ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року Справа №360/1130/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
20.05.2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому позивачем було уточнено усі облікові дані та позивач ніколи не порушував правил військового обліку, проте, під час оновлення мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+» позивач дізнався, що його електронний військово-обліковий документ містить запис про «порушення правил військового обліку», що підтверджується текстовим формулюванням, відображеним у застосунку «РЕЗЕРВ+», та сформованим витягом. Водночас посадовими особами відповідача протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача не складався, а постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася. За таких обставин, позивач вважає, дії відповідача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку та похідні від цього дії щодо звернення до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення позивача, протиправними. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги та відновити порушене право з урахуванням обраного способу захисту.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року (суддя Качанок О.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №360/1130/26, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін, а також запропоновану відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відзив на позовну заяву (відзив) і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Цією ж ухвалою суду витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : усі наявні письмові та/або електронні відомості (документи) щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); письмові пояснення, в яких зазначити орган Національної поліції, до якого відповідачем направлено звернення для доставлення ОСОБА_1 , а також належним чином засвідчену копію такого звернення разом з усіма доданими до нього документами; всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, з приводу яких подано позов.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 року (суддя Турова О.М.) прийнято до свого провадження адміністративну справу №360/1130/26, розгляд адміністративної справи №360/1130/26 розпочато спочатку, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Цією ж ухвалою суду витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : усі наявні письмові та/або електронні відомості (документи) щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); письмові пояснення, в яких зазначити орган Національної поліції, до якого відповідачем направлено звернення для доставлення ОСОБА_1 , а також належним чином засвідчену копію такого звернення разом з усіма доданими до нього документами; всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, з приводу яких подано позов.
28.08.2026 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнаючи повністю зазначив, що позивач є військовозобов`язаним та відповідно до відомостей військово-облікового документа перебуває на військовому обліку у відповідача, при цьому рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 про взяття позивача на військовий облік не приймалося, а його зарахування на військовий облік з 23.05.2025 року відбулося автоматично, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №932 від 16.08.2024 року та рішення вищого штабу. Водночас позивач, будучи внутрішньо переміщеною особою та фактично проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , був зобов`язаний виконати вимоги законодавства щодо військового обліку та стати на військовий облік за місцем фактичного проживання, про що його представника було повідомлено листом ІНФОРМАЦІЯ_4 №ЩТ/2264 від 28.04.2026, однак зазначений обов`язок позивачем до теперішнього часу не виконано. При цьому доводи позивача про безпідставність внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у зв`язку з відсутністю протоколу та постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, оскільки законодавством розмежовано відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності та службові відомості, пов`язані з виконанням військового обов`язку. Відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомості про стан виконання особою військового обов`язку є окремою категорією службових даних, а дотримання правил військового обліку є складовою військового обов`язку відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Отже, внесення до Реєстру службових відомостей щодо невиконання позивачем обов`язків військового обліку не є притягненням його до адміністративної відповідальності, не замінює протокол або постанову у справі про адміністративне правопорушення та саме по собі не свідчить про встановлення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Відсутність протоколу та постанови за статтями 210, 210-1 КУпАП лише означає, що на відповідний момент позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності, однак не позбавляє відповідача повноважень вести військовий облік та вносити до Реєстру достовірні службові відомості щодо стану виконання військового обов`язку. Таким чином, оскільки позивач, будучи військовозобов`язаним, не виконав встановлений законом обов`язок щодо постановки на військовий облік за місцем фактичного проживання, а відповідач діяв у межах наданих йому законом повноважень, внесення відповідних відомостей до Реєстру та вжиття заходів щодо забезпечення виконання позивачем обов`язків військового обліку є правомірними, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
04.09.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій останнім висловлено позицію, аналогічну викладеній у позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог повністю, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З електронного військово-облікового документа в електронній формі сформованого 14.04.2026 року через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+» за ідентифікатором військовозобов`язаного ОСОБА_1 наявний запис - «порушення правил військового обліку». Причина звернення до Нацполіції: не стали на військовий облік за новою адресою. Дата звернення: 25.01.2026.
16.04.2026 року представником позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 подано адвокатський запит стосовно розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 210, 210-1 КУпАП відносно позивача.
Листом за №ЩТ/2264 від 28.04.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив представника позивача про те, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме абз. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних викладених у додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 абз. 8 ч. 3, абз. 5 ч. 10, ст. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на теперешній час не притягувався. Штрафи відносно ОСОБА_1 не накладались. ОСОБА_1 перебуває в категорії, як особа яка порушила правила військового обліку з 25.01.2026 року. Відносно ОСОБА_1 25.01.2026 року було направлено електроне звернення до органів поліції. ОСОБА_1 необхідно стати на військовий облік за фактичним місцем проживання (згідно довідки ВПО ) до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, так як згідно частини 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх мешкання, п.2 ч. 1 статті 37 вище вказаного Закону взяттю на військовий облік підлягають військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України, або з-за кордону на нове місце мешкання. Та згідно пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», тільки після цього останній буде знятий як порушник правил військового обліку.
Незгода позивача з оскаржуваними діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , зумовила звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У силу приписів статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» №1932-XII від 06.12.1991 року особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації, в особливий період (в умовах воєнного стану).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 30 грудня 2022 року №1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Частиною 1 статті 7 Закону №1951-VIII визначено вичерпний перелік відомостей, а саме, персональних даних військовозобов`язаного, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а статтею 8 цього Закону визначені перелік відомостей які становлять службові дані військовозобов`язаного.
При цьому пунктами 18, 19 та 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення, у тому числі призовниками та військовозобов`язаними, правил обліку.
Будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов`язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону №1951-VIII не передбачено.
Суд звертає увагу, що сам факт недотримання правил військового обліку (неприбуття за викликом до ТЦК та СП, неуточнення даних, несвоєчасне повідомлення про зміну місця проживання тощо) без складення протоколу та/або постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, не є підставою для внесення до Реєстру відповідних відомостей.
На цьому наголошено, зокрема, у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року в справі №340/3086/25, від 21 квітня 2026 року в справі №280/9003/25.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку: протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача та постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не складалися.
Доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку відповідачем не надано.
При цьому, незважаючи на відсутність факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем у порушення вимог статей 6-7 і 10 Закону №1951-VIII вчинено дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.
Як наслідок, відсутність такого факту, як притягнення до адміністративної відповідальності унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку, а тому, дії відповідача з внесення чи відображення такої інформації є такими, що призводять до порушення прав позивача, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях Закону №1951-VIII, який чітко визначає, які відомості можуть бути внесені до Реєстру, отже, такі дії є протиправними.
Доводи позивача щодо наявності/відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, судом у цій справі не розглядаються, оскільки саме до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, та не входить до предмету доказування під час розгляду цієї справи.
При цьому суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у розглядуваному випадку є визнання дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, даних про порушення позивачем правил військового обліку, протиправними, а також зобов`язання відповідача виключити відповідні дані з вказаного Реєстру. Саме такий спосіб захисту відповідає предмету спору, забезпечує реальне відновлення прав позивача та узгоджується з вимогами чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, зважаючи на підтвердження обґрунтованості позовних вимог до відповідача відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог повністю, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у загальному розмірі 1 331,20 грн підлягають відшкодуванню на користь останньої шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, дані про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), правил військового обліку.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова