Ухвала № 140350874 у справі № 240/31365/26 від 05.10.2026

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/31365/26

категорія 113070200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті.

Перевіряючи позовну заяву на предмет відповідності вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною дев`ятою статті 160 КАС України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Положеннями частини 2 статті 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У контексті наведеного суд відмічає, що позовна заява, зокрема її прохальна частина, не може містити вимог про витребування доказів. У разі необхідності заява про витребування доказів викладається окремо із зазначенням заходів, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з цим суд зазначає, що позивачем було надано фото з електронної пошти, яким позивач відправив лист відповідачу про витребування доказів від 22.09.2026, водночас із позовною заявою позивач звернувся 24.09.2026.

Оцінюючи вказані обставини, суд доходить висновку, що дводенний строк між направленням запиту та зверненням до суду не є поважним та достатнім. Суд зазначає, що за такий короткий проміжок часу відповідач об`єктивно не міг опрацювати запит та надати відповідь позивачу. Звернення до суду з клопотанням про витребування доказів без надання відповідачу реальної можливості відповісти на запит свідчить про те, що позивач не вжив належних заходів для самостійного отримання доказів та передчасно намагається покласти на суд тягар доказування. Суд наголошує, що інститут клопотання про витребування доказів судом є винятковим інструментом і може бути застосований лише у разі дійсної неможливості самостійно отримати докази, а не як спосіб спрощення процесуальних обов`язків сторони. Позивач не може перекладати на суд тягар доказування, який за законом покладений безпосередньо на сторони спору.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Однак позивачем не додано копії позовної заяви з додатками для відповідача.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання (надіслання) до Житомирського окружного адміністративного суду:

1) уточненої позовної заяви (в двох примірниках) без вимог щодо витребування доказів з додатками для відповідача;

2) у разі необхідності - окремого клопотання про витребування доказів, оформленого відповідно до вимог ст.ст. 80, 167 КАС України, з обґрунтуванням дійсної неможливості самостійно отримати витребовувані докази.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Д.М. Леміщак