або несвоєчасного виконання п. 5.1 договору, Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі двох облікових ставок Національного банку України, що діяли в період нарахування, від суми невиконаних зобов`язань за цим договором, за кожний день прострочення. а у разі здійснення попередньої оплати Підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкції, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
Умовами п. 5.1, 5.2 договору №29/13 від 29.11.2024 передбачено, що строк виконання робіт: до 31.08.2025 року, визначається календарним планом, який є невід`ємною частиною договору.
Враховуючи зміст п. 7.2 договору №29/13 від 29.11.2024, господарський суд доходить висновку, що такий пункт безпосередньо не встановлює відповідальності ТОВ «Тенсенс» за порушення строків виконання окремих етапів робіт. Водночас вказаний пункт відсилає до п. 5.1 договору, яким передбачено, що роботи мають бути виконані у строк до 31.08.2025, строк виконання визначається календарним планом.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що умовами договору №29/13 від 29.11.2024 не передбачено відповідальності ТОВ «Тенсенс» у вигляді сплати пені за прострочення виконання окремих етапів виконання робіт наявність якої є обов`язковою та необхідною умовою для нарахування Управлінням відповідачу пені. Викладене дозволяє господарському суду дійти висновку про відсутність в Управління права вимагати стягнення з ТОВ «Тенсенс» пені.
З викладених обставин, враховуючи відсутність у договорі №29/13 від 29.11.2024 умови про сплату ТОВ «Тенсенс» пені у випадку порушення окремих етапів виконання підрядних робіт, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених прокурором в інтересах держави в особі Управління позовних вимог про стягнення з ТОВ «Тенсенс» пені у розмірі 2 919 801,90 грн.
У задоволенні заявлених прокурором позовних вимог в інтересах держави в особі Ради, Військової адміністрації до ТОВ «Тенсенс» про стягнення з останнього на користь Управління пені господарський суд також відмовляє, в тому числі, з наступних підстав.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа зазначає в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст. 510 ЦК України).
Зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Таким чином, у господарському судочинстві реалізується принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формулювання змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Господарський суд зазначає, що сторонами спірних правовідносин, в даному випадку, договору №29/13 від 29.11.2024, є Управління та ТОВ «Тенсенс», а, отже, порушення однією із сторін прийнятих на себе зобов`язань за певних умов може бути підставою для сплати пені саме на користь сторони такого зобов`язання. При цьому особа, яка не є стороною договору, не може ініціювати питання про сплату пені однією стороною на користь іншої сторони.
У поданій до суду позовній заяві прокурором фактично не було пред`явлено жодної позовної вимоги до ТОВ «Тенсенс» в інтересах держави в особі Ради, Військової адміністрації, а, отже, у задоволенні позову в інтересах зазначених осіб прокурору слід відмовити.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З урахуванням висновків, до яких суд дійшов за результатом вирішення спору, суду не вбачається за необхідне надавати оцінку іншим доводам прокурора, наведеним в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та законності відмови у задоволенні позовних вимог керівника Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, Управління капітального будівництва Херсонської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Тенсенс» про стягнення 2 919 801,90 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на прокурора у зв`язку з відмовою у задоволенні заявленого позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 05 жовтня 2026 р.
Суддя С.П. Желєзна