ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні клопотання
05 жовтня 2026 року м. Ужгород № 260/5035/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України (м.Київ, вул.Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ 21661566) про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України (м.Київ, вул.Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ 21661566) про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії - задоволено: -Визнано протиправною бездіяльність Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677) щодо невиконання обов`язку в частині оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на Єдиному державному веб порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) передбаченого ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 21.10.2015. -Зобов`язано Виноградівську міську раду Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677) оприлюднити на Єдиному державному веб порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) набори даних у формі відкритих даних, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015. -Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) грн. за рахунок асигнувань Виноградівської міської ради Закарпатської області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, пл.Миру, буд.5, код ЄДРПОУ 04053677).
28 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обгрунтування вказує, що виконавче провадження закінчене, але судове рішення залишається невиконаним. Заявник використав передбачений законом механізм примусового виконання. За таких обставин саме судовий контроль, передбачений ст. 382 КАС України, залишається процесуальним механізмом, здатним забезпечити реальне виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд, який розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд вирішив про проведення розгляду даної заяви в письмовому порядку без виклику учасників справи.
Розглянувши дане клопотання, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви позивача, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно статті 381-1 судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до статті 382-1 суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
До того ж, за положеннями КАС України, встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
Отже, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №640/3719/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №826/9960/15.
Відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII).
З аналізу зазначених норм впливає, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Суд вказує, що у виконавчому провадженні №79901013 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, пізніше 28.05.2026 у зв`язку з невиконанням рішення на Виноградівську міську раду накладено штраф у розмірі 5100 грн., 15.06.2026 у зв`язку з повторним невиконанням рішення накладено повторний штраф у розмірі 10200 грн, 29.07.2026 державним виконавцем направлено повідомлення до ГУНП у Закарпатській області щодо можливого вчинення посадовими особами Виноградівської міської ради кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України та відповідно 30.07.2026 виконавче провадження №79901013 закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з обставинами, передбаченими частиною третьою статті 63 цього Закону.
Однак, позивач вказує, що передбачений законодавством механізм примусового виконання був фактично застосований але він не забезпечив повного виконання судового рішення та поновлення підтвердженого судом права позивача.
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 02.01.2026 року №02.1-18//07 Виноградівська міська рада, вказала, що ними добровільно, частково виконано судове рішення та з метою належного та повного виконання рішення суду, Виноградівською міською радою листом від 02.01.2026 року № 02.1-18/07 було направлено офіційне звернення до держателя Єдиного державного вебпорталу відкритих даних - Міністерства цифрової трансформації із детальним описом наявних технічних та процедурних проблем і проханням сприяти їх якнайшвидшому усуненню.
Отже, затримка в оприлюдненні решти наборів відкритих даних зумовлена об`єктивними обставинами, що не залежать від мене, і не свідчить про ухилення або бездіяльність щодо виконання рішення суду.
Суд зазначає, що в межах виконавчого провадження №79901013 державним виконавцем було встановлено факт часткового виконання відповідачем рішення суду та за результатами проведення виконавчих дій відповідне виконавче провадження було закінчено.
Тому, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки на момент розгляду цього питання виконавче провадження вже закінчено, а відтак відсутній предмет для здійснення такого контролю.
За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Суд наголошує, що встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.
Також, суд вказує, що не встановлено об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи наведене, суд зазначає про відсутність підстав для встановлення судового контролю, а тому необхідно відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 243, 256, 294, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю.Дору