ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/8508/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцовича М.М.,
при секретарі судового засідання - Гапак А.Ю.,
за участю:
представника позивача - Сергєєва П.О.,
представник відповідача - не з`явився,
представник третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» (Швейцарська конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, 9100, м. Герізау, вул. Бангофштрассе, 6, код компанії СНЕ-100.913.007, податковий номер в Україні 880030588) до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області (90202, Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, буд.7, код ЄДРПОУ 04053683), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» (89502, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Чоп, пл. Європейська, 1, код ЄДРПОУ 30015807), про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії -
В С Т А Н О В И В:
19 грудня 2024 року акціонерне товариство «SOTRA HOLDING AG» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати», в якій просить:
1) визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Берегівської міської Ради Закарпатської області Пир`євої Вікторії Михайлівни про відмову в державній реєстрації прав №72763097 від 23.04.2024, прийняте щодо заяви Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» №56859918 від 31.08.2023 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване за адресою : Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3;
2) зобов`язати Виконавчий комітет Берегівської міської Ради Закарпатської області (в особі відповідного державного реєстратора) провести повторний розгляд заяви Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» №56859918 від 31.08.2023 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташованого за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 у справі №907/930/15 було визнано право позивача на частку 60/100 у праві власності на об`єкти нерухомого майна (комплекс) за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3. У зв`язку з набранням 28.06.2023 вищезазначеним рішенням законної сили заявником було подано до суб`єкта державної реєстрації прав через ЦНАП Берегівської міської Ради Закарпатської області заяву про державну реєстрацію прав №56859918 від 31.08.2023. 23.04.2024 державний реєстратор виконкому Берегівської міської ради прийняла рішення №72763097, яким відмовила в державній реєстрації прав на підставі пп. 5, 61 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (наявність суперечностей між вже зареєстрованими речовими правами на об`єкт нерухомості і правами, що заявляються заявником; встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав). Позивач вважає рішення державного реєстратора №72763097 від 23.04.2024 таким, що прийняте з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому звернувся до суду про його скасування.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
Постановою Верховного суду від 01 травня 2026 року у справі №260/8508/24 касаційну скаргу акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі № 260/8508/24 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі - Луцович М.М..
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №260/8508/24.
27 травня 2026 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, в яких третьою особою зазначено, що відповідно до ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Головатого Р.Я. від 10.05.2022 року у справі № 463/2408/22 (провадження №1- кс/463/2184/22) було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Закарпатська обл. Берегівський район, смт. Батьово, вулиця Свободянська, будинок, 3 та накладено арешт на корпоративні права та статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати», який складає 4 343 170, 50 грн, що належить нерезиденту «СКАТ ІНТЕРНАЦІОНАЛЕ СПЕДІЦІОНС», розмір внеску до статутного фонду: 3 040 219,35 грн, частка - 70,0000% та нерезиденту «ТЕРМІНАЛ ХОЛДІНГ», розмір внеску до статутного фонду: 1 302 951,15 грн, частка 30,0000%, із забороною права на відчуження, розпорядження корпоративними правами. Також було заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних прав та статутного капіталу ТОВ «Термінал Карпати», що належать «СКАТ ІНТЕРНАЦІОНАЛЕ CПЕДІЦІОНС» та «ТЕРМІНАЛ ХОЛДІНГ». З травня 2023 року до учасників ТОВ «Термінал Карпати», які є нерезидентами, а саме, «СКАТ ІНТЕРНАЦІОНАЛЕ СПЕДІЦІОНС» та «ТЕРМІНАЛ ХОЛДІНГ» застосовані санкції РНБО, які на разі не скасовані. Рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ «Термінал Карпати», грошові кошти на рахунках, статутний капітал та корпоративні права знаходяться під арештом та передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), про що добре відомо позивачу. В розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації права - є самостійною підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій.
04 червня 2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлення факту застосування санцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації права - є самостійною підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій. Вказав, що під час з`ясування обставин справи та збирання відомостей було знайдено інформацію стосовно засновників та кінцевих бенефіціарів ТОВ «Термінал Карпати», які є підсанкційними особами та відомості щодо них внесені до Державного реєстру санкцій, а саме: ОСОБА_1 , громадянка росії, відтак державний реєстратор прийняла обґрунтоване та законне рішення, відмовляючи акціонерному товариству «SOTRA HOLDING AG» у державній реєстрації прав.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового розгляду. У матеріалах справи міститься заява представника третьої особи про розгляд справи за відсутності третьої особи.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що до Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради звернувся представник АТ «SOTRA HOLDING AG», податковий номер нерезидента: 100913007, країна реєстрації: Швейцарська Конфедерація - Сергєєв П. О. для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, смт. Батьово, вул. Свободянська, будинок 3 на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 у справі № 907/930/15 в розмірі 60% (60/100).
Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор ЦНАП Берегівської міської ради Пир`єва В. М. встановила наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, смт. Батьово, вул. Свободянська, будинок 3 (РНМ:4596711) на підставі ухвали про арешт майна від 10.05.2022 у справі № 463/2408/22, виданої Личаківським районним судом м. Львова.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор прийняла рішення про зупинення державної реєстрації прав щодо вищевказаного нерухомого майна.
Представник АТ «SOTRA HOLDING AG» подав до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скаргу від 04.10.2023 за № 5617/9-23 на рішення про зупинення державної реєстрації від 06.09.2023 за № 5617/9-23 з вимогою, зокрема, зобов`язати державного реєстратора Пир`єву В. М. відновити розгляд заяви.
За результатами розгляду скарги, на підставі висновку колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.10.2023, прийнято рішення у формі наказу «Про відмову у задоволення скарги» від 30.10.2023 № 909/5.
16.11.2023 представник АТ «SOTRA HOLDING AG» повторно подав скаргу до Центральної Колегії Міністерства юстиції України на рішення у формі наказу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.10.2023 № 909/5 «Про відмову у задоволенні скарги на рішення про зупинення державної реєстрації».
Міністерство юстиції України наказом від 18.03.2024 № 733/5 задовольнило вищевказані скарги позивача та доручило Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції забезпечити повторний розгляд скарги Товариства.
За результатами повторного розгляду рішенням у формі наказу від 17.04.2024 за №245/4 «Про задоволення скарги» анульовано рішення про зупинення реєстраційних дій від 06.09.2023 № 69166327 та зобов`язано державного реєстратора Пир`єву В. М. усунути допущені нею порушення під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 31.08.2023 № 56859918 у строк 5 робочих днів з дня отримання рішення за результатами розгляду скарг.
23.04.2024 державний реєстратор відновила реєстраційні дії та прийняла рішення № 72763097 про відмову у проведенні реєстраційних дій з таких підстав:
1) постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами України у зв`язку з військовою агресією російської федерації» (далі - Постанова № 187) до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, встановлено мораторій (заборону), зокрема, на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російською федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна; відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або на користь російської федерації.
Під час проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, щодо якого відбувається відчуження 60% майна, власником якого на цей час є ТОВ «Термінал Карпати», код ЄДРПОУ 30015807, встановлено, що одним з кінцевих бенефіціарних власників (контролером) цього товариства є громадянка російської федерації.
Відповідно до положень підпункту 2 пункту 2 Постанови № 187 державна реєстрація або інше визнання, зокрема, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, особами, які надають публічні (адміністративні) послуги, правочинів, укладених з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, забороняється;
2) на виконання вимог пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), щодо перевірки наявності підстав для проведення державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, встановлені відомості відносно вищевказаної громадянки російської федерації в Державному реєстрі санкцій, які введені в дію Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023, зокрема блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом та запобігання виведення капіталів за межі України;
3) встановлено наявність відомостей щодо іншого нерухомого майна за тією ж адресою, щодо якої було подано заяву для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На виконання пункту 23 Порядку № 1127 державний реєстратор повідомила Міністерство юстиції України про відмову в проведенні реєстраційних дій рішенням від 23.04.2024 № 72763097 у зв`язку із застосуванням санкцій.
Про виконання пункту 3 наказу від 17.04.2024 № 245/4 Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України повідомило АТ «SOTRA HOLDING AG» листом від 01.05.2024 № 774.
Оскільки в заяві від 31.08.2023 № 56859918 про державну реєстрацію прав заявником було обрано спосіб отримання витягу - особисто, державним реєстратором було надіслано лист від 24.05.2024 № 935 щодо необхідності з`явитися до державного реєстратора Пир`євої В. М. для отримання документів, що були подані для державної реєстрації, та рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій за адресою: 90202, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Верешморті, 3.
На всі звернення, подані представником АТ «SOTRA HOLDING AG», надіслано відповіді в термін, передбачений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
У подальшому АТ «SOTRA HOLDING AG» зверталось зі скаргами до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Центральної колегії Міністерства юстиції України. В обох випадках ці скарги були залишені без задоволення.
За результатами розгляду скарги Центральна колегія Мін`юсту у своєму висновку, на підставі якого було видано наказ Міністерства юстиції України від 02.08.2024 № 1907/7, пояснила, що хоча в рішенні про відмову у державній реєстрації прав одна з наведених підстав для відмови є помилковою (наявність суперечностей між вже зареєстрованими речовими правами на об`єкт нерухомості і правами, що заявляються Товариством), все ж таки це рішення відповідає законодавству в сфері державної реєстрації прав (пункти 38, 39 Висновку), оскільки інша наведена державним реєстратором підстава для відмови є обґрунтованою.
