Справа № 638/11875/14-ц
Провадження № 2/638/403/26
УХВАЛА
Іменем України
05 жовтня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Шишкіна О.В.,
секретаря - Лозової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловими приміщеннями та вселення, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про виділ спадкоємцю майна, співвласником якого він був разом із спадкодавцем, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 за первинним позовом звернулися до суду з зазначеним позовом, в якому просять усунути перешкоди у здійсненні права володіння, користування житловими приміщеннями, а саме квартири АДРЕСА_1 та будинку АДРЕСА_2 .
Провадження справі відкрито.
06.10.2016 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , у якій вона просить: визнати за нею право власності на 2/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 та виділити їй в натурі зазначений житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами; визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , а всього, разом з належною йому 1/6 частиною цієї квартири, визнати за ним право власності на частину квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , а всього, разом з належною їй 1/6 частиною цієї квартири, визнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_6 на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_3 на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 ; припинити право власності ОСОБА_1 на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 15.02.2017 року зустрічна позовна заява об`єднана з первинним позовом в одне провадження.
Ухвалою суду від 26.02.2018 року провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловими приміщеннями та вселення, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про виділ спадкоємцю майна, співвласником якого він був разом із спадкодавцем закрито в частині позовних вимог, які заявлені особисто ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловими приміщеннями та вселення.
Справа неодноразово призначалась до розгляду, однак сторони двічі у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Заяв про розгляд справи у відсутності сторін позивача та позивача за зустрічним позовом на адресу суду не надходило, а також не надходило жодних клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку.
ОСОБА_1 14.02.2025 року, 20.10.2025 року, 12.01.2026 року, 02.03.2026 року, 27.04.2026 року та 28.05.2026 року зверталася до суду з клопотаннями про перенесення розгляду справу через перебування за межами України.
В судове засідання 05.10.2026 року сторони не з`явилися, жодних клопотань заявлено не було.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
При цьому суд зауважує, що позивач будучи ініціатором цього судового провадження без поважних причин повторно не з`явився до суду.
Згідно частини п`ятої ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
При цьому положення вказаної статті дозволяє суду розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторони позивача лише за сукупності двох підстав: від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Однак заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило.
Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, залишення позову без розгляду, в даному випадку, не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи.
У пункті 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українипоняття "може", "має право", "за власною ініціативою" та інші подібні за змістом законодавець не застосовує. Отже, процесуальним законом не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позову без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.
Отже, відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українив разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання своїми процесуальними правами (Постанова ВС від 19.10.2022 № 500/3087/18).
За викладених обставин, зважаючи на те, що позивачка, будучи повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилася в судові засідання, заяв про розгляд справи без її участі не надходило, суд залишає позовну заяву без розгляду через повторну неявку сторони позивача в судове засідання.
Керуючись ст. ст. 44, 133, 141, 142, 223, 257, 259, 260,353-355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловими приміщеннями та вселення - залишити без розгляду.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про виділ спадкоємцю майна, співвласником якого він був разом із спадкодавцем - залишити без розгляду.
Роз`яснити сторонам, що вони мають право звернутися до суду із позовом повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: суддя О.В. Шишкін