ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 714/248/22
провадження № 61-2991св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Онофрей Василь Костянтинович
на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2022 року у складі судді Єфтемій С. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.
у справі
за позовом ОСОБА_2 (далі - позивачка)
до
відповідачів ОСОБА_1 , Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі - відповідачі)
про встановлення факту батьківства,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У квітні 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про встановлення факту батьківства.
2. Суд першої інстанції позов задовольнив, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
3. ОСОБА_1 оскаржив судові рішення у касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.
4. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
5. Позов обґрунтований так:
- 18 липня 1981 року матір позивачки - ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 ;
- після 10 років спільного проживання ОСОБА_5 переїхала із с. Лунка Герцаївського району Чернівецької області в с. Молниця Герцаївського району Чернівецької області, а вже з 1992 року почала проживати разом однією сім`єю з ОСОБА_6 та вести з ним спільне господарство;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народилася донька - ОСОБА_7 (позивачка у цій справі);
- у свідоцтві про народження позивачки у графі «батько» був зазначений « ОСОБА_4 », оскільки матір позивачки не оформила з ним розлучення;
- ОСОБА_6 визнавав позивачку своєю донькою, утримував її, займався вихованням та піклувався про неї протягом всього свого життя;
- позивачка завжди знала, що ОСОБА_6 є її рідним батьком, вона піклувалася про нього до дня його смерті;
- весь час вони були зареєстровані та проживали разом однією родиною. Навіть коли позивачка вийшла заміж, вона продовжувала проживати з батьком;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Витрати, пов`язані з його похованням, позивачка взяла на себе;
- коли виникла потреба в оформленні спадкових прав після смерті батька, позивачка зіштовхнулася з тим, що у неї відсутній юридичний родинний зв`язок з ним, оскільки він не записаний у її свідоцтві про народження як батько, що унеможливлює в подальшому прийняти спадщину;
- постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2021 року у справі № 714/1077/20 виключені відомості про батьківство ОСОБА_4 з актового запису про народження позивачки.
6. Тому позивачка просила суд встановити факт про те, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був її рідним батьком.
ІII. Короткий зміст судових рішень
7. Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року, позов задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком позивачки, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з такого:
- обставини щодо спільного проживання матері позивачки й особи, яку позивачка вважає своїм батьком, ведення ними спільного господарства та спільного виховання дитини підтверджені письмовими доказами, фотографіями, а також показаннями свідків;
- ОСОБА_6 за життя визнавав позивачку своєю дочкою, був присутній на святкуванні її днів народження, весілля, що є свідченням прояву батьківської турботи про неї;
- позивачка народилася під час спільного проживання її матері з ОСОБА_6 ;
- відповідач ОСОБА_1 не надав жодного доказу на спростування доводів позивачки;
- відомості щодо батьківства позивачки були внесені за заявою її матері в порядку статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК) з подальшим виключенням таких відомостей щодо батька з актового запису про народження позивачки на підставі рішення суду;
- відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість наведених позивачкою фактів, у зв`язку з чим необхідно захистити її права та встановити факт батьківства відповідно до статті 130 СК.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
9. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Онофрей В. К. просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
10. Касаційна скарга обґрунтована таким:
- суд надав неправильну оцінку показанням свідків, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_6 є рідним батьком позивачки;
- суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховною Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18;
- позивачка не надала належних і допустимих доказів, на підставі яких можна дійти висновку щодо біологічного походження позивачки від померлого ОСОБА_6 ;
- суду не надано жодних доказів, які б підтверджували, що до народження позивачки, а також після її народження ОСОБА_6 проживав разом з її матір`ю, висловлював бажання мати дитину, піклувався про матір майбутньої дитини тощо;
- також немає доказів, які б підтверджували факт проживання ОСОБА_6 з матір`ю позивачки та позивачкою в одному житловому приміщенні, їх спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо;
- наявність лише двох фотографій, на яких зображені позивачка, померлий ОСОБА_6 та матір позивачки, не доводить факт батьківства;
- огляд весільного фотоальбому позивачки свідчить лише про наявність відносин між матір`ю позивачки та померлим станом на день весілля;
- відсутність спільних фотографій ОСОБА_6 з матір`ю позивачки до її народження, а також відразу після її народження свідчить про те, що вони не перебували на той час у відносинах. Відносини між ними почались у 2000-х роках, коли позивачка вже ходила у дитячий садочок;
- у матеріалах справи відсутній висновок судово-генетичної експертизи, який би точно показував факт батьківства;
- позивачка та її представник не зверталися до суду із клопотанням про призначення генетичної (молекулярної) експертизи, для проведення якої біологічний матеріал з метою визначення ідентичності родинних відносин міг здати відповідач у справі, який є рідним братом померлого ОСОБА_6 ;
- суди залишили поза увагою витяг з негосподарської книги домогосподарства, де проживав померлий ОСОБА_6 , станом на 2015-2020 роки, з якого вбачається, що позивачка була зареєстрована там за декілька днів до смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Такий доказ спростовує доводи позивачки про те, що вони з матір`ю постійно проживали разом із ОСОБА_6 ;
- суд безпідставно взяв до уваги показання свідка ОСОБА_5 , яка є матір`ю позивачки, і критично віднісся до показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є дружиною та донькою відповідача, посилаючись на те, що вони є зацікавленими у справі;
- те, що померлий ОСОБА_6 вважав позивачку донькою, не доводить факт його батьківства;
- свідок ОСОБА_5 надала суду неправдиву інформацію щодо вінчання з ОСОБА_6 ;
- інші свідки не проживали в с. Молниця та особисто не знають про факт батьківства ОСОБА_6 . Про те, що він є батьком позивачки, вони дізналися із чуток;
- суд першої інстанції вирішив питання про допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із грубим порушенням норм процесуального права. Письмове клопотання від позивачки або її представника про допит таких свідків не надходило, представник позивачки заявив його усно на стадії судового розгляду. Разом з тим, було заявлено не про заміну одних свідків іншими, а саме про виклик свідків. Представник відповідача заперечував проти задоволення цього клопотання через порушення процесуального порядку його подання. Тому показання вказаних свідків є недопустимим доказом;
- у матеріалах справи відсутня ухвала суду від 22 червня 2022 року, на яку посилається Чернівецький апеляційний суд у своїй постанові. Тим більше, що 22 червня 2022 року Герцаївський районний суд Чернівецької області не постановляв ухвалу ані про заміну одних свідків іншими, ані про виклик свідків;
- із клопотанням про заміну одних свідків іншими позивачка до суду взагалі не зверталась;
- судові рішення ґрунтуються лише на видуманих показаннях матері позивачки, яка є зацікавленою особою, тому до її доводів слід було відноситись критично;
- позивачка у цій ситуації мала звернутись до суду з вимогою про встановлення факту родинних стосунків, а саме, що померлий ОСОБА_6 був її рідним батьком, оскільки метою встановлення батьківства є прийняття спадщини, що залишилась після його смерті. Встановлення факту батьківства є неналежним способом захисту у цій справі;
- висновки Чернівецького апеляційного суду про те, що підлягають застосуванню норми Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі - КпШС), не відповідають дійсності. Зважаючи на те, що у позивачки підстави звернення із позовом до суду виникли лише 14 травня 2021 року після ухвалення Чернівецьким апеляційним судом постанови у справі № 714/1077/20 про оспорювання батьківства, застосуванню підлягають приписи СК.
V. Рух справи
11. 04 березня 2026 року представник ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
12. Ухвалою від 19 березня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху.
13. Ухвалою від 06 травня 2026 року відкрито касаційне провадження.
14. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 02 червня 2026 року.
15. Ухвалою від 28 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
16. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
VІ. Встановлені судами обставини
17. ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Молниця Чернівецького (колишнього - Герцаївського) району Чернівецької області народилась позивачка, матір`ю якої є ОСОБА_5 , а батьком - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 19 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Герцаївського районного управління юстиції у Чернівецькій області (а. с. 11).
18. Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження відомості про батька позивачки внесені на підставі заяви її матері від 15 серпня 1997 року відповідно до частини першої статті 135 СК (а. с.18-20).
19. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 12 травня 2020 року(а. с. 14).
20. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина.
21. 22 травня 2020 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області Єнакаке Ю. А. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 (а. с.17).
22. За змістом довідки про реєстрацію місця проживання від 22 травня 2020 року № 870 позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за якою був зареєстрований і ОСОБА_6 (а. с. 9).
23. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2021 року у справі № 714/1077/20 виключені відомості про батьківство ОСОБА_4 з актового запису від 15 серпня 1997 року № 13 про народження позивачки.
VII. Позиція Верховного Суду
24. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 4), Верховний Суд зазначає таке.
25. Звертаючись до суду з позовом, позивачка просила встановити факт про те, що ОСОБА_6 був її рідним батьком (див. пункт 6).
26. Послалася на те, що за відсутності достатніх доказів наявності родинних відносин з ОСОБА_6 , який у свідоцтві про її народження записаний батьком не був, вона не може оформити спадщину після його смерті (див. пункт 5).
27. Відповідачем позивачка у цій справі визначила ОСОБА_1 , який є рідним братом померлого ОСОБА_6 і не визнає факту батьківства останнього стосовно неї, а також Герцаївську міську раду Чернівецького району Чернівецької області.
28. Суди позов задовольнили, виходячи з обґрунтованості та доведеності позовних вимог (див. пункти 7-8).
29. Зі змісту позовної заяви вбачається, що встановлення факту того, що ОСОБА_6 був її батьком, позивачці потрібно для того, щоб оформити після його смерті спадщину.
30. Таким чином, за допомогою позову про встановлення батьківства позивачка має намір захистити свої права та інтереси у сфері спадкування.
31. Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтями 1216 та 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
32. За правилами статті 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
33. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
34. Відповідно до статті 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
35. В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 304/1648/14-ц).
36. При розгляді справ про спадкування обов`язковим є встановлення кола спадкоємців, які прийняли спадщину (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 191/3790/14-ц).
37. Верховний Суд раніше звертав увагу на те, що, зокрема, у справі за позовом спадкоємця, який прийняв спадщину, про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 554/356/21).
38. Суди, задовольняючи позов про встановлення факту батьківства, пред`явлений до ОСОБА_1 та Герцаївської міської ради Чернівецького району Чернівецької області, не перевірили, чи є вони належними відповідачами, від чого залежить правильне вирішення спору.
39. Зокрема, суди не встановили, чи прийняв ОСОБА_1 спадщину після смерті свого брата - ОСОБА_6 , батьківство якого щодо позивачки він заперечує.
40. Визнавши Герцаївську міську раду Чернівецького району Чернівецької області належним відповідачем, суди залишили поза увагою, що орган місцевого самоврядування може бути відповідачем у справі лише у разі відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини чи відмови від її прийняття (див. пункт 36). Проте матеріали справи таких відомостей не містять.
41. Відомості про коло спадкоємців підлягають обов`язковому встановленню судом при вирішенні справи такої категорії. Від встановлення цих обставин залежить визначення належного складу відповідачів, які мають бути залучені до участі у справі.
42. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19, від 07 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20, від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21).
43. Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд може вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, а без залучення всіх належних відповідачів позовні вимоги судом не можуть бути вирішені.
44. Встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
45. Суд касаційної інстанції не має процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК.
46. За таких обставин висновок судів про обґрунтованість позовних вимог до двох відповідачів, які залучені у цій справі без визначення кола спадкоємців, є передчасним.
47. Тому судові рішення слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
VIIІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права.
49. З урахуванням того, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам ЦПК щодо законності й обґрунтованості. У зв`язку із чим їх слід скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, що відповідає змісту статті 411 ЦПК.
50. Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, відповідно до статті 141 ЦПК розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Онофрей Василь Костянтинович, задовольнити частково.
2. Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2022 року та постанова Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2026 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:В. І. Крат
Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко