РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 жовтня 2026 р. Справа № 120/1712/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду 22.02.2023 звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати належного позивачу грошового забезпечення у випадку поранення, яке потягло за собою тимчасову втрату працездатності;
- зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату належного позивачу грошового забезпечення - додаткової винагороди в сумі 100 000,00 грн через втрату працездатності внаслідок отриманого важкого поранення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовою і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168;
- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей», та передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975 у 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму - 173 670,00 грн (розмір прожиткового мінімуму, визначений станом на 2022 рік).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 29.06.2022 отримав важке поранення під час участі у бойових діях та у період із липня 2022 року по серпень 2022 року перебував на стаціонарному лікуванні. Позивач вважає, що має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, за період лікування внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а також одноразової грошової допомоги, визначеною постановою КМУ №975, а тому 02.02.2023 звернувся до відповідача із вимогою про проведення зазначених виплат. Однак, відповідач на час звернення до суду вимоги позивача не виконав. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою від 27.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Богоносом М.Б., відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку ст. 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
31.03.2023 позивачем подано клопотання, у якому він просив суд залишити без розгляду позовну вимогу про визнання бездіяльності стосовно виплати одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» та передбачену постановою КМУ №975 від 25.12.2013 в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму - 173 670 грн.
Ухвалою суду від 15.06.2023 позовну заяву прийнято до провадження суддею Віятик Н.В.
Ухвалою суду від 22.06.2023 клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині вимоги про визнання бездіяльності стосовно виплати одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» та передбачену постановою КМУ №975 від 25.12.2013 в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму - 173 670 грн - залишено без розгляду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задовольняючи позовних вимог, суд виходив з того, що за відсутності висновку ВЛК, який би підтверджував факт тяжкості поранення позивача, у відповідача відсутні підстави для видачі наказу про виплату додаткової винагороди позивачу. Суд не взяв до уваги довідку Вінницької обласної МСЕК №045192 серії 12 ААА про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 22.08.2023, оскільки зазначена довідка видана позивачу після виникнення адміністративного спору та не була додана до вимоги від 02.02.2023.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 змінено мотивувальну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2023, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Відмовляючи у задовольняючи позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з підстав відсутності висновку ВЛК, який би підтверджував факт тяжкості поранення позивача, є помилковим.
Обидві умови, необхідні для виплати збільшеної винагороди в розмірі 100 000,00 грн за час перебування на лікуванні в медичних закладах, а саме: зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт стаціонарного лікування внаслідок такого поранення, виконані та підтверджені медичними документами, наявними в матеріалах справи.
У цій справі спірними є невиплата позивачу додаткової винагороди, згідно з Постановою №168, за період його перебування на лікарняному, а саме: за період з 08.07.2022 по 14.07.2022 на стаціонарному лікуванні в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради», що підтверджується випискою № 1612 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довідкою № 124/26-н; за період з 15.07.2022 по 11.08.2022 на стаціонарному лікуванні у КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради.
Однак у матеріалах справи міститься лист ВЧ НОМЕР_1 , адресований ОСОБА_1 , яким останнього було повідомлено, що відповідно до наказів командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2022 №221 та від 09.08.2022 №230 позивачу було нараховано та виплачено 30 000,00 грн та 70 000,00 грн додаткової винагороди за липень, та згідно з наказами від 01.09.2022 №253 та від 09.09.2022 №263 нараховано та виплачено 30 000,00 грн та 70 000,00 грн додаткової винагороди за серпень 2022 року.
З метою з`ясування зазначених обставин, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 було витребувано у ВЧ НОМЕР_1 докази щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, в період перебування на лікуванні у липні, серпні 2022 року.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано витяги з наказів командира ВЧ НОМЕР_1 , а саме: від 01.08.2022 №221, від 09.08.2022 №230, від 01.09.2022 №257, від 09.09.2022 №263, якими підтверджується, що ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду, за період перебування на лікуванні у липні, серпні 2022 року, згідно з Постановою №168, у повному обсязі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідачем виконано свій обов`язок та виплачено ОСОБА_1 додаткову грошову допомогу за спірний період, згідно з Постановою №168 у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.
За наслідками розгляду касаційної скарги, Верховний Суд постановою від 30.10.2025 скасував зазначені судові рішення, а справу №120/1712/23 направив на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
Так, Верховний Суд вказав на необхідності оцінки доводів позивача, який зазначає, що не отримував додаткової винагороди в сумі 100 000, 00 грн за час втрати працездатності через поранення, а після поранення отримував саме належне грошове забезпечення, а не додаткову винагороду; перевірки достовірності інформації відповідача щодо здійснення виплати на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2022 №221, від 09.08.2022 №230, від 01.09.2022 №257, від 09.09.2022 №263; дослідження питання фактичної реалізації вказаних наказів, зокрема установити, коли саме здійснено виплату коштів та якими документами це підтверджується; з`ясування причин, з яких позивач вважає зазначені виплати недостатніми, зокрема який саме період втрати працездатності він вважає таким, за який має бути виплачена збільшена додаткова винагорода (ураховуючи неконкретизованість позовних вимог у цій частині); встановлення чи охоплює виплата, проведена за наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2022 №221, від 09.08.2022 №230, від 01.09.2022 №257, від 09.09.2022 №263, увесь спірний період.
