ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
06 жовтня 2026 року м. Полтава Справа № 440/5920/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревої А.І. про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
16.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна судова адміністрація України в якому просить:
визнати протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її розміру, встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" ;
зобов`язати Полтавський апеляційний суд провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020, та інших встановлених доплат за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, у розмірі 257607,42 грн;
допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 позов ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Полтавського апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за періоди з 21 квітня 2020 року по 24 квітня 2020 року; з 14 травня 2020 року по 15 травня 2020 року; з 25 травня 2020 року по 30 травня 2020 року; з 15 червня 2020 року по 30 червня 2020 року; з 01 липня 2020 року по 10 липня 2020 року; з 20 липня 2020 року по 31 липня 2020 року; з 26 серпня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
18.09.2026 до суду надійшла заява старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревої А.І. про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
У поданій заяві заявник просить мінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 440/5920/20 від 25.08.2022, виданого Полтавським окружним адміністративним судом про зобов`язання Полтавського апеляційного суду провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за періоди з 21 квітня 2020 року по 24 квітня 2020 року; з 14 травня 2020 року по 15 травня 2020 року; з 25 травня 2020 року по 30 травня 2020 року; з 15 червня 2020 року по 30 червня 2020 року; з 01 липня 2020 року по 10 липня 2020 року; з 20 липня 2020 року по 31 липня 2020 року; з 26 серпня 2020 року по 27 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік, та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів 256 153 ( двісті п`ятдесят шість тисяч сто п`ятдесят три гривні 88 копійок) з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
В обгрунтування заяви зазначено, що листом від 13.08.2026за № 4.6-32/ЕП-884/26 Полтавський апеляційний суд повідомив відділ, що на виконання даного рішення суду, проведено перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за періоди з 21.04.2020 по 24.04.2020, 14.05.2020 по 15.05.2020, 25.05.2020 по 30.05.2020, 15.06.2020 по 30.06.2020, 07.07.2020 по 10.07.2020, 20.07.2020 по 31.07.2020, 26.08.2020 по 27.08.2020 обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». На виконання рішення суду про перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду Одринській Т.В. Полтавським апеляційним судом на підставі програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» було частково виплачено кошти в 2024 році в сумі 1453,54 грн. нарахованої суддівської винагороди. Добровільне виконання судового рішення за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» неможливе через відсутність кошторисних призначень. 19.08.2026 державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу , згідно якої останнього зобов`язано надати інформацію щодо залишку невиплаченої суддівської винагороди ОСОБА_1 . Листом від 31.08.2026 Полтавський апеляційний суд повідомив про те, що станом на 31.08.2026 заборгованість по забезпеченню виконання постанови від 24.11.2023 становить 256 153,88 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 призначено заяву Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до розгляду у судовому засіданні.
Сторони та заявник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Від Державної казначейської служби України надійшли письмові пояснення в яких остання просила відмовити у задоволені заяви.
Від Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною другою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на викладене вище, суд вирішив розглянути заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревої А.І. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 по справі №440/5920/20 за відсутності державного виконавця, стягувача та боржника в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревої А.І. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 по справі №440/5920/20, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відтак, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів частин першої - третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №440/5920/20, що набрало законної сили, зобов`язано Полтавський апеляційний суд провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за періоди з 21 квітня 2020 року по 24 квітня 2020 року; з 14 травня 2020 року по 15 травня 2020 року; з 25 травня 2020 року по 30 травня 2020 року; з 15 червня 2020 року по 30 червня 2020 року; з 01 липня 2020 року по 10 липня 2020 року; з 20 липня 2020 року по 31 липня 2020 року; з 26 серпня 2020 року по 27 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.
На виконання цього рішення суду Полтавським апеляційним судом проведено перерахунок суддівської винагороди судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 за періоди з 21.04.2020 по 24.04.2020, 14.05.2020 по 15.05.2020, 25.05.2020 по 30.05.2020, 15.06.2020 по 30.06.2020, 07.07.2020 по 10.07.2020, 20.07.2020 по 31.07.2020, 26.08.2020 по 27.08.2020 обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
На підставі програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» було частково виплачено кошти в 2024 році в сумі 1453,54 грн. нарахованої суддівської винагороди.
Добровільне виконання судового рішення за відкритою бюджетною програмою Полтавського апеляційного суду КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» неможливе через відсутність кошторисних призначень.
Листом від 31.08.2026 Полтавський апеляційний суд повідомив про те, що станом на 31.08.2026 заборгованість по забезпеченню виконання постанови від 24.11.2023 становить 256 153,88 грн.
Так, у розпорядженні ДСА України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень судів - КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".
Пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Законами про Державний бюджет України ДСА України як головному розпоряднику бюджетних коштів встановлюються бюджетні призначення за бюджетною програмою КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
У зв`язку із зазначеним виконання рішення суду у справі №440/5920/20 можливо лише за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Аналогічну позицію викладено в постановах Верховного Суду (від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020, від 05.08.2021 у справі № 160/6089/20, від 09.06.2022 у справі № 280/136/21, від 12.08.2023 у справі № 140/5481/22).
Таким чином, рішення суду у справі №440/5920/20 за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" невиконане через відсутність кошторисних призначень, що зазначено боржником в листі від 17.01.2024 №4.6-32/БП-52/24/вих.
Крім того, відповідно до статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
За позицією Верховного Суду зміна способу і порядку виконання судового рішення - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 800/203/17 і від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду у цій справі носить зобов`язальний характер.
Незважаючи на це, заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання цього рішення шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів у розмірі 256153,88 грн у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Однак, зважаючи лише на обставини того, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі є покладене судом на відповідача зобов`язання вчинити певні дії, тоді як стягнення конкретних сум компенсації втрати частини доходів не було предметом судового дослідження, суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, обраний представником Міністерства юстиції України, оскільки запропонований ним спосіб фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №440/5920/20.
При цьому суд зазначає, що фактичне у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Водночас стягнення з боржника (Полтавського апеляційного суду) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, може поставити під загрозу функціонування всієї установи, виконання покладених на неї функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб, які звертаються за судовим захистом.
Тож оскільки виконання рішення суду у справі №440/5920/20 цілком і повністю залежить від бюджетного фінансування, то реальне виконання цього рішення ніяк не залежить від визначеного судом способу виконання. Зміна способу і порядку виконання судового рішення за таких обставин не може призвести до його фактичного виконання, оскільки це ніяк не вплине на фінансування державою відповідної статті витрат.
Суд враховує обставини того, що право стягувача на отримання заборгованості із суддівської винагороди не може ставитися у залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час у спірних правовідносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує на тому, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
Окремо слід також зазначити, що компенсація втрати частини доходів, нарахування і виплата якої була предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у нормі частини третьої статті 378 КАС України виплат (пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг), невиконання судових рішень щодо яких протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність фактичних та юридичних підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення у даній справі, у зв`язку з чим заяву представника Міністерства юстиції України слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
На підставі викладеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревої А.І. про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі №440/5920/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Удовіченко