Ухвала № 140359827 у справі № 303/8568/26 від 06.10.2026

Справа №303/8568/26

4-с/303/10/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гутій О.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців у ВП №56205253

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державних виконавців у ВП № 56205253 про визнання рішень і дій неправомірними, скасування постанов, зобов'язання здійнити новий розрахунок заборгованості.

У скарзі заявник, зокрема, просить поновити строк на оскарження постанов державного виконавця від 10.05.2018 року, 15.04.2019 року, 14.07.2021 року, 15.07.2021 року та 15.01.2024 року, посилаючись на те, що докази їх належного вручення йому відсутні, а повний зміст виконавчого провадження та розрахункова база стали йому доступні лише у вересні 2026 року.

Крім того, заявник оскаржує постанови державного виконавця від 15-16.09.2026 року та просить, серед іншого, визнати неправомірними відповідні рішення та дії державного виконавця, скасувати постанови, зобов`язати орган державної виконавчої служби провести новий розрахунок заборгованості та вчинити інші дії, зазначені у прохальній частині скарги.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За приписами ч.2 ст.126 та ч.1 ст.127 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як роз`яснено в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Відповідно до ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Ст. ст. 122-124 ЦПК України встановлено порядок обчислення процесуальних строків.

Водночас ст. 126 ЦПК України визначає, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як убачається зі змісту самої скарги, заявник зазначає, що ще у липні 2021 року був обізнаний про існування відповідних виконавчих проваджень, що, зокрема, підтверджується його заявами від 13.07.2021 року та 22.07.2021 року.

Таким чином, щонайменше з липня 2021 року заявнику було відомо про здійснення виконавчого провадження, а отже, він мав можливість звернутися до органу державної виконавчої служби для отримання інформації про вчинені виконавчі дії, ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, отримати копії відповідних постанов та, у разі незгоди з ними, своєчасно звернутися до суду.

Сам по собі факт відсутності у заявника доказів вручення йому копій оскаржуваних постанов не свідчить про поважність причин пропуску строку, оскільки положення статті 449 ЦПК України пов`язують початок перебігу строку не виключно з моментом отримання копії відповідної постанови, а з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Посилання заявника на те, що лише у вересні 2026 року йому було надано повний розрахунок та системну історію виконавчого провадження, також не є достатньою підставою для поновлення строку.

Заявником не наведено об`єктивних обставин, які протягом тривалого часу перешкоджали йому отримати інформацію щодо виконавчого провадження та реалізувати право на судове оскарження. Саме лише отримання у 2026 році повної інформації про виконавче провадження не може автоматично відновлювати строк на оскарження рішень, які були прийняті у 2018, 2019, 2021 та 2024 роках.

Крім того, заявник не навів обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, а тому суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку поважними.

За таких обставин клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанов державного виконавця від 10.05.2018 року, 15.04.2019 року, 14.07.2021 року, 15.07.2021 року та 15.01.2024 року задоволенню не підлягає, а скарга в частині вимог щодо зазначених постанов підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, щодо постанов державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №56205253 від 15-16 вересня 2026 року суд враховує, що вони прийняті безпосередньо перед зверненням заявника до суду, а тому встановлений ст. 449 ЦПК України десятиденний строк на їх оскарження не пропущений.

Відповідно до частини шостої статті 448 ЦПК України про прийняття скарги до розгляду суд постановляє ухвалу та повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня після її прийняття до розгляду.

Таким чином, скарга ОСОБА_1 підлягає прийняттю до розгляду в частині вимог, що стосуються постанов, рішень, дій та бездіяльності державного виконавця, вчинених 15-16.09.2026 року, тоді як у частині вимог щодо постанов від 10.05.2018 року, 15.04.2019 року, 14.07.2021 року, 15.07.2021 року та 15.01.2024 року - залишенню без розгляду.

Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає таке.

Разом зі скаргою скаржником подано клопотання про витребування доказів, у якому він просить витребувати у Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військової частини НОМЕР_1 та Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області значний обсяг документів, що стосуються виконавчого провадження № 56205253, відкритого на виконання виконавчого листа № 2-956/11 від 28.03.2011 року.

Необхідність витребування зазначених доказів скаржник обґрунтовує тим, що частина документів виконавчого провадження відсутня у його розпорядженні, а отримати їх у повному обсязі самостійно він не має можливості. Зазначає, що витребувані документи необхідні для перевірки правильності розрахунку заборгованості, підстав та порядку винесення оскаржуваних постанов, фактичного виконання виконавчого провадження та вчинених державним виконавцем виконавчих дій.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Враховуючи предмет скарги, доводи скаржника та необхідність перевірки законності рішень, дій та бездіяльності державного виконавця, суд вважає необхідним витребувати матеріали виконавчого провадження № 56205253, оскільки вони містять документи, на підставі яких державним виконавцем приймалися оскаржувані рішення та вчинялися оскаржувані виконавчі дії.

При цьому витребування матеріалів виконавчого провадження у повному обсязі є достатнім для забезпечення можливості суду перевірити доводи скаржника, у зв`язку з чим необхідності у витребуванні кожного із окремо перелічених у клопотанні документів немає.

Крім того, з метою перевірки відповідності дій державного виконавця судовому рішенню, на виконання якого видано виконавчий лист, суд вважає необхідним витребувати матеріали цивільної справи № 2-956/11, що перебувають у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області.

Щодо клопотання про витребування документів та відомостей у військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає, що скаржником не наведено належного обґрунтування неможливості самостійного отримання таких доказів та не надано доказів звернення до військової частини із відповідним запитом та відмови у наданні запитуваних документів.

Заявник не позбавлений можливості самостійно звернутися до військової частини НОМЕР_1 із запитом про надання документів та відомостей щодо утримання та перерахування коштів, а у разі відмови у їх наданні або ненадання відповіді - за наявності відповідних підстав повторно звернутися до суду з обґрунтованим клопотанням про їх витребування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що необхідність витребування доказів у військової частини НОМЕР_1 саме судом скаржником не доведена, у зв`язку з чим у цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, клопотання про витребування доказів підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 127, 260, 353, 354, 447-449 ЦПК України, ст.260, 447, 450 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання скарги на постанови державного виконавця від 10.05.2018 року, 15.04.2019 року, 14.07.2021 року, 15.07.2021 року та 15.01.2024 року - відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження постанов державного виконавця від 10.05.2018 року, 15.04.2019 року, 14.07.2021 року, 15.07.2021 року та 15.01.2024 року, а також пов`язаних із ними рішень, дій та бездіяльності - залишити без розгляду.

Прийняти до розгляду скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження постанови ВП №56205253 про стягнення виконавчого збору від 15.09.2026 року, постанови ВП №56205253 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.09.2026 року та постанови ВП №56205253 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 16.09.2026 року.

Судове засідання призначити на 26 жовтня 2026 року о 13:15 год. в приміщенні Мукачівського міськрайонного суду за адресою: м. Мукачево, вул. Мостова, 8. Запропонувати державному виконавцю подати пояснення, заперечення по суті скарги, та докази, якими він буде обґрунтовувати власні пояснення чи заперечення.

Витребувати із Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії виконавчого провадження № 56205253.

Витребувати з Мукачівського міськрайонного суду цивільну справу № 2-956/11.

У задоволенні клопотання про витребування доказів в іншій частині - відмовити.

Витребувані судом докази подати до 23.10.2026 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://mkm.zk.court.gov.ua/sud0707/.

Суддя О.В.Гутій