1 Справа № 335/11196/25 2/335/462/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., представника позивача Штабовенка Д.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання відповідача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку
ВСТАНОВИВ:
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку у розмірі 11 916,12 грн.
Ухвалою суду від 14.11.2025 року справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
01.06.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про визнання довіреності від 22.01.2026 року в порядку передоручення недопустимим доказом та виключення її з матеріалів справи, в обґрунтування якого зазначено наступне. На підтвердження своїх повноважень представника як адвоката Штабовенко Д.В. надав ордер серії АР № 1205745, від 07.11.2025. Проте, 26.01.2026 через систему «Електронний суд» представник адвокат Штабовенко Д.В. надав додаткові пояснення у справі, до якої, незважаючи на наявність в матеріалах справи іншого документу посвідчення повноважень - ордеру серії АР № 1205745 від 07.11.2025, долучив в форматі pdf Довіреність від 22.01.2026 у порядку передоручення та Виписку з ЄДР.pdf. Довіреність у порядку передоручення від 22.01.2026 р. не є допустимим доказом підтвердження повноважень Штабовенка Д.В., оскільки: не відповідає імперативним вимогам частини другої статті 245 ЦК України щодо нотаріального посвідчення таких довіреностей; викликає обґрунтовані сумніви, що була створена за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд», оскільки, зокрема, при формуванні електронної довіреності (в тому числі з правом передоручення) в підсистемі «Електронний суд» використовується виписка (витяг) з ЄДР, яка датується поточним днем формування довіреності. Час засвідчення Довіреності і Витягу з ЄДР не збігаються з різницею у майже у 2 роки, що є ознакою, що Довіреність не створювалася законними засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. Матеріали справи не містять первинної довіреності на Клепакова С.О. з правом подальшого передоручення. Враховуючи вищезазначене, відповідач просить суд визнати Довіреність від 22.01.2026 у порядку передоручення недопустим доказом підтвердження повноважень адвоката Штабовенко Д.В. на ведення судової справи № 335/11196/25 та вилучити вказану довіреність з матеріалів справи.
Разом з цим, 01.06.2026 року від відповідача Шевченка І.А. надійшло клопотання про визнання ордерів АР № 1205745 від 07.11.2025 та від 18.08.2025 недопустимим доказами підтвердження повноважень представник адвоката Штабовенко Д.В. та виключення їх з матеріалів справи. В обґрунтування зазначеного відповідач вказує наступне. Приписами пункту 12 Положення імперативно визначено реквізити, які містить ордер, у тому числі, серія та порядковий номер (підпункт 12.1 пункту 12), які генеруються автоматично (підпункт 12.14 пункту 12). Тому ордер існує як унікальний письмовий (електронний) документ в єдиному примірнику і є оригіналом. Рішенням Ради адвокатів України від 07 червня 2025 року № 66 внесено зміни до Положення, зокрема, у підпункті 12.5 слова «номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;» виключено; графу Додатку № 1 Положення про ордер на надання правничої допомоги «Посвідчення адвоката № ____ видане «___» _____ ____ р. (назва органу, що видав посвідчення)» виключено. Водночас адвокат Штабовенко Д.В., подаючи позовну заяву у цій справі після прийняття Радою адвокатів України рішення від 07.06.2025 № 66, яке є обов`язковим до виконання адвокатами відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надав ордери на надання правничої допомоги АР № 1205745 від 07.11.2025 та АР № 1205745 від 18.08.2025, які не відповідають його чинній типовій формі, оскільки містять графу щодо номера посвідчення адвоката України, ким і коли воно видане (Посвідчення адвоката № 835видане «27» 12.2010 р. Запорізька обласна КДКА), що беззаперечно свідчить про те, що ордери АР № 1205745 від 07.11.2025 та АР № 1205745 від 18.08.2025 не генерувалися у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, тобто одержані з порушенням, встановленим наведеними нормами законодавства, а значить є недопустими доказами у розумінні ч.1 ст.78 ЦПК України підтвердження повноважень представника адвоката Штабовенко Д.В.
01.06.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про очевидно невідповідність позовних вимог змісту наданих на їх підтвердження доказам, які судом долучені до матеріалів справи.
04.06.2026 від представника ОСББ «НД-58» надійшли письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи.
Крім цього, 25.06.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення щодо повноважень представника адвоката Бондар І.М., в обґрунтування яких зазначено наступне. 01.06.2026 у судовому засіданні у справі № 335/11196/25 інтереси позивача представляв адвокат Бондар І.М. На підтвердження своїх повноважень на участь у судовому засіданні як представник він надав ордер серії АС № 1321588 від 01.06.2026 (далі Ордер) на надання правничої допомоги Об`єднанню співвласників багатоповерхового будинку «НД-58» у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя. Підставою видачі зазначеного Ордеру вказано Договір б/н про надання правничої допомоги від 08.11.2024, укладений між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „НД-58, в особі голови правління Клепкова С.О., та Адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК», в особі керуючого партнера Штабовенка Д.В. Проте, вказаний ордер виданий на підставі простроченого договору про надання правничої допомоги, оскільки за п.7.1 Договору строк його дії закінчився 31 грудня 2024 року, а датою видачі Ордеру вказано - 01.06.2026. Отже, строк дії Договору 08.11.2024 - 31.12.2024. У зв`язку з чим, Ордер виданий на підставі неукладеного та нікчемного Договору. Тому, відповідач просить суд визнати відсутніми (непідтвердженими у законний спосіб) повноважень у адвоката Бондар Іллі Михайловича на представництво позивача у справі № 335/11196/25 на підставі ордеру серії АС № 1321588 від 01.06.2026 на надання правничої допомоги Об`єднанню співвласників багатоповерхового будинку «НД-58» у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя, виданого на підставі Договору б/н про надання правничої допомоги від 08.11.2024, укладеного між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „НД-58, в особі голови правління Клепкова С.О. та Адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК» в особі керуючого партнера Штабовенка Д.В., та не допускати його участі у судових засіданнях.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Штабовенко Д.В. заперечував проти задоволення вказаних клопотань, з підстав їх необґрунтованості.
Відповідач Шевченко І.А. (представник відповідача Шевченко І.А.) у судовому засіданні підтримала подані клопотання, наполягала на їх задоволенні.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваних питань, дійшов висновку.
Відповідно до ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до положень ч.1 ст.78 ЦПК України щодо допустимості доказів, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд зауважує, що оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.
Поряд з цим, з приводу поданих письмових заперечень щодо повноважень представника адвоката Бондар І.М., суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами першою та другою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Як вбачається з матеріалів справи, при звернені до суду з позовом представником позивача адвокатом Бондарем І.М. на підтвердження своїх повноважень надано ордер серії АР № 1321588 від 01.06.2026.
При цьому закон не ставить можливість участі адвоката у справі в залежність від обов`язкового подання до суду самого договору про надання правничої допомоги.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово виходив із того, що ордер є самостійним документом, який підтверджує повноваження адвоката, а надання разом з ордером договору про надання правничої допомоги або його копії саме по собі не є необхідною умовою підтвердження повноважень адвоката.
Водночас, суд зазначає, що факт зазначення в ордері реквізитів договору про надання правничої допомоги не свідчить про відсутність у адвоката повноважень на представництво позивача. Відповідачем не надано доказів припинення правовідносин між позивачем та адвокатським об`єднанням, відкликання повноважень адвоката або інших обставин, які б безпосередньо свідчили про відсутність волевиявлення позивача на представництво його інтересів адвокатом Бондарем І.М.
Таким чином, доводи відповідача фактично стосуються правовідносин між клієнтом та адвокатським об`єднанням які не спростовують належності ордера як документа, що підтверджує процесуальні повноваження адвоката.
Крім того, суд зазначає що доводи відповідачів щодо договору про надання правничої допомоги вже були предметом перевірки суду при постановленні попередніх ухвал у цій справі.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для визнання повноважень адвоката Бондаря І.М. непідтвердженими та недопущення його до участі у судових засіданнях.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги відповідача саме про виключення зазначених документів з матеріалів справи задоволенню не підлягають, оскільки процесуальним законом не передбачено такого наслідку як фізичне вилучення або видалення документа з матеріалів цивільної справи у зв`язку з незгодою учасника справи з його змістом, оформленням чи оцінкою. Навіть у випадку встановлення неналежності або недопустимості відповідного доказу процесуальним наслідком є його неврахування судом при вирішенні спору, а не вилучення документа з матеріалів справи.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачами клопотання задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 43, 60, 62, 76-79, 258-261 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про визнання довіреності від 22.01.2026 року в порядку передоручення недопустимим доказом та виключення її з матеріалів справи - залишити без задоволення.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про визнання відсутніми повноважень у адвоката Бондар І.М. на представництво позивача у справі на підставі ордеру та Договору про надання правничої допомоги, недопущення його до участі у судових засіданнях - залишити без задоволення.
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про визнання ордерів АР №1205745 від 07.11.2025 та від 18.08.2025 недопустимими доказами підтвердження повноважень представника адвоката Штабовенка Д.В. та виключення їх з матеріалів справи - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2026.
Суддя І.В. Новасардова