ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Справа № 500/5754/26
06 жовтня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 15.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником позивача за допомогою системи «Електронний суд» подано заяву про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача.
Відповідно до цієї заяви представник позивача просить збільшити позовні вимоги та відповідно ухвалити судове рішення, яким:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації ОСОБА_1 , направлення на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та призову на військову службу;
- визнати протиправною та скасувати довідку оформлену військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2026-0730-1442-4296-3 від 30.07.2026;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 211 від 30.07.2026 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби і про виключення його з військового обліку відповідно до рішення медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі гр. І ст. 86 в наказу МОУ № 207 від 1999 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Розглянувши заяву представника позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
За положеннями ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Процесуальним законом позивачу як ініціатору судового процесу надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Необхідно зауважити, що предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних відносин.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 580/9034/23.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019, справа № 924/1473/15, провадження № 12-15гс19).
Так, у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
В свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
У цій справі представник позивача подала заяву про зміну предмета позову, зміни одних позовних вимог іншими не змінюючи обставини та підстави звернення до суду.
Дослідивши заяву про зміну предмета позову та матеріали справи, враховуючи відповідність вказаної заяви вимогам статті 47 КАС України, а також дотримання порядку подання відповідної заяви, дійшов висновку, що заяву слід прийняти до розгляду.
Таким чином, суд вважає можливим прийняти заяву позивача та подальший розгляд справи буде здійснюватися з урахуванням заяви позивача від 02.10.2026.
З наданих суду матеріалів слідує, що позивач станом на день подання даної заяви проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, а також зміст збільшених позовних вимог звернено до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність залучення до участі у справі відповідача - військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами частин третьої, четвертої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Відповідно до частини шостої статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Керуючись статтями 48, 80, 248, 250, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про збільшення позовних вимог і залучення співвідповідача задовольнити.
Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.10.2026.
Залучити до участі у справі як співвідповідача - військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).
У зв`язку із залученням співвідповідача судовий розгляд справи проводити спочатку та за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України.
Надати залученому відповідачу - військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України строк для подання відзиву на позов п`ятнадцять днів з дня вручення копії ухвали про залучення відповідача у справі, який повинен відповідати вимогам частини другої статті 162 КАС України.
Роз`яснити залученому відповідачу, що відповідно до частини третьої статті 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Роз`яснити залученому відповідачу, що відповідно до вимог частини третьої статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).
Роз`яснити сторонам, що письмові докази подаються безпосередньо до суду в оригіналі або належним чином засвідченій копії з дотриманням вимог статей 79, 94 КАС України, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі, а відповідачу також копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 06 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя Грицюк Р.П.