ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про розгляд вимог кредитора
"29" вересня 2026 р. Справа № 916/5688/24(916/129/25)
Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф., за участю секретаря судового засідання Борисовій Н.В., розглянувши матеріали справи № 916/5688/24(916/129/25)
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (08666, Київська обл., Васильківський р-н, село Соколівка, вул. Урожайна, буд. 4; код ЄДРПОУ 03568089)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" (67661, Одеська обл., Одеський р-н, с. Нерубайське, вул. Зелена, буд. 20; код ЄДРПОУ 19058491) про визнання банкрутство
за участю представників:
від ТОВ „АГРАРНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ", ТОВ „Фастів агро", ТОВ „Фінансова компанія „Футура Фінанс", ТОВ „Акріс-Груп" - Яковлев О.С.
від АТ КБ „Приватбанк" - Гриниха Т.Ю.
від боржника - Сітніков М.Р.
від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" - Підпалий О.В.
розпорядник майна - Комлик І.С.;
від Роздільнянської міської ради Одеської області - Прибилов О.О.;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича.
07.03.2025 було здійснено оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" № 75472.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 135 849,23 грн. та 4 844,80 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 визнано вимоги Роздільнянської міської ради Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 2 258 267,51 грн. та 4 844,80 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 визнано вимоги ТОВ „Акріс-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 7 455 310,11 грн. та 4 844,80 грн. судового збору. В решті заявлених кредиторських вимог відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 визнано вимоги ТОВ „Фастів Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 1 328 951,13 грн. та 4 844,80 грн. судового збору. В решті заявлених кредиторських вимог відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 визнано вимоги ТОВ „Фінансова компанія „Футура Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 41 008 438,26 грн. та 4 844,80 грн. судового збору. В решті заявлених кредиторських вимог відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2025 визнано вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 68 876 643,42 грн. та 6 056,00 грн. судового збору. В решті заявлених кредиторських вимог відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2025 визнано вимоги Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 3 862 296,17 грн. та 6 056,00 грн. судового збору. В решті заявлених кредиторських вимог відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 визнано вимоги АТ КБ „Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 15 503 227,96 грн. та 4 844,80 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 у задоволенні кредиторських вимог Дачненськї сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" у сумі 289 659,60 грн. відмовлено повністю.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2025 у попередньому засіданні визначено вимоги кредиторів до боржника.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 про розгляд вимог кредитора у справі №916/5688/24(916/129/25) скасовано в частині визнання грошових вимог на суму 10 612 791,12 грн., у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" б/н від 04.04.2025 (вх.№3-268/25 від 07.04.2025) в цій частині відмовлено, в решті ухвалу залишено без змін, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції: "Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" б/н від 04.04.2025 (вх.№3-268/25 від 07.04.2025) про визнання його грошових вимог задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" у сумі 4 890 436,84 грн. та 4 844,80 грн. судового збору.
15.05.2026 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" надійшла заява (вх. №3-507/26) з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 947 845,45 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.05.02026р. касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 (в частині відхилених грошових вимог на суму 10 612 791,12 грн) у справі №916/5688/24(916/129/25) залишено без змін.
26.06.2026р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" надійшли пояснення (вх. 22411/26) відповідно до яких вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" не визнано.
30.06.2026р. від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" надійшли заперечення на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа"
Розпорядник майна не надав інформації щодо розгляду кредиторських вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО".
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 відкрито провадження у Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича.
Відповідно до ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, публікація про відкриття провадження у справі Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" відбулась 07.03.2025 № 75472.
15.05.2026 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" надійшла заява (вх. №3-507/26) з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 947 845,45 грн.
Кредитор в своїй заяві обґрунтовує виникнення заборгованості, що підтверджується обставинами.
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії, яке діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами), та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РІДНА ПРИРОДА», укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», положень ПРРЕЕ.
Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (далі - ТОВ «ДТЕК «Одеські електромережі») визначено як Оператора системи розподілу згідно реєстру суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
ТОВ „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" перебувало на постачанні в постачальника «останньої надії» у період вересень 2021 року та у період з листопада 2022 року - по грудень 2023 року.
За даними АТ «ДТЕК Одеські електромережі» ТОВ „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 24.09.2021р., що підтверджується листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» № б/н та переліком споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії», які приєднані до електричних мереж, що є додатком до цього.
Також, за даними АТ «ДТЕК Одеські електромережі» ТОВ „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 10.11.2022р., що підтверджується листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 10.11.2022 № 101/19/03-4802 та переліком споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії», які приєднані до електричних мереж, що є додатком до цього листа.
Постачання електричної енергії на об`єкти ТОВ „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" за період листопад 2022 року - грудень 2023 року постачальником «останньої надії» за Договором було припинено 07.12.2023 року у зв`язку із закінченням терміну постачання, враховуючи скасування наказу Міністерства енергетики України «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» від 13.04.2022 року № 148 (діяв у період з 13.04.2022 р. по 06.12.2023 р.).
У період постачання електричної енергії на об`єкти ТОВ „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" за період листопад 2022 року - грудень 2023 року постачальником «останньої надії» за Договором було припинено 07.12.2023 року у зв`язку із закінченням терміну постачання, враховуючи скасування наказу Міністерства енергетики України «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» від 13.04.2022 року № 148 (діяв у період з 13.04.2022 р. по 06.12.2023 р.).
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за вересень 2021 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О09/21773 від 08.10.2021р. та Акт № 015178 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2021р. від 30 вересня 2021 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 2 640 кВт.*год., на суму 13 838,48 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором на поштову адресу Боржника, а Боржник отримав їх 19.10.2021р., що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за вересень 2021 року непогашена становить 13 838,48 грн.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2022 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О11/37112 від 12.12.2022р. та Акт № 029678 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2022р. від 30 листопада 2022 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 8 898 кВт.*год., на суму 51 095,30 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 14.12.2022р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за листопад 2022 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2022 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О12/39275 від 10.01.2023р. та Акт № 0031875 купівлі-продажу електроенергії енергії за розрахунковий період грудень 2022р. від 31 грудня 2022 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 6 744 кВт.*год., на суму 37 640,36 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 12.01.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за грудень 2022 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О01/40595 від 09.02.2023р. та Акт № 033061 купівлі-продажу електроенергії енергії за розрахунковий період січень 2023р. від 31 січня 2023 року, обсяг споживання електричної по 2 класу - 6 814 кВт.*год., на суму 41 213,36 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована] ), а Боржник отримав їх 13.02.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за січень 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О02/43075 від 08.03.2023р. та Акт № 035511 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2023р. від 28 лютого 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу 4 851 кВт.*год., на суму 30 537,78 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]) а Боржник отримав їх 08.03.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за лютий 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О03/45356 від 10.04.2023р. та Акт № 037806 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2023р. від 31 березня 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 11 372 кВт.*год., на суму 68 582,03 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 11.04.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за березень 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за квітень 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О04/46875 від 08.05.2023р. та Акт № 039277 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період квітень 2023р. від 30 квітня 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу 10 470 кВт.*год., на суму 56 944,20 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 10.05.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за квітень 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за травень 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О05/49052 від 12.06.2023р. та Акт № 041447 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період травень 2023р. від 31 травня 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу 6 979 кВт.*год., на суму 34 651,91 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 12.06.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за травень 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за червень 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О06/50452 від 10.07.2023р. та Акт № 042827 купівлі-продажу електроенергії енергії за розрахунковий період червень 2023р. від 30 червня 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 5 513 кВт.*год., на суму 26 131,15 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 10.07.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за червень 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за липень 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О07/51585 від 09.08.2023р. та Акт № 043948 купівлі-продажу електроенергії енергії за розрахунковий період липень 2023р. від 31 липня 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 7 056 кВт.*год., на суму 35 880,95 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 09.08.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за липень 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за серпень 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О08/52920 від 12.09.2023р. та Акт № 045287 купівлі-продажу електроенергії енергії за розрахунковий період серпень 2023р. від 31 серпня 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 7 624 кВт.*год., на суму 44 793,35 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 12.09.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за серпень 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за вересень 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О09/54445 від 10.10.2023р. та Акт № 046806 купівлі-продажу електроенергії енергії за розрахунковий період вересень 2023р. від 30 вересня 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 8 541 кВт.*год., на суму 44 793,35 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 10.10.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за вересень 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за жовтень 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О10/54762 від 08.11.2023р. та Акт № 048101 купівлі-продажу електроенергії енергії за розрахунковий період жовтень 2023р. від 31 жовтня 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 10 928 кВт.*год., на суму 68 932,82 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована]), а Боржник отримав їх 08.11.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за жовтень 2023 року непогашена.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2023 року складено рахунок № 00[телефон приховано]/13/О11/57860 від 08.12.2023р. та Акт № 050177 купівлі-продажу електроенергії енергії за розрахунковий період листопад 2023р. від 30 листопада 2023 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 11 949 кВт.*год., на суму 81 518,09 грн. (з ПДВ), які були надіслані Кредитором за допомогою засобів електронного зв`язку на електронну адресу Боржника ([пошта прихована] ), а Боржник отримав їх 08.12.2023р, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Кредитора про відправлення повідомлення.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за листопад 2023 року непогашена.
Відповідно Звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2023 року обсяг споживання електричної енергії Боржником із 01.12.2023 по 31.12.2023 склав 14 737 кВт.*год., однак враховуючи скасування наказу Міністерства енергетики України «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» від 13.04.2022 року № 148 (діяв у період з 13.04.2022 р. по 06.12.2023 р.) (надалі - Наказ) Кредитором було нараховано 2 852 кВт.*год, виходячи з наступного розрахунку: 14 737 кВт.*год(кількість фактично спожитої електричної енергії Боржником відповідно до Звіту ОСР за грудень 2023 року) / 31 днів (кількість днів у грудні 2023 року) * 6 днів (кількість днів споживання Боржником електричної енергії до втрати чинності Наказу) = 2 852 кВт.*год.
Заборгованість Боржника перед Кредитором за грудень 2023 року непогашена.
Кредитор зазначає, що загальна заборгованість ТОВ «РІДНА ПРИРОДА» перед ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» за спожиту електричну енергію, станом на дату подання заяви становить - 669 056, 93 грн. (з урахуванням ПДВ).
Також в зв`язку з несплатою заборгованості кредитором нараховано відсотки річні у сумі 168 889, 82 грн., 109 060, 66 грн. інфляційні втрати та 828,04 грн. пені.
Таким чином кредитором нараховано заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" у загальній сумі 947 845,45 грн., яких: 669 056 ,93 грн. - заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію; 168 899,82 грн. - 15% річних; 109 060,66 грн. - інфляційні втрати; 828,04 грн. - пеня.
Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" надало свої заперечення щодо заявлених грошових вимог Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО", які обґрунтовує наступними обставинами.
Боржник - ТОВ «ОПСВП «РІДНА ПРИРОДА» категорично заперечує проти укладення із Кредитором - Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» будь-яких договорів, в тому числі й Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Боржник - ТОВ «ОПСВП «РІДНА ПРИРОДА» повідомляє, що він не отримував жодних документів від Кредитора та Боржнику не належить електронна адреса [пошта прихована].
Кредитором не надано належних та допустимих доказів існування договірних правовідносин, зокрема підписаного сторонами договору, доказів приєднання Боржника до умов договору, доказів фактичного споживання електричної енергії Боржником саме від Кредитора за конкретним об`єктом.
Дослідивши наявні докази та вислухавши пояснення представників сторін суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (пункт 16).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (з подальшими змінами та доповненнями) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2024 року.
За приписами частини 1 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі, зокрема, необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Відповідно до частини 5 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії". Споживачі постачальника "останньої надії" оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії" здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником "останньої надії" при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.
Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.
Згідно з частиною 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу (частини 8 та 9 статті 64 названого Закону).
Відповідно до пункту 3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила), (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" зобов`язаний забезпечити на своєму офіційному вебсайті можливість оформлення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації шляхом приєднання споживача до договору, для чого споживач подає постачальнику "останньої надії" відповідну заяву, яка підписується з використанням електронної ідентифікації.
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині 1 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини 1 статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, кредитором здійснювалося постачання електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" упродовж листопад 2022 року - грудень 2023 року, що відповідає вищезазначеним положенням нормативно-правових актів.
Що ж до заперечень боржника про не отримання жодних документів від Кредитора та те, що Боржнику не належить електронна адреса [пошта прихована] та суд зазначає наступне.
Відповідно до повідомлення оператора системи про точки комерційного обліку споживачів, постачання електричної енергії за якими здійснюється постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», що є додатком листа АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 10.11.2022 № 101/19/03-4802 електронною адресою ТОВ «ОПСВП «РІДНА ПРИРОДА» є [пошта прихована] .
Пунктом 4.3. Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021, встановлено, що рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем Постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2. цієї Комерційної пропозиції.
У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).
Положеннями розділу 16.2. Комерційної пропозиції встановлено, що у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою Сторони Договору використовують наступні адреси електронної пошти: Постачальника [пошта прихована]; [пошта прихована]; [пошта прихована]; [пошта прихована]. Споживача - зазначена на веб-сайті Споживача та/або надана Постачальнику Споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу Постачальника, телефонограмою), та/або надана Постачальнику Оператором системи розподілу (передачі) та/або зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Такі документи вважаються направленими однією Стороною та офіційно отриманими іншою Стороною без вимоги щодо додаткового оформлення на паперовому носії.
Таким чином, відповідно до положень, пункту 4.3., 4.4 та розділу 16 «Інші умови» Комерційної пропозиції Рахунки та Акти, претензії та інші документи , вважаються отриманими Боржником належним чином.
Також ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії (звіти ОСР щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання), на підставі якої постачальник, в тому числі ПОН визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.
Усі дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує виключно від оператора системи розподілу, оскільки саме ОСР веде комерційний облік і щомісячно надає офіційні звіти про фактичний відпуск.
Отже твердження боржника що вони не отримували жодних документів від кредитора, те, що боржнику не належить електронна адреса [пошта прихована] та те, що не підтверджено обсяг споживання електричної енергії спростовуються матеріалами справи.
Відтак, суд доходить до висновку як про доведеність ДПЗД "Укрінтеренерго" факту постачання електричної енергії ТОВ „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" упродовж спірного періоду так і факту її споживання.
Відповідно, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 669 056, 93 грн. основного боргу.
Окрім заявлених кредиторських вимог щодо основної заборгованості ДПЗД "Укрінтеренерго" просить визнати заборгованість в сумі 168 899,82 грн. - 15% річних, 109 060,66 грн. - інфляційні втрати, 828,04 грн. - пеня, у зв`язку із відсутністю своєчасної та остаточної оплати вартості спожитої електричної енергії.
Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Разом з цим частина 2 статті 625 ЦК визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В свою чергу, умови Комерційної пропозиції, опублікованої на офіційному сайті ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" передбачають у пункті 6.1 те, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку. У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу , пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором починають нараховуватися Постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Суд зазначає, що сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 922/4544/16, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17, від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 06.11.2018 у справі № 910/9947/15, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 19.02.2019 у справі № 910/7086/17, від 10.09.2019 у справі № 920/792/18.
Нарахування, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 920/505/22.
У постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 913/869/14 вказано: "Разом із тим ст.617 ЦК встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми ст.625 ЦК, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК). Ураховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених ст.625 ЦК платежів, а наявність обставин непереборної сили за Договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами".
Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 звернув увагу на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені частиною 2 статті 625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою статтею 611 ЦК та статтею 217 ГК.
Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені статтею 617 ЦК та статтею 218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого частиною 2 статті 625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши представлені ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" до матеріалів справи розрахунку процентів та інфляційних нарахувань та пені, судом встановлено, що останні виконано у відповідності до методології нарахування, встановленої приписами законодавства України.
Відтак, суд доходить до висновку про наявність у ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" права на визнання грошових вимог у сумі 168 899,82 грн. - 15% річних, 109 060,66 грн. - інфляційні втрати та 828,04 грн. - пені.
Однак, на переконання суду, визнання кредиторських вимог у сумі 168 899,82 грн. 15% річних унеможливлюється наступним.
За змістом частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статті 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
Якщо ж відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.
Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна не співмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.
До того ж у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
З огляду на зазначені правові висновки Верховного Суду та наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 висновки, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.
Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 зазначено, що суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини 2 статті 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
З наявних у даній справі Договорів та Комерційної угоди вбачається таке волевиявлення сторін, яке у випадку Відповідача полягало в безумовно акцептуванні ним умов запропонованих Позивачем, в контексті природи договору приєднання. Тобто у боржника була відсутня можливість пропонувати свою редакцію договору постачання. Фактично, відповідні договори укладалися автоматично у зв`язку із тим, що Боржник не уклав договір постачання електричної енергії з іншими постачальниками.
В свою чергу, розмір 15% річних не встановлено умовами договору, адже як було встановлено вище, укладені між сторонами Договори, є публічними договорами приєднання, а отже при їх укладенні Боржник був позбавлений можливості змінювати редакції умов Договорів, зокрема узгоджувати строки виконання покладених за нього зобов`язань, міру відповідальності за їх не своєчасне виконання.
В свою чергу Позивач є державним підприємством, предметом діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам, в тому числі у якості постачальника "останньої надії" та не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, що визначено у пункті 66 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Верховний Суд неодноразово вказував, що принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
З огляду на викладене вище, враховуючи принцип справедливості, добросовісності і розумності, суд доходить до висновку про доцільність зменшення процентів річних, які підлягаютьвизнанню, з 15% річних до 3% річних, як це передбачено частиною 2 статті 625 ЦК України.
У даному випадку, визнання вимог у розмірі 3% річних дозволить забезпечити баланс між інтересами Кредитора та Боржника, тобто - розумно забезпечить відновлення майнових втрат Кредитора і відповідатиме платоспроможності Боржника. В свою чергу, визнання у розмірі 15% приведе до безпідставного збагачення Кредитора та покладення надмірного тягаря на Боржника, особливо враховуючи те, що тариф постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" може бути вищим за середньо ринкові ціни.
Відтак, здійснивши розрахунок 3% річних в межах визначених ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" строків та сум за допомогою суд доходить до висновку про наявність правових підстав для визнання кредиторських вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в розмірі 3% річних в загальній сумі 33 726,83 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази, з врахуванням відзиву боржника, суд вважає вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" до боржника ТОВ „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню частково в загальній сумі 812 672,46 грн. та яка складається з: 669 056 ,93 грн. - основна заборгованість, 33 726,83 грн. - 3% річних, 109 060,66 грн. - інфляційні втрати, 828,04 грн. - пеня.
Керуючись ст.ст. 44-49, 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Визнати частково вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство „Рідна природа" в сумі 812 672,46 грн. та 5 324,80 грн. судового збору.
2. В решті вимог відхилити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України та ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 05 жовтня 2026 р.
Суддя С.Ф. Гут