ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 280/3058/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року (суддя Прудивус О.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у взятті позивача на військовий облік та у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про те, що позивач є військовозобов`язаним; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про те, що позивач є військовозобов`язаним та внести відомості про виключення з військового обліку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що позивач 01.06.2012 після досягнення граничного віку перебування у запасі був на законних підставах виключений з військового обліку відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», а тому дії відповідача щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік є протиправними.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у зв`язку зі встановленням 24.02.2026, що він перебуває на військовому обліку, 02.03.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме, відображення інформації про виключення його з військового обліку, відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 .
Листом від 13.03.2026 за № 4/1601 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у зв`язку із внесенням змін до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ було підвищено граничний вік перебування військовозобов`язаних у запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. Зазначений Закон поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на усіх осіб, що не досягли граничного віку перебування в запасі.
Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що останні відповідають правовим позиціям Верховного Суду, наведеним у постановах від 19.09.2018 у справі № 814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі № 820/3113/17.
Суд апеляційної інстанції також доходить висновку про безпідставність посилання позивача на норми Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чинні станом на день виключення з військового обліку, адже дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень вважаються неправомірними лише у випадку, якщо такі вчинені всупереч вимогам чинного законодавства України.
Відмовляючи ОСОБА_1 у виключенні з військового обліку, відповідач керувався чинним нормами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтею 28 якого передбачено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду становить 60 років.
Факт того, що у 2012 році після досягнення 40-річного віку позивач був виключений з військового обліку не має вплив на правову оцінку оскаржуваних дій відповідача, адже останній не може при вирішенні спірного питання виходити з положень закону, які втратили чинність та не відносяться до масиву чинного законодавства.
Відтак, суд апеляційної інстанції підтверджує правомірність оскаржуваних дій відповідача та не вбачає протиправну бездіяльність у відмові ОСОБА_1 у виключенні з військового обліку.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують. Посилання апелянта на приписи статті 64 Конституції України щодо недопустимості обмеження його прав не є слушними, адже жодна норма Основного Закону не передбачає право громадянина України відмовитися від захисту суверенітету та незалежності Держави. Натомість варто пам`ятати, що відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 243, 316, 322 КАС України суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року в справі № 280/3058/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 06 жовтня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 06 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров