У Х В А Л А
іменем України
Справа № 129/154/26
Провадження № 2-зз/126/4/2026
"02" жовтня 2026 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О. Г.
із секретарем Кучанською В.М.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
01.10.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 17.03.2026 у цивільній справі № 129/154/26 у частині арешту його майна, який залишився чинним після ухвали від 09.04.2026.
В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 зазначає, що 17.03.2026 Бершадським районним судом Вінницької області було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить йому.
06.04.2026 він звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 09.04.2026 в задоволенні заяви про скасування арешту було відмовлено в частині майна, при цьому арешт на 1/4 частку квартии було скасовано.
На зазначену ухвалу ним була подана апеляційна скарга.
Водночас після постановлення ухвали від 09.04.2026 виникли нові обставини, які мають істотне значення для питання про подальшу необхідність забезпечення позову та яких суд не мав можливості оцінити під час розгляду первісної заяви.
08.07.2026 суд постановив ухвалу, якою задовольнив його клопотання про витребування доказів у ТОВ "Капіталресурс". Таким чином, після 09.04.2026 процесуальна ситуація у справі істотно змінилась. Суд визнав необхідним витребувати у позивача первинні документи, необхідня для встановлення фактичного розміру заборгованості та дати останнього платежу. Ця обставина має безпосереднє значення для оцінки необхідності подальшого збереження арешту його майна.
Збереження арешту всього майна за таких умов створює істотне обмеження його права власності ще до встановлення судом обгрунтованості заявленої позивачем вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 надав заяву, в якій клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримує у повному обсязі та просить здійснити розгляд в його відсутність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали заяви про скасування заходів забезпечення позову, додані до нього матеріали, суд виходить з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 4-7, 9, 10 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову на підставі заяви представника позивача ТОВ "Капіталресурс" Пивоварова В.І. про забезпечення позову, суд брав до уваги інтереси позивача, враховував обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину. За змістом заяви про забезпечення позову, представник позивача просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідач може відчужити належне йому на праві власності майно до ухвалення судом рішення в справі третім особам, що призведе до неможливості у майбутньому відновлення порушеного права позивача.
На думку суду, дійсно існує можливий ризик відчуження майна, що в подальшому може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ "Капіталресурс" містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак суд дійшов висновку про те, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме земельну ділянку, кадастровий номер: [номер приховано]:01:001:0119 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні відповідачів, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 20 000 дол. США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на час звернення позивача до суду становило 845 800 грн.
Згідно звіту про проведену оцінку земельної ділянки кадастровий номер: [номер приховано]:01:001:0119, площею 1,8658 га, на яку накладено арешт, її ринкова вартість становить 4 300 дол. США, що в перерахунку у гривні (на дату оцінки 06.03.2026) становить 188 000 грн без ПДВ., а орієнтована вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 складає 5 000 дол США, у гривневому еквіваленті це 218 500 грн.
Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором у добровільному порядку не виконує, у позивача виникли побоювання, що з метою уникнення боргових зобов`язань позичальник зможе відчужити своє майно на користь третіх осіб, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
В даному випадку скасування заходів забезпечення позову є передчасним, тому суд вважає, що такий вид забезпечення повністю співмірний із заявленими позивачем вимогами, оскільки вартість забезпеченого судом майна, відповідно матеріалів справи, є двічі меншою за ціну позову .
Крім того, цивільна справа, в рамках якої було постановлено ухвалу про забезпечення позову, не розглянута, тому скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом відповідного рішення суперечитиме меті заходів забезпечення позову.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки такі доводи фактично стосуються оспорювання не правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову, а є запереченнями проти самого позову.
За таких обставин, оскільки доводи сторони відповідача, наведені ним у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову зводяться до оспорювання ним правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158, 258-261, 263, 265, 268 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницькогоо апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя О. Г. Рудь