11.11.2025 адміністративна справа №120/1712/23 надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 17.11.2025 суддею Маслоід О.С. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 120/1712/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та запропоновано сторонам по справі у 15-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, надати свої пояснення щодо оскаржуваної бездіяльності, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.10.2025.
Водночас жодних пояснень ані позивач, ані відповідач до суду не надав, при цьому сторони належним чином повідомленні про постановлення ухвали від 17.11.2025.
Ухвалою суду від 31.08.2026 у Військової частини НОМЕР_1 витребувано докази, що підтверджують фактичну реалізацію наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2022 №221, від 09.08.2022 №230, від 01.09.2022 №257 та від 09.09.2022 №263 (розрахунково-платіжні відомості, платіжні інструкції/розпорядження на перерахування коштів, заявки на виплату тощо); деталізовану довідку про складові нарахованого та виплаченого позивачеві грошового забезпечення і додаткової винагороди за увесь спірний період із зазначенням конкретних сум, дат та підстав (посилань на накази) їх нарахування і виплати; інформацію та документи щодо обліку часу перебування позивача на лікуванні/у відпустці для лікування у зв`язку з отриманим пораненням 29.06.2022 за увесь спірний період; зобов`язано ОСОБА_1 надати до суду письмові пояснення із зазначенням точного спірного періоду (із визначенням конкретних дат «з» і «по»), за який, на його думку, підлягає виплаті збільшена додаткова винагорода в сумі 100 000,00 грн, а також із наведенням розрахунку суми, яку він вважає недоплаченою.
09.09.2026 до суду від відповідача надійшли витребувані докази.
Суд зауважує, що ухвала від 31.08.2026 надсилалась позивачеві засобами поштового зв`язку, однак 15.09.2026 до суду повернувся конверт із зазначенням причин невручення «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України.
28.06.2022 під час участі у бойових діях у місті Бахмуті Донецької області позивач отримав вогнепальне осколкове поранення.
У період з 08.07.2022 по 14.07.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради», що підтверджується випискою № 1612 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довідкою № 124/26-н.
У подальшому на підставі направлення т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 позивача переведено для подальшого лікування до Комунального підприємства «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради.
Згідно з випискою-епікризом №94 із медичної карти стаціонарного хворого позивач у період з 15.07.2022 по 11.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному підприємстві «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради.
З метою отримання додаткових виплат у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, позивач 02.02.2023 звернувся до відповідача із відповідною вимогою, до якої долучив копії медичних висновків і копію довідки ВЛК.
У листі від 17.02.2023 №50/28/11-521 відповідач повідомив, що відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва); документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд керується такими мотивами.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частинами другою-четвертою ст. 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №168, якою передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди та встановлено загальні умови щодо її виплати.
Так, відповідно до п. 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Редакція зазначеної Постанови, в тому числі її пункту 1, неодноразово змінювалася.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №400 (далі - Постанова №400) (набрала чинності 02.04.2022 та застосовується з 24.02.2022) пункт 1 Постанови №168 доповнено, серед іншого, абзацами такого змісту:
«Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)».
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529, які доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. Такими рішеннями регламентовано порядок документального підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
У пункті 7 Окремого доручення №912/з/29 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402 (далі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).
У довідці обов`язково зазначаються: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2022 №221, наказано, згідно з Постановою №168 та наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України», виплатити додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн за липень 2022 року (пропорційно послужного часу) за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 командиру 1 відділення 2 взводу оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1 батальйону оперативного призначення сержанту ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.08.2022 №230 наказано, згідно з Постановою №168 та наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України», виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн (у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах) за липень 2022 року (враховуючи раніше виплачені 30 000,00 грн) за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 командиру 1 відділення 2 взводу оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1 батальйону оперативного призначення сержанту ОСОБА_1 , поранений 28 червня, 31 доба. Підстава: рапорт т.в.о. начальника медичної служби капітана м/с ОСОБА_2 від 30.07.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.09.2022 №253 наказано, згідно з Постановою №168 та наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України», виплатити додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн за серпень 2022 року (пропорційно послужного часу) за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 командиру 1 відділення 2 взводу оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1 батальйону оперативного призначення сержанту ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.09.2022 №263 наказано, згідно з Постановою №168 та наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України», виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн (у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах) за серпень 2022 року (враховуючи раніше виплачені 30 000,00 грн) за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 командиру 1 відділення 2 взводу оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1 батальону оперативного призначення сержанту ОСОБА_1 , поранений 28 червня, 31 доба. Підстава: рапорт т.в.о. начальника медичної служби капітана м/с ОСОБА_2 від 30.08.2022.
Отже, на підставі рапортів т.в.о. начальника медичної служби капітана м/с ОСОБА_2 позивача було включено до наказів командира ВЧ НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн за липень і серпень 2022 року.
Проте, за твердженням позивача, що визначено як підставу позову, він не отримував додаткової винагороди в сумі 100 000,00 грн, на яку він має право у разі втрати працездатності через поранення.
При зверненні до Верховного Суду із касаційною скаргою позивач також наполягав, що після отримання поранення він отримав належне грошове забезпечення, а не додаткову винагороду.
З огляду на викладене, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 30.10.2025, та реалізуючи принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, суд ухвалою від 31.08.2026 витребував у відповідача докази фактичної реалізації наказів командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2022 № 221, від 09.08.2022 № 230, від 01.09.2022 № 253 (№ 257) та від 09.09.2022 № 263, деталізовану довідку про складові нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення і додаткової винагороди за весь спірний період, а також інформацію щодо обліку часу перебування позивача на лікуванні (у відпустці для лікування) у зв`язку з пораненням. Цією ж ухвалою суд зобов`язав позивача надати письмові пояснення із зазначенням точного спірного періоду (конкретних дат «з» і «по»), за який, на його думку, підлягає виплаті збільшена додаткова винагорода в сумі 100 000,00 грн, та розрахунок суми, яку він вважає недоплаченою.
На виконання ухвали суду 09.09.2026 відповідач подав витребувані докази, зокрема інформацію щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з червня 2022 року по грудень 2022 року.
Із наданої відповідачем інформації судом встановлено, що у серпні 2022 року позивачу виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000,00 грн за липень 2022 року (за період з 01.07.2022 по 31.07.2022), а у вересні 2022 року - додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168, в загальному розмірі 100 000,00 грн за серпень 2022 року (за період з 01.08.2022 по 31.08.2022).
Отже, інформація відповідача про фактичну виплату додаткової винагороди у вказаних розмірах за липень і серпень 2022 року підтверджується наданою довідкою.
Натомість позивач вимог ухвали суду від 31.08.2026 не виконав, письмових пояснень щодо спірного періоду та розрахунку недоплаченої суми не подав.
Ухвала від 17.11.2025, якою сторонам пропонувалося надати пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, також залишилася без виконання.
Ухвала від 31.08.2026 надсилалась позивачу засобами поштового зв`язку за адресою, відомою суду, проте 15.09.2026 до суду повернувся конверт із позначкою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Варто наголосити, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Статтею 9 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки.
Хоча в адміністративних справах про протиправність дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України), це не звільняє позивача від обов`язку обґрунтувати свої вимоги та конкретизувати їх предмет.
Принцип офіційного з`ясування обставин (ч. 4 ст. 9 КАС України) не означає, що суд замінює сторону в обґрунтуванні її позиції і самостійно визначає за неї предмет спору.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2025 прямо вказав на неконкретизованість позовних вимог у частині збільшеної додаткової винагороди та на необхідність з`ясувати, який саме період втрати працездатності позивач вважає таким, за який має бути виплачена винагорода.
Суд вжив усіх визначених законом заходів для з`ясування цього питання, проте позивач, не подавши пояснень, самоусунувся від його роз`яснення.
Суд враховує, що за результатами дослідження наданих відповідачем доказів встановлено, що позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн за обидва місяці, у які він перебував на стаціонарному лікуванні (з 08.07.2022 по 11.08.2022), тобто за липень і серпень 2022 року у повному обсязі.
Інших періодів стаціонарного лікування чи відпустки для лікування у зв`язку з пораненням, отриманим 28.06.2022, матеріали справи не містять. Не наводить таких періодів і сам позивач: в обґрунтуванні позову він посилається на перебування на стаціонарному лікуванні саме «у період із липня 2022 року по серпень 2022 року».
Таким чином, спірним у цій справі є період липня-серпня 2022 року, тобто саме ті місяці, за які згідно з наказами командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.08.2022 № 230 та від 09.09.2022 № 263 нараховано, а за інформацією відповідача, наданою на виконання ухвали суду, фактично виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн за кожен місяць.
Виплата здійснена за повні календарні місяці (з 01.07.2022 по 31.07.2022 та з 01.08.2022 по 31.08.2022), тобто в обсязі, який повністю охоплює підтверджені періоди лікування (з 08.07.2022 по 11.08.2022). Подвійна виплата за той самий період Постановою № 168 не передбачена.
Оскільки період, за який позивач вимагає виплату, збігається з періодом, за який винагороду вже виплачено у максимальному розмірі, визначеному п. 1 Постанови № 168, підстав для виплати додаткових сум немає.
Отже, суд доходить висновку, що відповідач виконав обов`язок щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за підтверджені періоди стаціонарного лікування позивача у повному обсязі.
Підстав для висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової винагороди немає.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 06.10.2026 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна