ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
05 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/12990/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №459644-13 від 16.11.2017 року на суму 11099,79 грн.; №459648-13 від 16.11.2017 року на суму 1572,99 грн.; №0636952-1303-0318 від 20.06.2018 року на суму15465,60 грн.; №0636953-1303-0318 від 20.06.2018 року на суму 354,24 грн.; №0636954-1303-0318 від 20.06.2018 року на суму 2191,68 грн.; №0153238-2406-0318-UA0704001[телефон приховано] від 19.04.2024 року на суму 107937,00 грн.; №0153239-2406-0318-UA0704001[телефон приховано] від 19.04.2024 року на суму 2472,30 грн.; №0153240-2406-0318-UA0704001[телефон приховано] від 19.04.2024 року на суму 7648,05 грн.; №0[телефон приховано]-0318-UA0704001[телефон приховано] від 03.02.2025 року на суму 34314,30 грн.; №0[телефон приховано]-0318-UA0704001[телефон приховано] від 03.02.2025 року на суму 8104,65 грн.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Частиною шостою статті 161 КАС України обумовлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 (провадження №К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19,ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
Тому з метою забезпечення єдиної правозастосовної практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі № 803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та сформулювала правовий висновок згідно з яким процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України-становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому Верховний Суд відзначив, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
В межах спірних правовідносин позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення №459644-13 від 16.11.2017 року на суму 11099,79 грн.; №459648-13 від 16.11.2017 року на суму 1572,99 грн.; №0636952-1303-0318 від 20.06.2018 року на суму15465,60 грн.; №0636953-1303-0318 від 20.06.2018 року на суму 354,24 грн.; №0636954-1303-0318 від 20.06.2018 року на суму 2191,68 грн.; №0153238-2406-0318-UA0704001[телефон приховано] від 19.04.2024 року на суму 107937,00 грн.; №0153239-2406-0318-UA0704001[телефон приховано] від 19.04.2024 року на суму 2472,30 грн.; №0153240-2406-0318-UA0704001[телефон приховано] від 19.04.2024 року на суму 7648,05 грн.; №0[телефон приховано]-0318-UA0704001[телефон приховано] від 03.02.2025 року на суму 34314,30 грн.; №0[телефон приховано]-0318-UA0704001[телефон приховано] від 03.02.2025 року на суму 8104,65 грн.
Про обставини адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення позивач не зазначив.
Даний позов поданий до суду 01.10.2026, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому позивач зазначив у позовній заяві, що про існування податкових повідомлень-рішень №459644-13 від 16.11.2017 року на суму 11099,79 грн.; №459648-13 від 16.11.2017 року на суму 1572,99 грн.; №0636952-1303-0318 від 20.06.2018 року на суму15465,60 грн.; №0636953-1303-0318 від 20.06.2018 року на суму 354,24 грн.; №0636954-1303-0318 від 20.06.2018 року на суму 2191,68 грн.; №0153238-2406-0318-UA0704001[телефон приховано] від 19.04.2024 року на суму 107937,00 грн.; №0153239-2406-0318-UA0704001[телефон приховано] від 19.04.2024 року на суму 2472,30 грн.; №0153240-2406-0318-UA0704001[телефон приховано] від 19.04.2024 року на суму 7648,05 грн.; №0[телефон приховано]-0318-UA0704001[телефон приховано] від 03.02.2025 року на суму 34314,30 грн.; №0[телефон приховано]-0318-UA0704001[телефон приховано] від 03.02.2025 року на суму 8104,65 грн дізнався лише з листа Головного управління ДПС у Волинській області від 02.04.2026 року №47/Р/03-20-24-06-06 отриманого 03.04.2026 року, тобто, на переконання позивача, пропуск строку звернення до суду зумовлений об`єктивними причинами, не пов`язаними з недобросовісністю чи процесуальною пасивністю позивача, а спричинений виключно неналежним виконанням відповідачем вимог статті 42 Податкового кодексу України щодо порядку вручення документів платнику податків.
З цього приводу суд зауважує, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому за змістом зазначених норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Під можливістю дізнатися про порушення права слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та рішення, які впливають на права особи.
Відтак, обставини, наведені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду, не свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Таким чином, позивачем не наведено обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, чим не дотримано вимог частини шостої статті 161 КАС України.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2026 складає 3328,00 гривні.
Враховуючи частину третю статті 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позивач подав позовну заяву майнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1 529,28 грн (тобто, 1 відсоток ціни позову).
До позовної заяви, позивач долучив квитанцію про сплату судового збору у сумі 1 331,20 грн.
Відтак, позивачем не в повній мірі сплачено судовий збір, у зв`язку із чим, позивачу слід доплатити 198,08 грн
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом: 1) подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин пропуску цього строку; 2) сплати (доплати) судового збору у розмірі 198,08 грн. та подання до суду оригіналу відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока