Ухвала № 140352221 у справі № 380/11925/26 від 06.10.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

06 жовтня 2026 року справа № 380/11925/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність,

у с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , з вимогами:

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 18.09.2020 року по 29.05.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 18.09.2020 року по 08.09.2021 року виплаченого 29.05.2026 року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 року у справі №380/16613/25.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 18.09.2020 року по 29.05.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 18.09.2020 року по 08.09.2021 року виплаченого 29.05.2026 року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 року у справі №380/16613/25.

Ухвалою судді від 15.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №61102 від 13.07.2026). В обґрунтування зазначеного клопотання заявник вказує на те, що остаточний розрахунок із позивачем на виконання судового рішення у справі № 380/16613/25 проведено 27.11.2025, натомість із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивач звернувся лише 10.06.2026. Відповідач зазначає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який позивачем пропущено без поважних причин.

Перевіривши матеріали справи, а також оцінюючи доводи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Посилання відповідача на частину п`яту статті 122 КАС України, якою встановлено місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, суд вважає необґрунтованими.

Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статей 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 дійшла правового висновку про те, що спеціальні строки, передбачені частиною п`ятою статті 122 КАС України, поширюються безпосередньо на спори щодо публічної служби (оскарження наказів про прийняття, переведення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення тощо).

Вимога про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є похідною від порушення роботодавцем строків остаточного розрахунку і не оспорює правомірність самого акта чи процедури звільнення особи зі служби. Оскільки норми КАС України не встановлюють окремого скороченого строку для вирішення спорів щодо відповідальності за затримку розрахунку, до таких вимог підлягає застосуванню загальний строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України - шість місяців.

Крім того, 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким статтю 233 КЗпП України доповнено частиною другою наступного змісту: із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, співробітник має право звернутися до суду в тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116).

Водночас, відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого стану.

Як свідчать матеріали справи, виплата належних коштів позивачу була здійснена 27.11.2025. Проте у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення або вручення відповідачем позивачу письмового розрахункового повідомлення із зазначенням структури та сум виплачених коштів, як це передбачено статтею 116 КЗпП України, що унеможливлює повне та об`єктивне визначення моменту, з якого позивач отримав достовірні відомості про здійснений з ним розрахунок.

Більше того, звернення до суду з позовом про стягнення компенсації та середнього заробітку після проведення фактичного розрахунку за судовим рішенням обумовлене реалізацією права на захист від триваючого правопорушення у період воєнного стану.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, однак застосовані процесуальні обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до суду в такий спосіб або до такої міри, що сама суть цього права буде підірвана (рішення ЄСПЛ у справі «Міраґаль Сакоміндо та інші проти Іспанії»). Застосування у спірних правовідносинах місячного строку, запропонованого відповідачем без надання доказів інформування військовослужбовця про обсяг проведених нарахувань, призвело б до надмірного процесуального формалізму та невиправданого обмеження права позивача на судовий захист.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України залишення позову без розгляду з мотивів пропуску строку звернення здійснюється виключно у разі встановлення факту пропуску такого строку та відсутності поважних підстав для його поновлення.

Враховуючи характер спірних правовідносин, правову природу середнього заробітку за час затримки розрахунку, дію приписів законодавства воєнного періоду та наявні матеріали справи, суд не вбачає пропуску строку звернення до суду з боку позивача.

За таких обставин, підстави для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення адміністративного позову без розгляду відсутні.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Грень Наталія Михайлівна