КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
06 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6127/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 , через адвоката Охременка А.В., звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому додаткової грошової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого) за періоди з 11.05.2025 року по 05.06.2025 року; з 06.06.2025 року по 20.06.2025 року; з 21.07.2025 року по 04.08.2025 року; з 08.08.2025 року по 21.08.2025 року; з 22.08.2025 року по 04.09.2025 року; з 05.09.2025 року по 24.09.2025 року; з 26.09.2025 року по 14.10.2025 року; з 25.11.2025 року по 04.12.2025 року; з 05.12.2025 року по 22.12.2025 року в розрахунку 100 000 гривень на місяць;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", нарахувати та виплатити йому додаткову грошову винагороду за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого) за період з за періоди з 11.05.2025 року по 05.06.2025 року; з 06.06.2025 року по 20.06.2025 року; з 21.07.2025 року по 04.08.2025 року; з 08.08.2025 року по 21.08.2025 року; з 22.08.2025 року по 04.09.2025 року; з 05.09.2025 року по 24.09.2025 року; з 26.09.2025 року по 14.10.2025 року; з 25.11.2025 року по 04.12.2025 року; з 05.12.2025 року по 22.12.2025 року в розрахунку 100 000 гривень на місяць.
Ухвалою судді від 02.09.2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 КАС України, та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів, які підтверджують перебування позивача на військовій службі на час звернення до суду з цим позовом (послужний список про проходження військової служби, довідку форми 5 тощо).
На виконання вимог ухвали суду представник позивача повідомив суд про те, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас 19.03.2026 року.
Ухвалою від 23.09.2026 року суд продовжив процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 , установлений ухвалою від 02.09.2026 року, та на підставі частини 1 статті 123 КАС України надав позивачу 10-денний строк для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду до адміністративного суду.
На виконання вимог цієї ухвали представник позивача 29.09.2026 року надіслав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025 року, вказав, що право особи на отримання належних виплат не повинно обмежуватися часовими рамками у випадку триваючого порушення такого права.
Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 року у справі №306/2708/23 виклала правову позицію щодо застосування трудового законодавства, яке містить певні обмеження щодо строків звернення працівників, у тому числі й колишніх, до суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).
Така правова позиція не суперечить висновку Конституційного Суду України у рішенні №1-р/2025 від 11.12.2025 року, яким частину 1 статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законодавець, установлюючи тримісячний строк для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, не врахував, що зобов`язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим, призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав працівника, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України. Така законодавча конструкція ставить працівника, який перебуває у трудових відносинах, у менш захищене становище порівняно зі звільненим працівником, що суперечить принципу рівності та гарантії ефективного судового захисту
Конституційний Суд України розмежував:
- тримісячний строк для звернення звільненого працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат;
- тримісячний строк для звернення працівника під час дії трудових відносин до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Останній передбачений частиною 1 статті 233 КЗпП України, приписи якої Конституційний Суд України визнав неконституційними.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Стверджує, що відповідач не повністю виплатив йому додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. за час його перебування на стаціонарному лікуванні, яке тривало у періоди з травня по грудень 2025 року.
Позивач звільнений з військової служби через сімейні обставини та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 20.03.2026 року.
З цим позовом позивач звернувся до суду 28.08.2026 року, пропустивши тримісячний строк, установлений частиною 2 статті 233 КЗпП України, який застосовується для звернення звільненого працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Представник позивача у заяві від 29.09.2026 року не навів поважних причин та не вказав про існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, а причини, наведені у заяві про поновлення строку, не є поважними, тому позовну заяву слід повернути згідно з ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
У Х В А Л И Л А:
Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