Позивач, вважаючи рішення державного реєстратора від 23.04.2024 № 72763097 таким, що прийняте з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», звернувся з цим позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV; тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:
встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення
під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 11 Закону № 1952-IV).
Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (частина восьма цієї ж статті).
Відповідно до пункту 6-1 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав.
Частинами другою та п`ятою цієї статті визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.
Згідно з частинами першою та другою статті 1 Закону України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, до іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород - проти будь-яких нагороджених осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 цього Закону.
Статтею 3 Закону України «Про санкції» визначено, що підставами для застосування санкцій є:
1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод;
2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об`єднаних Націй;
3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу щодо забезпечення національних інтересів та національної безпеки України;
4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об`єднаних Націй.
Застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності.
Підставою для застосування санкцій також є вчинення іноземною державою, іноземною юридичною особою, юридичною особою, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземцем, особою без громадянства, а також суб`єктами, які здійснюють терористичну діяльність, дій, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, стосовно іншої іноземної держави, громадян чи юридичних осіб останньої.
Підставою для застосування санкції у виді позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення може бути також вчинення нагородженою особою дій, що популяризують або пропагують державу-агресора та її органи влади, представників органів влади держави-агресора та їхні дії, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України.
Підставою для застосування санкцій також є встановлення факту використання суден, повітряних суден у діяльності, що створює реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.
За результатами здійсненого аналізу положень Конституції України та Закону України «Про санкції» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.06.2025 у справі № 9901/142/21 зробила такі узагальнюючі висновки.
Застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції» насамперед обумовлюється потребою невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, є способом реалізації передбаченого законом суверенного права України на захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Шляхом застосування санкцій на підставі, у спосіб та в порядку, які передбачені законом, Президент України як глава держави, який виступає від її імені та є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, забезпечує виконання покладених на нього функцій та повноважень у сфері національної безпеки і оборони України, зокрема й через діючий при ньому координаційний орган з питань національної безпеки й оборони - РНБО.
Базисним положенням при цьому є те, що санкції слід застосовувати на підставі, у спосіб та в порядку, які передбачені Конституцією України та Законом України «Про санкції».
Постановою Кабінету міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» (далі Постанова №187) для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону), зокрема, на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі (акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі), прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російською федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором.
Тобто, санкції згідно із Законом України «Про санкції» та мораторій відповідно до Постанови № 187 застосовуються з конкретно визначеною метою, насамперед задля захисту національних інтересів України, до визначеного кола осіб та з встановлених підстав.
Як було встановлено судом, під час проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухового майна (60/100), державний реєстратор встановила, що власником цього нерухомого майна є ТОВ «Термінал Карпати». Кінцевим бенефіціарним власником цього товариства є громадянка російської федерації, щодо якої застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції».
Так, державним реєстратором Пир`євою В.М було встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ КАРПАТИ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30015807) є: Термінал Холдінг та Скат Інтернаціонале Cпедіціонс. Кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «ТЕРМІНАЛ КАРПАТИ» є: МАГ. ВОЛЬФГАНГ ПРАММЕР 19.06.1967 р.н., громадянин Австрії, м. Відень, вулиця Ландштрассе Гайптштрассе будинок 1а, (тип володіння непрямий 47%, учасника ТОВ СКАТ ІНТЕРНАЦІОНАЛЕ ШПЕДІЦІОНС ГМБ); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянка АДРЕСА_1 (тип володіння непрямий, 91% учасника товариства ERMINAL HOLDING АTIENGESELLSHAFT).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру санкцій (унікальний код витягу: DRS-0a41a254-6206-4879-8d69-bdf750a793e5 від 23.04.2024), здійсненого за параметрами пошуку: ПІБ - «Кочеткова Лілія», Указом Президента України № 279/2023 від 12.05.2023 введено в дію Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким до ОСОБА_1 , громадянки росії, терміном дії на десять років (до 12.05.2033) застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 19, 24, 241 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
Відтак, за результатом розгляду заяви позивача державним реєстратором Пир`євою В.М. встановлено підстави для відмови в державній реєстрації прав, які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав, визначені пунктами 5, 61 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV - наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції».
У позовній заяві позивач посилається на те, що право власності на нерухоме майно підтверджене рішенням суду у справі, яка розпочата ще у 2015 році.
