ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 160/27482/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року (суддя Врона Олена Віталіївна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну від 10 липня 2025 року № 12034300025296, яким ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 10 Закону України «Про імміграцію» відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну; зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 160/27482/25 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 р. в адміністративній справі № 160/27482/25 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 10 липня 2025 р. № 12034300025296 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на імміграцію в Україну. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну.
ОСОБА_1 03.08.2026 звернувся до суду першої інстанції з заявою, в якій просить зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення - постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/27482/25 від 23.06.2026.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 160/27482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Суд першої інстанції врахував письмові пояснення відповідача про те, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі № 160/27482/25 відділом імміграції та обробки заяв про оформлення посвідки на постійне проживання УПТППІ та ОБГ ГУ ДМС у Дніпропетровській області 30.06.2026 розпочато повторний розгляд заяви про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 від 28.02.2025 та заяву про надання дозволу на імміграцію в ЄІАС УМП зі статусу «Відмовлено в наданні дозволу на імміграцію» переведено у статус «Повторні перевірки». На виконання пункту 14 Порядку провадження, у ході повторного розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну 28.07.2026 ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 направлені запити до Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Дніпропетровській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області та ГУ НП в Дніпропетровській області. Таким чином, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі № 160/27482/25 про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну виконана, рішення по заяві буде прийнято відповідно до чинного законодавства України. Суд першої інстанції дійшов висновку , що доводи позивача, що повторний розгляд його заяви не потребує проведення перевірки, не підтверджується матеріалами справи, судами не досліджувалось питання повної перевірки позивача. Позивач не надав доказів, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області проводилась повна перевірка щодо нього. Відповідачем на виконання судового рішення 30.06.2026 розпочато повторний розгляд заяви про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 і проведення перевірки, а отже з урахуванням визначених законодавством строків розгляду такої заяви, суд не вбачає на даний час порушень відповідачем виконання судового рішення і підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 160/27482/25.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник Ареф`єва О.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про встановлення судового контролю задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи. Стверджує, що з 01.07.2026 по 27.07.2026 жодної дії, спрямованої на виконання судового рішення, відповідачем не вчинено. Ця обставина не заперечується відповідачем і підтверджується поданими ним же матеріалами. Адвокатом Терещенком Д.В. 28.07.2026 на адресу відповідача направлено адвокатський запит щодо результатів повторного розгляду заяви або стадії прийняття рішення, 28.07.2026 - тобто того самого дня, відповідачем оформлено всі п`ять запитів до правоохоронних органів. Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не надав доказів, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області проводилась повна перевірка щодо нього, суперечить матеріалам справи, поданим до суду самим відповідачем. Звертає увагу на зміст відзиву ГУ ДМС у Дніпропетровській області на позовну заяву від 17.10.2025, поданого у цій самій справі № 160/27482/25: «Згідно п. 14 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою КМУ від 26 грудня 2002 р. № 1983, ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , направлені запити до УСБУ в Дніпропетровській області, Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП в Дніпропетровській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Дніпропетровській області, УПД ГУНП в Дніпропетровській області та УМП ГУНП в Дніпропетровській області. Заперечень з боку Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Дніпропетровській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області, ГУНП в Дніпропетровській області та ГУ ДМС у Дніпропетровській області - немає. Відповідні довідки долучаються до міграційної справи Позивача». Ці довідки не лише згадані, вони фізично наявні у справі у складі додатка № 8 «міграційна справа.pdf» до відзиву від 17.10.2025. Також вказує, що висновок суду про те, що доводи позивача, що повторний розгляд його заяви не потребує проведення перевірки не підтверджується матеріалами справи, судами не досліджувалось питання повної перевірки позивача, суперечить постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026, ухваленій у цій самій справі, в якій суд апеляційної інстанції зазначив про те, що колегія суддів дослідила надані сторонами письмові докази, а також матеріали справи № 8747дмс, які наявні в електронній справі суду, і встановила, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на імміграцію відповідачем зазначено надання неправдивих відомостей про місце проживання в Україні. Тобто матеріали міграційної справи № 8747дмс, у складі яких перебувають усі запити та відповіді правоохоронних органів - були предметом безпосереднього дослідження суду апеляційної інстанції, про що прямо зазначено у судовому рішенні, яке набрало законної сили. Вказує і про те, що частина 16 статті 9 Закону України «Про імміграцію» пов`язує перебіг шестимісячного строку виключно з днем подання заяви, а не з датою вчинення суб`єктом владних повноважень будь-яких дій щодо неї. Суд першої інстанції фактично обчислив цей строк з 30.06.2026, чим змінив передбачений законом момент початку його перебігу. Так, відповідно до письмових пояснень ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 07.08.2026: « 30.06.2026 розпочато повторний розгляд заяви про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 від 28.02.2025 та заяву про надання дозволу на імміграцію в ЄІАС УМП з статусу «Відмовлено в наданні дозволу на імміграцію» переведено у статус «Повторні перевірки». Тобто сам відповідач підтверджує: заява подана 28.02.2025; нової заяви не подавалось; нового провадження не відкривалось; та сама заява лише змінила статус у внутрішній інформаційній системі. Провадження за заявою від 28.02.2025 є єдиним і безперервним. Відтак граничний шестимісячний строк розгляду заяви сплив 28.08.2025, тобто майже за рік до постановлення оскаржуваної ухвали. Тлумачення, застосоване судом першої інстанції, означає, що суб`єкт владних повноважень отримує новий шестимісячний строк після кожного скасування судом його протиправного рішення. Такий підхід не ґрунтується на тексті закону, позбавляє строк, встановлений частиною 16 статті 9 Закону, будь-якого практичного змісту та суперечить принципу юридичної визначеності як складовій верховенства права
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, закон у певній категорії справи, до якої відноситься і ця справа, наділяє суд правом, а не обов`язком, по встановленню судового контролю за виконанням судового рішення.
Реалізуючи таке права, суд має перевірити своєчасність та повноту виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а також, з урахуванням обґрунтування заяви та наявних доказів, чи є об`єктивна необхідність у встановленні судового контролю в порядку статті 382 КАС України.
Суд першої інстанції встановив, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року у справі № 160/27482/25 відділом імміграції та обробки заяв про оформлення посвідки на постійне проживання УПТППІ та ОБГ ГУ ДМС у Дніпропетровській області 30.06.2026 розпочато повторний розгляд заяви про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 від 28.02.2025, заяву про надання дозволу на імміграцію в ЄІАС УМП з статусу «Відмовлено в наданні дозволу на імміграцію» переведено у статус «Повторні перевірки».
Встановлені судом обставини є беззаперечним свідченням, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення.
При цьому суд не вважає слушними доводи апелянта, що повторний розгляд заяви не потребує проведення перевірки, адже у справі № 160/27482/25 суд не досліджував питання достатності поданих та зібраних документів в межах розгляду питання щодо надання дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 .
Відтак відповідач при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 , користуючись дискреційними повноваженням, самостійно обирає спосіб, в межах наданих законом повноважень, повторного розгляду заяви на виконання судового рішення у справі № 160/27482/25.
Також, за висновком суду апеляційної інстанції, є недоцільним посилання позивача на приписи ч. 16 ст. 9 Закону України від 07.06.2001 № 2491-III «Про імміграцію», відповідно до якої строк розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати шість місяців з дня її подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або один рік з дня її подання до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, адже вказана норма визначає обчислення строку з дня подання заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана норма визначає загальний порядок розгляду заяви, який пов`язується з днем подання заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), натомість у даному випадку повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну здійснюється на виконання судового рішення.
Застосування судом першої інстанції вказаної норми на стадії вирішення питання встановлення судового контролю є помилковим, однак така обставина не спростовує висновок суду про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/27482/25.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року в адміністративній справі № 160/27482/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 06 жовтня 2026 року та оскарженню не підлягає згідно з приписами статті 328 КАС України.
Повна постанова складена 06 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко