ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 160/12283/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року (суддя С.В. Ніколайчук) у справі № 160/12283/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ДНІПРОШКІРГАЛАНТЕРЕЯ» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ДНІПРОШКІРГАЛАНТЕРЕЯ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2026/000012/2 від 25.03.2026 року;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000301.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем укладено Контракт, за умовами якого позивачу поставлено партію товару (вологостійкий одяг). Під час митного оформлення товару 25.03.2026 року відповідачем прийнято рішення, що є предметом оскарження. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, оскільки митна вартість визначена належним чином.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та прийняття рішення про її коригування.
Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що подані позивачем до митного органу документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо
ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Зауважує, що п.5.3 контракту визначено умови оплати, однак позивачем не подано платіжних документів та рахунок-проформу, положеннями п.6.5 контракту передбачено надання сертифікату якості, який митному органу не поданий, п.6.1 та 6.2 контракту передбачено письмове замовлення товару та підтвердження замовлення, які митному органу не надано. Звертає увагу, що за змістом сертифікату про походження товару, експортером зазначено іншу особу, яка не передбачена контрактом. Вважає, що належних документів стосовно морського перевезення митному органу не надано. Зауважує, що відомості про транспортування не підтверджені документально. Вказує, що через виявлення розбіжностей, позивачу правомірно запропоновано надати додаткові документи, однак позивачем розбіжності у документах не усунуто. Відтак, скаржник наполягає, що ним правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості, а підстав для його скасування немає.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 30.12.2024р. між позивачем як Покупцем та DICMAND (QINGDAO) SAFETY PRODUCTS CO., LTD (Китай) як Продавцем було укладено Контракт №30122024.
Відповідно до п.п.1.1., 1.2., 3.1. Контракту, Продавець продає, а Покупець купує рукавички робочі, іменовані надалі Товар, в кількості, якості і на умовах, викладених в Додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту.
Товар повинен відповідати технічним специфікаціям (сертифікатам) виробника, зазначених у Додатках до цього Контракту.
Одиниця виміру Товару (за кількістю) є пара (12 пар = 1 дюжина).
Відповідно до п.п.5.1.-5.4. Контракту, ціна Контракту вказується в додатках до цього Контракту і розуміється на умовах FOB Qingdao/FOB Shanghai (Китай) згідно Інкотермс 2010. Ціна включає в себе вартість: упаковки, маркування, митного оформлення Продавцем в пункті відправлення вантажу, навантаження Товару на судно, а також ціна включає вартість видачі сертифіката походження вантажу в країні Продавця.
Ціна, зазначена в Додатках до цього Контракту є твердою і не підлягає зміні до моменту здійснення поставки, згідно обумовлених умов.
Ціна за Товар тверда і зміні після внесення попередньої оплати не підлягає.
Умови оплати - передоплата 30% протягом 7-ми банківських днів від дати виставлення рахунку-проформи, 70% протягом 7-ми днів від дати отримання копій усіх документів зазначених в п. 6.5. Оплата за Товар Покупцем здійснюється шляхом переказу грошових коштів Покупця на розрахунковий рахунок Продавця.
Оплата за поставлений Товар здійснюється в доларах США.
14.06.2025р. Сторони Контракту уклали Додаткову угоду №1 до Контракту, яким внесено зміни до Розділу 12 Контракту «Реквізити сторін», а саме: Позивач змінив дані юридичної особи в частині юридичної адреси на: 49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24.
07.08.2025р. Сторони Контракту уклали Додаток (Специфікацію) №8 до Контракту №30122024 від 30.12.2024р. на поставку чергової партії Товару на загальну суму 60 080,00 доларів США.
Відповідно до умов Додатку №8: термін виробництва: кінець жовтня; термін поставки в Україну: 180 днів; оплата: 9 012,00 доларів США передплата, балансова сплата після отримання документів на відвантаження; порт відправки: FOB Qingdao, China; умови поставки Qingdao; країна походження: China/Китай.
Відповідно до вимог Митного кодексу України, на поставлену партію Товару позивач подав до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №26UA10[телефон приховано]U6 від 17.03.2026р.
Митна вартість Товару заявлена Декларантом за основним методом - за ціною Контракту.
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач разом із митною декларацією надав Митниці всі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, а саме: 1. Пакувальний лист (Packing list) від 26.11.2025р.; 2. Commercial invoice ER04463 від 26.11.2025р.; 3. Комерційний інвойс ER04463 від 26.11.2025р. (переклад); 4. Домашній коносамент (House bill of lading) №UTRUST25112382 від 08.12.2025р.; 5. Автотранспортна накладна (Road consignment note) №2069 від 02.02.2026р.; 6. Декларація про походження товару (Declaration of origin) №ER04463 від 26.11.2025р.; 7. Статус особи, яка подає митну декларацію 2; 8. Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №26UA10[телефон приховано]U7.00 від 12.02.2026р.; 9. Висновок №[номер приховано]-0036 від 12.03.2026р. Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби; 10. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №26UA1003800004547U2 від 12.02.2026р.; 11. Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000128 від 12.02.2026р.; 12. Рахунок на оплату №484 від 30.01.2026р. (надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги); 13. Рахунок на оплату №522 від 03.02.2026р. (надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги); 14. Довідка ТОВ «Хіллдом Логістікс» №0302/9 від 03.02.2026р. щодо вартості перевезення товару; 15. Додаткова угода №1 від 14.06.2025р. до Контракту №30122024 від 30.12.2024р.; 16. Додаток (Специфікація) №8 від 07.08.2025р. до Контракту №30122024 від 30.12.2024р.; 17. Контракт №30122024 від 30.12.2024р.; 18. Договір доручення №200126 про надання митно-брокерських послуг від 20.01.2026р.; 19. Договір №07/07/24 про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях контейнерів/вантажів контейнерами від 07.06.2024р.; 20. Договір на перевезення вантажу №14/01/25 від 14.01.2025р.; 21. Договір №19018-98 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 19.01.2018р.; 22. Додаткова угода №20/336 на транспортно-експедиторське обслуговування від 24.11.2025р. до Договору №19018-98 від 19.01.2018р.; 23. Електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №25C4403A2590/06763 від 27.11.2025р.; 24. Акт про взяття проб (зразків) товарів б/н від 12.02.2026р.; 25. Митна декларація на експорт товарів із Китайської Народної Республіки №42582025[телефон приховано] від 02.12.2025р. (Додатки №7-30).
Зазначене, підтверджується оскаржуваною Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000301, скріншотом та Витягом з електронного реєстру.
За митною декларацією від 17.03.2026р. №26UA10[телефон приховано]U6 до митного оформлення було заявлено наступні товари:
- Товар №1 за кодом 61161020, Код країни походження та країни виробництва CN, Опис товарів: « 1. Рукавички робочі, трикотажні, просочені або покриті гумою, для різних робіт: Важкі трикотажні бавовняні рукавички, повністю покриті синім нітрилом, підкладка джерсі, в`язаний манжет, арт. 8312 (D-OIL) - 9 000 пар. (750 дюжин) 10 клас, трикотажні жовті рукавички, ламіновані блакитним латексом на долоні, з блакитною полоскою на зовнішній стороні рукавичок, оверлок - блакитний, розмір: 10, Арт. RBL111 (EXTRAGRAB) - 24 120 пар. (2 010 дюжин) Легкі рукавички трикотажні бавовняні, в`язаний манжет, покриті на 2/3 жовтим нітрилом, розмір 10, арт. 8302 (D-OIL) - 12 000 пар. (1 000 дюжин) 13 клас рукавички трикотажні з сірого поліестеру з покриттям долоні сірим нітрилом, колір оверлоку: коричневий, розмір: 8, арт. 8802 (D-OIL) - 11 280 пар. (940 дюжин) 13 клас рукавички трикотажні з сірого поліестеру з покриттям долоні сірим нітрилом, колір оверлоку: чорний, розмір: 10, арт. 8802 (D-OIL) - 35 640 пар. (2 970 дюжин) 13 клас рукавички трикотажні з синього поліестеру з покриттям долоні чорним нітрилом, колір оверлоку: чорний, розмір: 10, арт. 8802 (D-OIL) - 12 120 пар. (1 010 дюжин) Виробник: DICMAND (QINGDAO) SAFETY PRODUCTS CO., LTD; Торговельна марка: DOLONI; Країна виробництва: Китай»;
- Товар №2 за кодом 61161080, Код країни походження та країни виробництва CN, Опис товарів: « 1. Рукавички робочі, трикотажні з вкрапленням пластмаси ПВХ, для різних робіт: Рукавички трикотажні бавовняні, в`язаний манжет, повністю вкриті червоним ПВХ, розмір: 10, арт. 9 000 (D-RESIST) - 12 000 пар. (1 000 дюжин) 13 клас рукавички трикотажні з чорного поліестеру з ПВХ крапкою, колір оверлока: чорний, розмір: 10, - 60 000 пар. (5 000 дюжин) 13 клас рукавички трикотажні з синього поліестеру з ПВХ крапкою, колір оверлока: чорний, розмір: 10, - 30 000 пар. (2 500 дюжин) 13 клас рукавички трикотажні з сірого поліестеру з ПВХ крапкою, колір оверлока: чорний, розмір: 10, - 30 000 пар. (2 500 дюжин), Виробник: DICMAND (QINGDAO) SAFETY PRODUCTS CO., LTD; Торговельна марка: DOLONI; Країна виробництва: Китай».
Отримавши митну декларацію №26UA10[телефон приховано]U6 від 17.03.2026р. митниця повідомленням №1 від 17.03.2026р. 12:07:03 витребувала у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів у відповідності до законодавства України (заявка що передбачена договором на перевезення від 14.01.2025 №14/01/25 та документи, що містять відомості про вартість перевезення: рахунки-фактури за транспортні послуги, оплати за виконання послуг, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг від третіх осіб, що залучалися до надання послуг, транзитна митна декларація Т- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Листом №1903-1 від 19.03.2026р. позивач надав відповідачу роз`яснення стосовно розбіжностей та невідповідностей, які виникли за результатами аналізу документів, а також надано деякі документи, які були подані з митною декларацією та додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме: 1. Рахунок на оплату №484 від 30.01.2026р.; 2. Рахунок на оплату №522 від 03.02.2026р. (надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги); 3. Сертифікат походження №25C4403A2590/06763 від 27.11.2025р.; 4. Акт про взяття проб (зразків) товарів від 12.02.2026р.; 5. Митна декларація на експорт товарів із Китайської Народної Республіки №42582025[телефон приховано] від 02.12.2025р.; 6. Proforma invoice ER04463 від 07.08.2025р.; 7. Рахунок проформа ER04463 від 07.08.2025р. (переклад); 8. Proforma invoice ER04464 від 16.09.2025р.; 9. Рахунок проформа ER04464 від 16.09.2025р. (переклад); 10. Commercial invoice ER04464 від 26.11.2025р.; 11. Комерційний інвойс ER04464 від 26.11.2025р. (переклад); 12. Транзитний супроводжувальний документ TDT_26PL322080NU5D7CK1_1; 13. Платіжна інструкція №7 від 23.01.2026р.; 14. Swift про сплату 59 934,70 доларів США; 15. Платіжна інструкція №66 від 15.08.2025р.; 16. Swift про сплату 9 012,00 доларів США; 17. Платіжна інструкція №14792 від 04.02.2026р.; 18. Платіжна інструкція №14843 від 16.02.2026р.; 19. Прибуткова накладна-1157 від 11.11.2025р.; 20. Видаткова накладна №472514 від 08.01.2024р.; 21. Додаток-9 від 16.09.2025 до Контракту-Appendex 9; 22. Додаткова угода №20/336 від 24.11.2025р. до Договору №19018-98 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 19.01.2018р.; 23. Лист DICMAND (QINGDAO) SAFETY PRODUCTS CO., LTD (Китай) №1803/1 від 18.03.2026р.; 24. Лист ТОВ «Хіллдом Логістікс» №1803/11 від 18.03.2026р., що підтверджується скріншотами та Витягами з електронного реєстру.
Розглянувши митну декларацію №26UA10[телефон приховано]U6 від 17.03.2026р. та подані позивачем документи, 25.03.2026р. Митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2026/000012/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000301.
Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості та картку відмови, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Згідно із ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.
Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження відповідача щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень.
Колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість та необхідність витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Матеріалами справи підтверджено, що розглянувши митну декларацію позивача від 17.03.2026р., відповідачем 25.03.2026р. прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2026/000012/2 та картку відмови №UA100380/2026/000301.
Дослідивши обґрунтування митним органом спірного рішення про коригування митної вартості товарів, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження витрат на транспортування товару надано митному органу рахунок на оплату №484 від 30.01.2026р. (надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги), рахунок на оплату №522 від 03.02.2026р. (надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги), Довідка ТОВ «Хіллдом Логістікс» №0302/9 від 03.02.2026р. щодо вартості перевезення товару, Договір №07/07/24 про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях контейнерів/вантажів контейнерами від 07.06.2024р., Договір на перевезення вантажу №14/01/25 від 14.01.2025р., Договір №19018-98 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 19.01.2018р., Додаткова угода №20/336 на транспортно-експедиторське обслуговування від 24.11.2025р. до Договору №19018-98 від 19.01.2018р..
Апеляційний суд враховує, що відповідно до висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами вартість послуг транспортування товару, яку позивачем включено під час визначення митної вартості товару. Таким чином, аргументи скаржника щодо документів позивача стосовно витрат на транспортування товару апеляційний суд відхиляє.
Також, колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17, Верховний Суд наголосив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.
Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 19 листопада 2024 року у справі № 420/23588/23.
Разом з тим, Верховним Судом у постанові від 19 листопада 2024 року у справі №420/23588/23 зауважено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.
Відтак, суд першої інстанції правильно відхилив доводи митного органу стосовно умов оплати згідно контракту та не надання платіжних документів.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України сертифікат якості товару, сертифікат про походження товару, письмові замовлення товару та підтвердження замовлення товару не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості. Відтак, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника щодо згаданих документів.
За цих обставин, апеляційний суд вважає, що митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, а надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні рішення по коригування митної вартості товару №UA100380/2026/000012/2 та картка відмови №UA100380/2026/000301 є протиправними та підлягають скасуванню.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.
Стосовно судових витрат позивача на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Так, правнича допомога надавалася позивачу згідно договору про надання правової допомоги від 26.03.2026р.. Також, позивачем з метою підтвердження витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції до матеріалів справи подано додаткову угоду №1 від 01.09.2026 до договору від 26.03.2026, рахунок №02/09/26 від 02.09.2026, платіжну інструкцію №15961 про сплату 20000 грн. за надану правову допомогу.
Вищевказані документи свідчать про те, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції в розмірі 20000,00грн.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу, на предмет їх обґрунтованості та співмірності, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Суд апеляційної інстанції враховує, що справа розглядалася в письмовому провадженні без виклику сторін, предмет спору у цій справі не вимагав значної кількості часу для підготовки відзиву на апеляційну скаргу (інших процесуальних заяв позивачем, під час перегляду справи судом апеляційної інстанції не подавалося), не потребував значного часу для аналізу законодавства, оскільки по таким правовідносинам судами ухвалено значну кількість судових рішень, в яких зроблено правові висновки щодо підтвердження заявленої митної вартості, зокрема, і ті, що наведені вище.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.134 КАС України, суд дійшов висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, внаслідок чого співмірною є сума витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі №160/12283/26 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ДНІПРОШКІРГАЛАНТЕРЕЯ» витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Т.І. Ясенова