ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВІТУ СУБ`ЄКТА ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
06 жовтня 2026 року Справа № 280/8861/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання прийняття звіту про виконання судового рішення у справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до - Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 28 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року в належному розмірі.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 28 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, та здійснити виплату нарахованої індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 30 березня 2019 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 30 березня 2019 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у розмірі 3 941,10 грн з розрахунку на місяць.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 28 травня 2016 року по 30 березня 2019 року, за весь період затримки виплати з 28 травня 2016 року до дня фактичної виплати індексації, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
27.10.2025 до суду надійшла заява позивача подана в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року у справі № 280/8861/24; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24 у встановлений законодавством строк. Заява обґрунтована тим, що станом на дату подання заяви про встановлення судового контролю рішення суду в адміністративній справі № 280/8861/24 не виконано. Отже, жодних реальних дій щодо виконання судового рішення відповідачем не здійснюється. Натомість, на думку позивача, вбачається свідоме зволікання щодо виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 11.11.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року у справі № 280/8861/24. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24 (з доказами направлення копій звіту та доданих до нього документів позивачу).
Ухвалою суду від 27.11.2025 відповідача у справі Військову частину НОМЕР_2 замінено на правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 .
13.01.2026 відповідачем поданий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2026 прийнято звіти Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , подати у двомісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24, та належним чином засвідчені докази на підтвердження виконання судового рішення.
23.03.2026 відповідачем поданий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2026 прийнято звіти Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , подати у двомісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24, та належним чином засвідчені докази на підтвердження виконання судового рішення з поясненнями щодо обрання при подачі заявок про потребу у фінансуванні виконання судового рішення КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»
28.05.2026 відповідачем поданий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2026 прийнято звіти Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , подати у двомісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року по адміністративній справі № 280/8861/24, та належним чином засвідчені докази на підтвердження виконання судового рішення з поясненнями щодо обрання при подачі заявок про потребу у фінансуванні виконання судового рішення КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
25.08.2026 відповідачем поданий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24, у якому Військова частина НОМЕР_1 повідомляє, що 08.02.2025 було подано рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за № 943/44 від 08.02.2025, з проханням про зобов`язання начальника фінансово - економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 виконати вищевказане рішення суду. Станом на момент подачі звіту залишок коштів за КЕКВ 2800 на рахунку військової частини НОМЕР_1 становить 0,00 грн, рух коштів за вказаним кодом економічної класифікації видатків не здійснювався, кошти на виконання рішення суду по даній справі на рахунок військової частини не надійшли, що підтверджується Випискою з рахунка військової частини НОМЕР_1 за 24.08.2026. Отримання коштів на даний момент очікується. Просить продовжити строк на подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24.
Розглянувши звіт відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Конституційний Суд України на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 1 березня 2023 року у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19 квітня 2023 року у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа № 140/279/21.
В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.
Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) "Щодо якості судових рішень" (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень. Ця позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 (адміністративне провадження № К/990/9827/23).
Суд наголошує, що військовою частиною НОМЕР_1 вимоги ухвали суду від 25.06..2026, яка набрала законної сили, щодо зобов`язання подати у двомісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24, та докази на підтвердження виконання судового рішення - не виконані.
Судом не приймається до уваги твердження відповідача про те, що відповідачем 08.02.2025 було подано рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за № 943/44 від 08.02.2025, з проханням про зобов`язання начальника фінансово - економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 виконати вищевказане рішення суду.
Посилання на вищезазначений рапорт здійснювалось відповідачем у трьох попередніх звітах, втім доказів повторного звернення відповідача із рапортом або листами щодо виділення коштів на виконання рішення суду відповідач не надав.
Суд зазначає, що рішення суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24, яке набрало законної сили 05.02.2025, залишається не виконаним більше року з дня набрання ним законної сили, що є надмірним, неприпустимим та безпосередньо порушує права та законні інтереси позивача на отримання належного йому майна у вигляді грошових коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною 2 ст. 382-2 КАС України встановлено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Суд зазначає, що наданий відповідачем звіт взагалі не містить відомостей про виконання чи намагання суб`єкта владних повноважень виконати рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Як вже зазначалось, рішення суду у даній справі відповідачем не виконане (докази іншого в матеріалах справи відсутні).
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на належне виконання рішення суду, що є підставою для встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та вирішення питання щодо накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.
Невиконання судового рішення мають наслідком неприйняття звіту, що, в свою чергу призводить до накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3 328 гривень.
Відтак, розмір штрафу становить від 66 560,00 грн до 133 120,00 грн.
Враховуючи викладене, для встановлення особистих даних командира Військової частини НОМЕР_1 (прізвище, ім`я та по-батькові; число, місяць, рік народження; зареєстроване місце проживання (чи перебування); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта), суд висновує про необхідність призначення до розгляду у судовому засіданні із повідомленням сторін питання про накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 і виклику останнього в судове засідання.
Керуючись статтями 241, 248, 256, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24.
Встановити новий строк подання звіту щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 280/8861/24 - не більше одного місяця з дня отримання даної ухвали.
Призначити судове засідання для розгляду питання щодо накладення на командира Військової частини НОМЕР_1 штрафу на 13 жовтня 2026 року, яке відбудеться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 65-В, у залі судових засідань № 10 об 14 год. 10 хв.
У судове засідання викликати учасників справи та командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами частини п`ятої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 06.10.2026.
Суддя Р.В. Сацький