УХВАЛА
16 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 127/38958/25
провадження № 61-10995 ск 26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шлапак Володимир Сергійович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 квітня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 липня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про оголошення фізичної особи померлою,
ВСТАНОВИВ:
1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до суду з вищевказаною заявою у якій просила оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, кулеметника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , померлим під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.
2. Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 30 квітня 2026 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 23 липня 2026 року, відмовив у задоволенні вимог.
3. У серпні 2026 року до Верховного Суду засобами Електронного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шлапак В. С., у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 , про оголошення фізичної особи померлою.
4. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник вказує на те, оскаржувані судові рішення не відповідаю вимогам закону. Незаконність і необґрунтованість полягає у тому, що суди першої та апеляційної інстанцій без належної правової оцінки істотних обставин справи, всупереч усталеній практиці Верховного Суду неправильно застосували положення частини другої статті 46 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України), надавши їм надмірно формального тлумачення.
5. Заявник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції при розгляді справи надмірно формально витлумачили постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 та не взяли висновки, до уваги висновок наведені в ній, зокрема у пункті 123 вказаної постанови, згідно з яким, з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що у такому випадку у разі подій на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройними конфліктом, суд має право розпочати відлік шести місячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
6. Також заявник вказує на те, що судами попередніх інстанції не взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 рок у справі № 506/358/22 та від 13 березня 2026 року № 352/1828/25.
7. Підставою для подання касаційної скарги заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)
8. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.
9. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).
10. Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.
11. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
12. Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (згідно із пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
13. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
14. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
15. Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
16. Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
17. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.
18. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні. Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
19. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
20. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
21. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
22. Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
23. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
24. Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
25. При розгляді заяви ОСОБА_1 судами попередніх інстанцій було встановлено, що: « ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого записано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 про що зроблено відповідний актовий запис №28 (а.с.23). Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року (справа №138/3037/15-ц) розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Рішення набрало законної сили 05 січня 2016 року (а.с.19). Відповідно до свідоцтва про зміну імені виданого повторно 30 листопада 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серія НОМЕР_3 , ОСОБА_4 04 вересня 2012 року змінила ім`я на ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис №7 (а.с.21). Згідно з свідоцтва про зміну імені, виданого 27 листопада 2018 року Могилів-Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області серія НОМЕР_4 , ОСОБА_5 27 листопада 2018 року змінила ім`я на ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №26 (а.с.22).З виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави - агресора №06-05/25981 від 24 грудня 2024 року ДП «Український національний центр розбудови миру» Міністерства національної єдності України вбачається, що відсутня інформація про перебування у полоні держави - агресора ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Відповідно до витягу з ЄРДР №1202402[телефон приховано] від 08 жовтня 2024 року, до чергової частини Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області 08 жовтня 2024 року надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що вона просить прийняти міри щодо розшуку її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , солдата, який зник безвісти 08 вересня 2024 року в ході виконання бойового завдання в районі н.п. Ветрене, Курської області (а.с.7). Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07 жовтня 2024 року №8980, відповідно до сповіщення військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 зник безвісти 08 вересня 2024 року за особливих обставин під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії проти України в районі населеного пункту Ветрене, Курської області, рф (а.с.9). Відповідно до акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , слід вважати його таким, що зник безвісти за особливих обставин під час воєнних дій на території курської області російської федерації, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф (а.с.11 - 13). Згідно з витягу з єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241113-1308 від 13 листопада 2024 року ОСОБА_3 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій) (а.с.25). Відповідно до листа Міністерства оборони України від 07 квітня 2026 року №УВК/1033, станом на 27 листопада 2024 року населений пункт Ветрено, Кореневського району, Курської області рф, перебував та перебуває по теперішній час під контролем збройних сил російської федерації. Станом на 06 квітня 2026 року активні бойові дії ведуться на відстані понад 11 км від населеного пункту Ветрено, Кореневського району, Курської області рф (а.с.72)».
26. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням правової позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11 грудня 2024 року по справі №755/11021/22, якою визначено, що шестимісячний строк слід розраховувати з дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, оскільки місцем ймовірної загибелі ОСОБА_3 є населений пункт Ветрено, Кореневського району, Курської області рф, суд не вбачав підстав для застосування шестимісячного строку, за вищеописаних обставин та поданих доказів стороною заявника.
27. За результатом розгляду справи, з урахуванням доказів, поданих стороною заявника, суд першої інстанції вказав на те, що оголошення особи померлою є крайньою мірою, передчасно обраною заявником, та потребує встановлення всіх об`єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.
28. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вказав на те, що встановивши, що надані заявником на підтвердження обставин імовірної загибелі ОСОБА_3 докази не дають підстав з надзвичайно великою вірогідністю припускати його смерть у певний час і за певних обставин, і на момент звернення до суду із цією заявою та ухвалення судом першої інстанції, не пройшло двох років, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що немає підстав для оголошення ОСОБА_3 померлим.
29. З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції убачається, що суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам заявника, покликання на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 та від 28 лютого 2024 року у справі №506/358/22 та надав правильного тлумачення положенням частини другої статті 46 ЦК України, яке узгоджується з висновками Верховного Суду.
30. В цілому наведені доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника з установленими судами обставинами справи та судовими рішеннями в цілому і не містить доводів, які б ставили під сумнів правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій.
31. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
32. Доводи касаційної скарги не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
33. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
34. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі Леваж Престасьон Сервіс проти Франції («Levages Prestations Services v. France»), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії («Brualla Gomez de la Torre v. Spain»)).
35. Таким чином, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та відповідає висновкам Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про оголошення фізичної особи померлою за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шлапак Володимир Сергійович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 квітня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 липня 2026 року.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Пророк
А. А. Калараш
Є. В. Петров