ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 вересня 2026 року м. Тернопіль Справа № 921/437/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув справу
за позовом - Відділу освіти виконавчого комітету Великогаївської сільської ради (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, село Великі Гаї, вулиця Галицька, будинок 47)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта постач" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5)
про зобов`язання вчинити дії.
За участі від:
позивача - ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4 .
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
У липні 2026 року Відділ освіти виконавчого комітету Великогаївської сільської ради звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта постач" про зобов`язання останнього виконати умови договору № Т-2748/25 від 04.02.2025, а саме обміняти 20 талонів на дизельне паливо по 10 літрів: № № 10300002706644948; 10300002706645003; 10300002706645194; 10300002706645285; 10300002706645376; 10300002706645467; 10300002706645558; 10300002706645649; 10300002706645730; 10300002706645821; 10300002706645912; 10300002706646077; 10300002706646168; 10300002706646259; 10300002706646340; 10300002706646431; 10300002706646522; 10300002706646613; 10300002706646704; 10300002706646895;
та 36 талонів на дизельне паливо по 20 літрів: №№ 10320002248249145; 10320002248249236; 10320002248249327; 10320002248249690; 10320002248249781; 10320002248249872; 10320002248250100; 10320002248250291; 10320002248250382; 10320002248250837; 10320002248252966; 10320002248253021; 10320002248253112; 10320002248253203; 10320002248253394; 10320002248253485; 10320002248253576; 10320002248253667; 10320002248253758; 10320002248253849; 10320002248253930; 10320002248254095; 10320002248254186; 10320002248254277; 10320002248254368; 10320002248254459; 10320002248254540; 10320002248254631; 10320002248254722; 10320002248254813; 10320002248273194; 10320002248273649; 10320002248274168; 10320002248274613; 10320002248304650; 10320002248239972.
В обґрунтування позовних вимог у заявах по суті справи позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № Т-2748/25 від 04.02.2025, згідно з видатковою накладною №ОТКР-00001699 від 04.02.2025 відповідач передав позивачу у власність талони на бензин А95 та дизельне паливо загальною вартістю 846380 грн, оплачені останнім у повному обсязі.
У п. 9.1 договору передбачено, що договір діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами зобов`язань. Пункт 9.2 договору додатково встановлює, що припинення дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які не були виконані в період його дії.
Відповідно до п. 4.2 договору гарантійний строк талонів становить не менше 12 місяців з моменту їх отримання, а у разі закінчення строку дії талонів продавець зобов`язаний протягом трьох робочих днів безкоштовно обміняти талони рівнозначного номіналу без урахування зміни ціни як протягом дії договору, так і впродовж не менше трьох років з дня постачання талонів.
Відповідно до п. 1.4 додатка №2 до договору термін дії талонів складає 12 місяців з можливістю продовження на більший термін. А згідно з п. 3.4 додатка № 2 талон містить відомості про обсяг товару, тип товару, штрих-код, порядковий номер і строк дії.
27.02.2026 позивач направив відповідачу заявку № 01-36/72 із вимогою здійснити обмін невикористаних талонів на талони нового зразка з новим строком дії. Листом від 05.03.2026 № 477 відповідач відмовив у такому обміні, посилаючись на закінчення строку дії договору.
Станом на дату звернення до суду позивач не отримав оплачений товар у частині 920 л дизельного пального на суму 45034 грн. Відмова відповідача в обміні талонів фактично позбавляє позивача можливості отримати вже оплачений товар.
Позиція відповідача.
Відповідач у заявах по суті справи просив суд відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування цьому ним зазначено наступне:
- підписана між сторонами без зауважень видаткова накладна № ОТКР-00001699 від 04.02.2025 на передачу товару є доказом належного виконання зобов`язань за договором;
- протягом строку дії талонів, а саме з 04.02.2025 до 04.02.2026, позивач не звертався до відповідача із претензіями щодо неможливості отримання пального, відмови в його відпуску, відсутності пального на АЗС або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, що свідчить про забезпечення можливості безперешкодного отримання товару протягом усього строку дії талонів та договору;
- після спливу строку дії талонів, а саме листом від 27.02.2026, позивач звернувся із вимогою про їх обмін або продовження строку дії, фактично визнаючи, що не скористався своїм правом на отримання частини товару у встановлений строк;
- оскільки талони були передані позивачу за видатковою накладною, строк їх дії був визначений та відомий позивачу, а протягом цього строку будь-які претензії щодо виконання договору були відсутні, відповідач вважає свої зобов`язання за договором належним чином виконаними, а договірні зобов`язання сторін - припиненими в наслідок належного виконання відповідно до ст. 599 ЦК України;
- відповідно до п. 1.7. додатку № 2 до договору покупець зобов`язується отримати товар зі зберігання на АЗС у термін (строк), вказаний у талоні на отримання товару;
- згідно з п. 1.8. додатку № 2 до договору продавець зобов`язується повертати покупцю товар зі зберігання лише у термін (строк), вказаний у талоні на отримання цього товару;
- сторони прямо погодили, що реалізація права на отримання пального здійснюється виключно протягом строку дії відповідного талона, який закінчився 04.02.2026;
- протягом усього строку їх дії позивач мав реальну безперешкодну можливість отримати пальне на АЗС відповідача;
- позовна заява не містить жодного доказу того, що: відповідач відмовляв у відпуску пального; АСЗ не приймали талони; пальне було відсутнє; існували будь-які інші перешкоди для отримання товару. Таким чином, невикористання позивачем частини талонів стало наслідком виключно його власної поведінки та не може покладатися на відповідача;
- позивач свого обов`язку щодо своєчасного отримання товару не виконав;
- п. 4.2 договору не може застосовуватися окремо від пунктів 1.7, 1.8 додатку № 2 до договору, які прямо встановлюють строк отримання товару та обов`язок покупця здійснити його отримання саме протягом строку дії талонів.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/437/26 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з повідомленням сторін призначено на 13.08.2026.
У зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_1 у відпустці та неможливістю проведення судового засідання 13.08.2026, ухвалою суду від 30.07.2026 судове засідання уданій справі призначено на 22.09.2026, який відкладався на 29.09.2026.
Представником позивача в судовому засіданні 29.09.2026 підтримано позов.
Представником відповідача в судовому засіданні 29.09.2026 заперечено проти позову.
В судовому засіданні 29.09.2026 представником позивача зазначено, що проект договору № Т-2748/25 від 04.02.2025 готував позивач. Дану обставину підтверджено представником відповідача.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
29.09.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Відділом освіти виконавчого комітету Великогаївської сільської ради (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафта - Постач" (надалі - Продавець) 04.02.2025 укладено договір №Т-2748/25 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого Продавець зобов`язався передати, а Покупець прийняти та оплатити товар: Дизельне паливо Євро 5 згідно ДСТУ 7688:2015, Бензин А-95 Євро 5 згідно ДСТУ 7687:2015, код за ДК 021:2015-09130000-9 - Нафта і дистиляти (в подальшому - Продукція, Товар), на умовах, що викладені у цьому договорі. Найменування, марка, кількість та технічні вимоги до Продукції вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Продавець здійснює поставку Продукції шляхом передачі Покупцю бланків дозволів (скетч-карток/талонів) (далі - талонів), які дають право отримати Продукцію в мережі автозаправних станцій, перелік яких наведено у додатку, що с невід`ємною частиною Договору. Відпуск Продукції в кожному конкретному випадку здійснюється на підставі талонів на отримання Товару в асортименті та кількості, вказаних в цих талонах.
У п. 1.2 Договору зазначено, що кількість та вартість Товару визначається в Специфікації, що є Додатком 1 до Договору.
Згідно з п. 1.4 Договору доставка товару до місця передачі Покупцеві проводиться за рахунок Продавця. Товар передається покупцю за адресою: 47722, Тернопільська область Тернопільський район, с. Великі Гаї, вул. Галицька 47.
Відпуск дизельного палива для потреб Покупця здійснюється на автозаправних станціях Продавця. Продавець гарантує наявність автозаправних станцій, що знаходяться на відстані не далі, ніж 5 км від місцезнаходження (адреси) Замовника, вказаної в п. 1.3 цього договору (п. 1.5 Договору).
Договір вважається виконаним з моменту виконання Сторонами зобов`язань по Договору, підтверджених накладними на отриманий товар (п. 1.6 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 846380 грн, у тому числі ПДВ 141063 грн 33 коп.
Розрахунки за фактично отриману Продукцію (скетч-карток/талонів) проводяться протягом 15 календарних днів з дати підписання Сторонами накладної (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору гарантійний строк талонів на продукцію складає не менше 12 місяців з моменту їх отримання Замовником. Відповідно до письмової заявки Замовника, у разі необхідності (обмін талонів старого зразка на талони нового зразка, закінчення терміну дії тощо) Продавець забезпечує протягом трьох робочих днів безкоштовний обмін талонів рівнозначного номіналу без врахування коливання ціни, як протягом дії Договору, так і впродовж не менше трьох років з дня постачання талонів.
При виявленні дефектів талонів, будь-чого іншого, Продавець повинен змінити талони, в асортименті та кількості вказаній в письмовій заявці Покупця, протягом п`яти робочих днів з моменту отримання цієї заявки (п. 4.4 Договору).
Договір набирає чинності з дати його укладення Сторонами та діє до 31 грудня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором (п. 9.1 Договору).
У п. 9.2 Договору зазначено, що припинення дії Договору не звільняє сторони від виконання покладених на них відповідно до умов цього Договору зобов`язань, які не були ними виконані в період дії Договору.
У п. 10.11 Договору в редакції Додаткової угоди №1 сторонами обумовлено, що невід`ємною частиною цього Договору є: специфікація (Додаток № 1); особливі умови Договору (Додаток 2); перелік автозаправних станцій Постачальника (Додаток № 3).
04.02.2025 між сторонами підписано додаток №1 до договору - специфікацію на закупівлю Дизельного палива (ДП-Євро 5) (талони/скретч-картки), кількістю 16000 літрів, по ціні 48,95 грн за літр, та Бензин А-95 Євро 5 (талони/скретч-картки), кількістю 1200 літрів, по ціні 52,65 грн за літр. Загальна вартість переданого товару з ПДВ склала 846380 грн.
04.02.2025 між сторонами також підписано додаток №2 до договору - особливі умови договору, у п. 1.1 яких зазначено, що Продавець, протягом строку дії Договору, зобов`язується передавати у власність Покупцю Товар, кількість, асортимент та вартість якого визначається у видатковій накладній. Факт передачі Товару у власність Покупця підтверджується підписанням уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.
У п. 1.2 особливих умов договору зазначено, що відповідно до умов Договору, Продавець є зберігачем та зобов`язується безоплатно зберігати придбаний Покупцем Товар.
Відповідно до п. 1.3 особливих умов договору товар передасться Покупцю зі зберігання лише на підставі та в обмін на Талони.
Термін дії Талонів складає 12 місяців з можливістю продовження на більший термін (п. 1.4 особливих умов договору).
Згідно з п. 1.5 особливих умов договору протягом терміну (строку) зберігання право власності на Товар від Покупця до Продавця не переходить.
Відповідно до п. 1.7 особливих умов договору Покупець зобов`язується отримати Товар зі зберігання на АЗС у термін (строк), вказаний у Талоні на отримання цього Товару.
Продавець зобов`язується повертати Покупцю Товар зі зберігання лише у термін (строк), вказаний у Талоні на отримання цього Товару (п. 1.8 особливих умов договору).
Зберігання та передача Товару зі зберігання здійснюється на автозаправних станціях (АЗС), перелік яких розмішується та оновлюється (змінюється в односторонньому порядку) Продавцем на вебсайті Продавця - https://azs.ukmafta.eom/7/ (п. 1.9 особливих умов договору).
У п. 1.11 особливих умов договору зазначено, що передача Товарів зі зберігання Покупцю здійснюється за умови повернення Продавцю Талона в обмін на виданий (переданий) ним Товар зі зберігання, що підтверджується касовими чеками, чеками POS-терміналів АЗС (POS-термінал - електронне обладнання, призначене для здійснення операцій відпуску Товарів (послуг) шляхом використання Талонів).
Згідно з п. 3.1 особливих умов договору Продавець видає Покупцю видаткову накладну за Товар та Талони на кількість придбаного Покупцем Товару, а Покупець має оплатити поставлений Товар відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 3.4 особливих умов договору Талон повинен містити наступну інформацію: об`єм Товару, який підлягає видачі; тип Товару, який підлягає видачі; штрих-код; порядковий номер; термін дії.
Видача Товару на пошкоджений, протермінований, підроблений Талон або такий, що не містить реквізитів, вказаних у пункті 3.4. цього Додатку, Продавцем не здійснюється (п. 3.5 особливих умов договору).
У підписаному 04.02.2025 між сторонами додатку №3 до договору наведено перелік автозаправних станцій Постачальника (територіальні одиниці розміщення, адреси та телефони АЗС).
04.02.2025 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору, яка набрала чинності з дня її підписання, обумовивши строк її дії до 31.12.2025.
В судовому засіданні 29.09.2026 представником позивача зазначено, що проект договору № Т-2748/25 від 04.02.2025 готував позивач. Дану обставину підтверджено представником відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Сторонами по справі також визнано, що термін дії талонів на пальне закінчується 04.02.2026.
На виконання умов договору та укладеної до нього специфікації відповідач передав позивачу товар (бензин А-95 та дизельне паливо) загальною вартістю 846380 грн з ПДВ згідно з видатковою накладною №ОТКР - 00001699 від 04.02.2025.
Приймання - передача товару згідно з вказаною видатковою накладною посвідчується зробленими на них відмітками та печатками сторін за договором та по справі.
Матеріали справи містять адресовану відповідачу заявку № 01-36/72 від 27.02.2026, в якій зазначаючи про закінчення терміну дії талонів та посилаючись на умови п. 4.2 Договору, позивач просив здійснити безкоштовний обмін талонів старого зразка на талони нового зразка (або провести пролонгацію терміну дії існуючих талонів) рівнозначного номіналу на дизельне паливо у загальній кількості 920 літрів. В якості додатка до заявки долучено перелік талонів (номерів), термін дії яких закінчився.
Листом № 477 від 05.03.2026 відповідач відмовив у такому обміні. В обґрунтування цьому ним зазначено, що у зв`язку з тим, що талони передані позивачу за видатковою накладною, строк їх дії був визначений та відомий позивачу, протягом цього строку будь-які претензії щодо виконання договору були відсутні, посилаючись на закінчення строку дії договору, відповідач ствердив про належне виконання своїх зобов`язань за договором.
У березні 2026 року позивач адресував відповідачу заявку № 01-36/84 від 12.03.2026, тотожну тій, що у лютому 2026 року. Вказане звернення залишене відповідачем без відповіді та реагування.
Зазначаючи про те, що позивач не отримав оплачений товар у частині 920 л дизельного пального на суму 45034 грн, а відмова відповідача в обміні талонів фактично позбавляє позивача можливості отримати вже оплачений товар, позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача обміняти їх в примусовому порядку.
На пропозицію суду, викладену в ухвалі від 22.09.2026 позивач не надав доказів звернення в межах строку дії спірних талонів в мережу АЗС для отримання товару, доказів відмови позивачу в наданні товару за пред`явленими талонами в мережі АЗС в межах строку їх дії.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу (надалі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11, ч.1 ст. 13 ЦК України).
У розумінні ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Предметом розгляду у цій справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо обміну талонів на пальне за договором поставки, які не були використані позивачем до закінчення строку їх дії.
Спірні відносини сторін у цій справі виникли на підставі договору поставки, укладеного між відповідачем (як постачальником) та позивачем (як покупцем), відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передати покупцю у власність товар - паливо, шляхом відпуску за талонами, а покупець - здійснити попередню оплату та отримати товар.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У ст. 664 ЦК України закріплені норми, що визначають момент виконання обов`язку продавця передати товар, за змістом яких обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться, зокрема, за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; за іншим зобов`язанням за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов`язків.
На виконання умов даного договору відповідачем поставлено позивачу товар (талони на пальне) на загальну суму 846380 грн.
У свою чергу позивачем перераховано на рахунок відповідача вказану вартість товару.
Відповідно до положень статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. З врахуванням зазначеного, сплачена позивачем на користь відповідача сума коштів відповідно до договору є авансом (попередньою оплатою).
Правове регулювання попередньої оплати врегульовано положеннями статті 693 ЦК України. Зокрема частиною другої даної статті передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Верховний Суд у застосуванні положень частини другої статті 693 ЦК України неодноразово наголошував на тому, що умовою їх застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки закон не визначив форми пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.
Отже, для застосування положень вказаної норми необхідним є встановлення факту не передання продавцем товару у встановлений строк.
Статтею 689 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок покупця щодо прийняття товару, зокрема, покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
За умовами укладеного між сторонами у цій справі договору покупець зобов`язався отримати товар зі зберігання на АЗС у термін (строк), вказаний у талоні на отримання товару (п. 1.7. додатку № 2 до договору).
Продавець зобов`язується повертати Покупцю Товар зі зберігання лише у термін (строк), вказаний у Талоні на отримання цього Товару (п. 1.8 особливих умов договору).
Відповідно до п. 3.4 додатку №2 до договору талон містить інформацію про: об`єм товару, який підлягає видачі; тип товару, який підлягає видачі; штрих-код; порядковий номер; термін дії.
Термін дії Талонів складає 12 місяців (п. 1.4 додатку №2 до договору).
Отже, покупець для отримання товару за договором мав отоварити паливний талон на АЗС у строк його дії, що чітко передбачено умовами договору.
У свою чергу, продавець не мав обов`язку із доставки палива безпосередньо до покупця, оскільки умовами договору передбачено обов`язок покупця отримати весь обсяг палива по місцезнаходженню чітко визначеного переліку АЗС.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача (як покупця) в межах строку дії талонів в мережі АЗС для отримання товару, що вказувало б на вчинення ним дій, спрямованих на отримання товару на АЗС, а отже і доказів того, що він як зобов`язана сторона договору, вчиняв максимально необхідні дії для належного виконання досягнутих між сторонами домовленостей.
На пропозицію суду, викладену в ухвалі від 22.09.2026, доказів звернення в межах строку дії спірних талонів в мережу АЗС для отримання товару, доказів відмови позивачу в наданні товару за пред`явленими талонами в мережі АЗС в межах строку їх дії, позивач не надав.
З урахуванням наведеного, позивачем не доведено обставин щодо порушення відповідачем строків поставки товару та/або відмови відповідача щодо відпуску товару за отриманими позивачем талонами у межах строку їх дії, та виникнення прострочення виконання обов`язку з поставки товару саме у відповідача (продавця).
З врахуванням зазначеного вище, у разі неотримання покупцем товару у встановлений договором строк та одночасної відсутності об`єктивних перешкод в можливості своєчасного отримання такого товару покупцем, зобов`язання постачальника щодо поставки товару за договором вважається виконаним належним чином.
До подібних висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 13.01.2026 у справі №914/2033/24, від 12.05.2026 у справі №907/562/25.
Частиною 1 статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Причиною виникнення між сторонами спору щодо виконання договору є різне тлумачення його сторонами пункту 4.2 договору та п. 1.7, 1.8 його особливих умов.
Позивач вважає, що даному випадку має ключове значення п. 4.2 договору, відповідно до якого гарантійний строк талонів становить не менше 12 місяців з моменту їх отримання, а у разі закінчення строку дії талонів продавець зобов`язаний протягом трьох робочих днів безкоштовно обміняти талони рівнозначного номіналу без урахування зміни ціни як протягом дії договору, так і впродовж не менше трьох років з дня постачання талонів.
У свою чергу відповідач зазначає, що п. 4.2 договору не може застосовуватися окремо від пунктів 1.7, 1.8 додатку № 2 до договору, які прямо встановлюють строк отримання товару та обов`язок покупця здійснити його отримання саме протягом строку дії талонів.
Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.
Аналіз змісту п. 4.2 договору свідчить, що правила встановленні статтею 213 ЦК України не дозволяють однозначно визначити зміст відповідної умови договору щодо порядку проведення отримання товару за талонами.
Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору щодо порядку отримання товару за талонами, тому потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem.
Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Воловік проти України від 06.12.2007).
У даному випадку сторонами вказано, що проект договору, у т.ч. його п. 4.2, виконано позивачем, який, з огляду на принцип contra proferentem, і повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.
До подібного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 у справі №910/16011/17.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що у позивача не виникло право на захист, адже його право відповідачем не порушено, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240, 247-252 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1