Так, відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 у справі № 907/930/15, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023, визнано за Акціонерним товариством SOTRA HOLDING AG (Швейцарська Конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, 9100, м.Герізау, вул.Бангофштрассе, 6; код компанії СНЕ-100.913.007) право приватної спільної часткової власності, з часткою 60% (60/100), на об`єкт нерухомості комплекс, а саме: ангар (літера А), насосна (літера Б), водойма (літера В), сторожена (літера Г), трансформаторна (літера Д), які розташовані на АДРЕСА_2 .
Суд враховує, що право приватної спільної часткової власності, з часткою 60% (60/100), на об`єкт нерухомості за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3, підтверджено судовим рішенням, яке набуло законної сили вже після застосування санкцій до одного з кінцевих бенефіціарних власників об`єкту нерухомості - товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ КАРПАТИ».
Суд зазначає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України), що і мало місце в даному випадку, і наслідком чого стало постановлення судового рішення у справі № 907/930/15.
Разом з тим, суд враховує також і те, що в межах справи №907/930/15 судом надавалася оцінка правовідносинам між сторонами, які виникли ще до застосування санкцій до одного з кінцевих бенефіціарних власників відповідача у справі №907/930/15 (товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ КАРПАТИ») - громадянки російської федерації ОСОБА_1 . Водночас дане судове рішення не містить зобов`язань щодо державної реєстрації права власності, оскільки це не було предметом спору в межах справи №907/930/15.
Натомість предметом розгляду даної адміністративної справи є правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем щодо правомірності рішення державного реєстратора від 23.04.2024 року, прийнятого щодо заяви позивача від 31.08.2023 року, тобто вже за час чинності санкцій, які введені в дію Указом Президента України №279/2023 від 12.05.2023 року.
Закон України «Про санкції», Постанова КМУ №187 від 03.03.2022 та Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою КМУ №1127 від 25 грудня 2015 р. є обов`язковими для державного реєстратора при вчиненні реєстраційних дій в межах наданих йому повноважень.
Як вже було зазначено вище, відповідно до Витягу з Державного реєстру санкцій (унікальний код витягу: DRS-0a41a254-6206-4879-8d69-bdf750a793e5 від 23.04.2024), здійсненого за параметрами пошуку: ПІБ - «Кочеткова Лілія», Указом Президента України № 279/2023 від 12.05.2023 введено в дію Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким до ОСОБА_1 , громадянки росії, терміном дії на десять років (до 12.05.2033) застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 19, 24, 241 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», тобто звернення позивача із заявою до державного реєстратора та прийняття оскаржуваного рішення відбулися в часі пізніше.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за змістом статті 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (див. постанови від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 76, № у ЄДРСР 89819917) та від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19 (пункт 78, № у ЄДРСР 90359317).
Водночас, відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно частини 2 статті 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Так, з наведених норм вбачається, що право власності виникає з моменту його державної реєстрації, в даному випадку на час винесення оскаржуваного рішення власником спірного нерухомого майна значиться товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати», один з кінцевих бенефіціарних власників якого є підсанкційною особою.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд вказує, що вчинення відповідачем дій щодо реєстрації спірного майна (його частки), яке на час звернення позивача з відповідною заявою зареєстроване за третьою особою як власником, одним із кінцевих бенефіціарних власників якого в свою чергу є підсанкційна особа ОСОБА_1 , на переконання суду, суперечило б вимогам Постанови №187, оскільки можуть мати наслідком відчуження такого майна, що суперечить меті застосування санкцій щодо громадянки російської федерації ОСОБА_1 та відповідно може завдати шкоди національним інтересам України з наведених підстав.
Отже, подані позивачем документи для проведення державної реєстрації права приватної власності на нерухоме майно, яке пов`язане із юридичною особою, щодо кінцевого бенефіціарного власника якого застосована санкція, є обґрунтованою підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у проведенні такої державної реєстрації.
Слід також наголосити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти й на сьогоднішній день.
Згідно з п.3, 5 цього Указу в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов`язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.
Суд вказує, що санкції згідно із Законом України «Про санкції» та мораторій відповідно до Постанови № 187 застосовуються задля захисту національних інтересів України, до визначеного кола осіб та з встановлених підстав.
Виходячи із зазначеної мети, накладення санкцій є не покаранням суб`єкта, до якого санкції застосовані, а недопущення нанесення ним шкоди національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальної цілісності України.
Відтак, з огляду на встановлення державним реєстратором обставин, які можуть мати наслідком нанесення шкоди національним інтересам України, суд вважає обґрунтованою позицію відповідача щодо відмови позивачу в державній реєстрації речових прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3.
Зі змісту статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вбачається, що прийняття рішення про державну реєстрацію прав є одним з етапів проведення державної реєстрації прав, та передбачає прийняття позитивного для заявника рішення у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав (п. 5 ч. 1 ст. 18)
Так, з аналізу наведених статей вбачається, що державний реєстратор, будучи посадовою особою виконавчого комітету Берегівської міської ради, здійснюючи свої повноваження, діючи від імені суб`єкту державної реєстрації прав при вирішенні питання проведення державної реєстрації прав, зобов`язаний встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, у відповідності до переліку наведеного у Законі, а за результатом розгляду отриманих відомостей має самостійно прийняти рішення в залежності від наявності обставин, що унеможливлюють задоволення звернення заявника. Відтак, державний реєстратор, враховуючи критерії наведені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вправі самостійно визначати чи підлягає до задоволення заява, чи заяву слід залишити без руху, чи розгляд заяви підлягає до зупинення , чи то у задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.
Оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю, то дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу. У разі якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Таку ж позицію висловив і Верховний Суд у пунктах 43 та 50 постанови від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18.
Питання задоволення чи відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» належить саме до дискреційних повноважень державного реєстратора як посадової особи виконавчого комітету Берегівської міської ради, яка виступає суб`єктом державної реєстрації.
Так, при вирішенні питання задоволення чи відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» державний реєстратор скористалась своїм дискреційним повноваженням, діючи в інтересах держави, вирішила відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG», опираючись на надані документи та інші дані, отримані в результаті розгляду заяви.
Закон України «Про адміністративну процедуру» регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру»:
- адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.
- адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
- адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб);
- адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Державний реєстратор ЦНАП Берегівської міської ради діючи в якості адміністративного органу на виконання вимог статей 8, 16 Закону України «Про адміністративну процедуру» збирала документи та інші докази необхідні для вирішення справи з власної ініціативи та на виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а відповідно до положень статті 47 Закону України «Про адміністративну процедуру» під час підготовки справи до розгляду та вирішення адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі.
Зважаючи на ту обставину, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено як самостійну підставу для відмови у проведенні державної реєстрації встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації права - державний реєстратор прийняла обґрунтоване та законне рішення, відмовляючи акціонерному товариству «SOTRA HOLDING AG» у державній реєстрації прав.
Державний реєстратор Пир`єва В.М., розглядаючи заяву Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» діяла в порядку, визначеному статтею 46 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Системний аналіз норм Глави 2 Розділу VI Закону України «Про адміністративну процедуру» дає зрозуміти, що ними регулюються питання початку адміністративного провадження (стаття 46), обов`язку адміністративного органу встановити наявність та достатність матеріалів у справі під час підготовки до розгляду та вирішення та процедурних дій, які здійснюються адміністративним органом за необхідності (стаття 47), та порядок реалізації процедурних дій, які проводяться за необхідності (статті 48-51).
Згідно положень статті 52 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності. Саме адміністративний орган визначає способи та обсяг встановлення обставин справи. При цьому адміністративний орган не обмежений доводами учасників адміністративного провадження, наданими ними доказами та клопотаннями. Адміністративний орган повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження.
Відповідно до статті 53 Закону України «Про адміністративну процедуру» доказами в адміністративному провадженні є будь-які фактичні дані, на підставі яких адміністративний орган у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставини, що має значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію про обставини, що мають значення для вирішення справи. Якщо законодавством не визначено докази та/або засоби доказування, якими можуть підтверджуватися обставини справи, адміністративний орган на власний розсуд визначає належність, допустимість, достовірність та достатність зібраних ним чи наданих учасниками адміністративного провадження доказів.
Аналізуючи зміст і форму рішення державного реєстратора Пир`євої В. М. про відмову у проведенні реєстраційних дій можна дійти висновку, що вони відповідають вимогам статей 71-72 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Підсумовуючи наведене, можна дійти висновку, що державний реєстратор ЦНАП Берегівської міської ради Пир`єва В. М. при прийнятті рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій № 72763097 від 23 квітня 2024 року діяла в межах своїх повноважень, дотримуючись вимог чинного законодавства в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та з дотриманням адміністративної процедури, а відтак вказане рішення є законним та обґрунтованим.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, надаючи оцінку наведеним обґрунтуванням сторін та наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем прав позивача, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання стягнення судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» (Швейцарська конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, 9100, м. Герізау, вул. Бангофштрассе, 6, код компанії СНЕ-100.913.007, податковий номер в Україні 880030588) до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області (90202, Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, буд.7, код ЄДРПОУ 04053683), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» (89502, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Чоп, пл. Європейська, 1, код ЄДРПОУ 30015807), про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 05.10.2026 року.