ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 280/1928/26
Суддя І інстанції - Калашник Ю.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ ЛОГІСТІК»
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ ЛОГІСТІК» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФАВОРИТ ЛОГІСТІК» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2026 №[номер приховано].
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно оскарженим податковим повідомленням рішенням засотував до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям. Позивач не погоджується із встановленим порушенням та вказує, що має в наявності платіжні документи, що підтверджують своєчасну оплату зобов`язань з ПДВ за вказаними у акті перевірки податковими деклараціями. Так, відповідач вважає, що станом на 31.10.2024 за ТОВ «Фаворит Логістік» обліковувалась заборгованість з ПДВ на суму 1 211 622,35 грн, у зв`язку з чим податковим органом було здійснено списання заборгованості у хронологічному порядку. Податковий борг з податку на додану вартість у ТОВ «Фаворит Логістік» в сумі 1 211 208,93 грн виник на підставі рішення Запорізького окружного суду від 24.10.2024 у справі № 280/8157/24, яким було задоволено позовну заяву ГУ ДПС до ТОВ «Фаворит Логістік» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 1 211 208,93 грн. Всю суму податкового боргу в розмірі 1 211 208,93 грн ГУ ДПС визначило у якості податкового боргу з ПДВ та розмістило в Електронному кабінеті платника податків після набрання рішенням законної сили. Проте, ГУ ДПС не було враховано, що ухвалою Запорізького окружного суду від 13.11.2024 у справі №280/8157/24 було розстрочено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у цій справі на 12 місяців з 24.10.2024 шляхом розстрочення сплати суми заборгованості 1 211 208,93 грн строком на 12 місяців зі сплатою заборгованості: протягом листопад 2024 року - вересень 2025 року по 100 934 грн. 08 коп. щомісяця; жовтень 2025 року 100 934 грн. 05 коп. Позивач сплачував податковий борг згідно встановленого судом графіку, який не було враховано податковим органом. Позивач вважає, що податковий борг мав би відображатись в Електронному кабінеті платника податків згідно графіку, встановленому судом а саме в розмірі місячного платежу в сумі 100 934,08 грн, починаючи з листопада 2024 року, а не відразу на всю суму податкового боргу. В даному випадку ГУ ДПС не виконало вимоги судового рішення в частині розстрочення боргу. Зазначає, що податковий орган не наділений правом застосовувати штрафні санкції при виконанні п.9 ст.87 ПК України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов`язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою. Перерозподіл сплачених податкових зобов`язань податковим органом не є наслідком винних дій платника податку, та до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції. З огляду на викладене, позивач не допускав порушення вимог пунктів 57.1, 203.2 статті 57, 203 ПК України, та донарахування за ППР №[номер приховано] від 12.02.2026 з застосуванням санкцій відповідно до вимог п. 124.1 ст. 124 ПКУ необґрунтовані.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «ФАВОРИТ ЛОГІСТІК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції надав невірну оцінку встановленим обставинам та не врахував положення нормативних актів, а саме Наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року № 5 Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та Наказу Міністерства Доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків. В своєму рішенні суд першої інстанції послався на дані інтегрованої картки платника податків (ІКП) - ТОВ «Фаворит Логістік» з ПДВ до якої податковим органом було внесено дані без урахування судового рішення про розстрочення боргу. А саме, ухвалою ЗОАС від 13.11.2024 року по справі № 280/8157/24 було розстрочено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №280/8157/24 на 12 місяців з 24.10.2024 року шляхом розстрочення сплати суми заборгованості 1 211 208 грн. 93 коп. строком на 12 місяців зі сплатою заборгованості: протягом листопад 2024 року вересень 2025 року по 100 934 грн. 08 коп. щомісяця; жовтень 2025 року 100 934 грн. 05 коп. Дана ухвала набула чинності з 15.01.2025 року. Таким чином, враховуючи рішення суду по справі №280/8157/24 про розстрочення сплати податкового боргу, з 24.10.2024 року в інтегрованій картці платника податку мав би відображатись борг в сумі місячного платежу 100 934, 08 грн, а не в повному розмірі в сумі 1 211 208, 93 грн.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Запорізькій області просить відмовити у її задоволенні та залити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, у порядку, визначеному ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «ФАВОРИТ ЛОГІСТІК» (код ЄДРПОУ 40463896) щодо порушення термінів слати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по деклараціям за жовтень, листопад, грудень 2024 року, січень, лютий, березень 2025 року.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складений акт від 22.01.2026 №915/08-01-04-10/40463896.
Під час перевірки встановлено, що ТОВ «ФАВОРИТ ЛОГІСТІК» порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме, позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 957 548,91 грн, а саме по деклараціям з ПДВ:
від 18.03.2025 №[номер приховано], граничний термін сплати 31.03.2025, фактично сплачена 13.05.2025, прострочення 43 дні;
від 18.04.2025 №[номер приховано], граничний термін сплати 01.05.2025, фактично сплачена 13.05.2025, прострочення 13 днів;
від 19.02.2025 №[номер приховано], граничний термін сплати 03.03.2025, фактично сплачена 13.05.2025, прострочення 71 день;
від 19.12.2024 №[номер приховано], граничний термін сплати 30.12.2024, фактично сплачена 13.05.2025, прострочення 134 дні;
від 20.01.2025 №[номер приховано], граничний термін сплати 30.01.2025, фактично сплачена 13.05.2025, прострочення 103 дні;
від 20.11.2024 №[номер приховано], граничним терміном сплати 02.12.2024, фактично сплачена 13.05.2025 на суму 85 953, 91 грн (прострочення 162 днів)
28.01.2026 позивач надав заперечення на акт перевірки, у відповідь на яке відповідач листом від 09.02.2026 повідомив позивача, що заперечення позивача залишенні без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.
12.02.2026 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №[номер приховано], яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 89 460,24 грн.
Позивачем 13.02.2026 до ДПС України подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 12.02.2026 №[номер приховано], за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 04.03.2026 №5609/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області від 12.02.2026 №[номер приховано] залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Позивачем здійснювалась оплата за визначеними у акті перевірки деклараціями, а саме: декларація №[номер приховано] від 18.03.2025 за лютий 2025 року на суму 183223,00 грн, сплачено платіжним дорученням №4852 від 28.03.2025; декларація №[номер приховано] від 18.04.2025 за березень 2025 року на суму 125 893,00 грн, сплачено платіжним дорученням №4983 від 30.04.2025; декларація №903700925 від 19.02.2025 за січень 2025 року на суму 77572,00 грн, сплачено платіжним дорученням № 4727 від 28.02.2025; декларація №[номер приховано] від 19.12.2024 за листопад 2024 року на суму 329912,00 грн, сплачено платіжним дорученням №7037 від 27.12.2024; декларація № [номер приховано] від 20.01.2025 за грудень 2024 року на суму 154995,00 грн, сплачено платіжним дорученням №4565 від 30.01.2025; декларація №[номер приховано] від 20.11.2024 за жовтень 2024 року на суму 470992,00 грн, сплачено платіжним дорученням №6968 від 29.11.2024.
Станом на 31.10.2024 за ТОВ «Фаворит Логістік» обліковувалась заборгованість з ПДВ на суму 1 211 622,35 грн, що зумовило зарахування сплачених коштів у хронологічному порядку, в рахунок погашення існуючої заборгованості.
Так, рішенням Запорізького окружного суду від 24.10.2024 у справі №280/8157/24 задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ «Фаворит Логістік», вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ ЛОГІСТІК», яке має податковий борг, з рахунків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1211208 грн. 93 коп. на користь бюджету (код платежу 14060100 на р/р[рахунок приховано]; ГУК у Зап.обл/Запорізька обл./14060100, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП)).
Також, ухвалою Запорізького окружного суду від 13.11.2024 у справі №280/8157/24 задоволено заяву ТОВ «ФАВОРИТ ЛОГІСТІК» про розстрочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №280/8157/24 та розстрочено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №280/8157/24 на 12 місяців з 24.10.2024 шляхом розстрочення сплати суми заборгованості 1211208 грн. 93 коп. строком на 12 місяців зі сплатою заборгованості: протягом листопад 2024 року - вересень 2025 року по 100934 грн. 08 коп. щомісяця; жовтень 2025 року - 100934 грн. 05 коп.
З огляду на наявність вказаної ухвали позивач вважає, що відповідачем протиправно здійснено зарахування сплачених коштів в рахунок погашення податкового боргу, та відповідно, протиправно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення 12.02.2026 №[номер приховано], позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Проте, постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості. Прийняття судових рішень, якими визначено згідно з процесуального закону порядок виконання судових рішень щодо стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено статтями 126 та 129 ПК України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Тобто, вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Отже, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.
Згідно з пунктом 131.2 статті 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Ці норми дають підстави для висновку, що у разі якщо у платника податків є податковий борг незалежно від визначеного платником податків призначення платежу при сплаті сум податкових зобов`язань (як при своєчасній, так і при несвоєчасній сплаті) контролюючий орган зобов`язаний зарахувати платежі в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення в порядку, відповідно до якого в першу чергу погашається податкове зобов`язання, а далі штрафи і пеня). Законом не встановлено виключень для платежів, які платник податків сплачує на погашення податкового боргу, який стягнуто з нього згідно з рішенням суду. Стягнення з платника податків податкового боргу судом є підтвердженням обов`язку платника податків сплатити податковий борг із забезпеченням виконання цього обов`язку у примусовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі №805/2135/17-а, яка правомірно застовпована судом першої інстанції.
Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 36.1-36.3 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Абзацом 1 п.57.1, п.57.3 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, вказаною нормою ПК України визначено обов`язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Отже, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм ПК України, законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.
Спростовуючи доводи позивача щодо наявності ухвали Запорізького окружного суду від 13.11.2024 у справі №280/8157/24, якою розстрочено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №280/8157/24 на 12 місяців з 24.10.2024 шляхом розстрочення сплати суми заборгованості 1211208 грн. 93 коп. строком на 12 місяців зі сплатою заборгованості: протягом листопад 2024 року - вересень 2025 року по 100934 грн. 08 коп. щомісяця; жовтень 2025 року - 100934 грн. 05 коп. судом прешої інстанції вірно зазначено, що саме положеннями ст.ст.87-102 ПК України передбачено порядок, умови та інші особливості погашення податкового боргу платників податків.
Так, пунктом 100.1 статті 100 ПК України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.
Зі змісту статті 100 ПК України та ст.ст. 372, 378 КАС України слідує, що розстрочення сплати податкового боргу, тобто перенесення строків сплати платником податків його узгоджених грошових зобов`язань, може відбуватися як за рішенням контролюючого органу, так і за судовим рішенням.
У свою чергу, відповідно до п.31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п. 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Разом з тим, відповідно до статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.
Зміна строку сплати податку здійснюється у формі розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.
Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.
Таким чином, відстрочення/розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу. Розстрочення може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу.
Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.
Проте, постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості.
Прийняття судових рішень, якими визначено згідно процесуального закону порядок виконання судових рішень щодо стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено статтями 126 та 129 ПК України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань.
Указаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №819/441/16.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
За вказаних обставин суд першої інстанції вірно виснував, при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку.
Також колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо невірної оцінки Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 2 п. 2 Розділу VI Порядку №5, у разі наявності у платника податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів, єдиного внеску) кошти, що надходять від такого платника або в результаті здійснених податковими органами (органи державної виконавчої служби, органами Казначейства) заходів щодо стягнення податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів, єдиного внеску), простроченої заборгованості, зараховуються в рахунок погашення такого боргу (заборгованості) згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником: у першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.
Пунктом 4 Розділу VI вказаного Порядку встановлено, що відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання первинних показників оперативного обліку щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) або складеним на підставі рішення, прийнятого з метою виконання спеціального закону або рішення суду.
Погашення суми розстрочення (відстрочення) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.
Таким чином, при розстроченні сплати податкових зобов`язань відбувається зміна граничних термінів сплати відповідних сум і, як наслідок, установленим строком сплати таких сум зобов`язань є саме строк, визначений рішенням про розстрочення.
З матеріалів справи вбачається, що сплачені позивачем кошти за деклараціями з ПДВ за жовтень 2024- року - березень 2025 року були спрямовані податковим органом на погашення зобов`язань згідно із черговістю настання строків сплати узгоджених грошових зобов`язань платника податків.
При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції позивачем не надано до суду доказів стосовно здійснення своєчасної повної сплати інших сум узгоджених грошових зобов`язань, несвоєчасна сплата яких вказана в акті перевірки, а саме сум, визначених у податкових деклараціях, не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ураховуючи наявність зазначеного боргу та відсутність доказів своєчасної сплати суб`єктом господарювання такого боргу, є правомірним направлення відповідачем усіх платежів, які надходили від позивача, на погашення боргу за минулі періоди відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України незалежно від призначення, визначеного у платіжних дорученнях.
Крім того, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 124 ПК України у залежності від терміну затримки.
Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №808/2290/17, від 11вересня 2018 року у справі №809/165/17, від 4 квітня 2018 року у справі №815/5491/16, від 2 жовтня 2018 року у справі №820/1824/17, від 05 березня 2020 року у справі №826/12529/18.
Отже позивачем допущено несвоєчасне погашення узгоджених сум грошових зобов`язань.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі №805/2135/17-а (касаційне провадження №К/9901/31591/18), яка застосована судом першої інстанції, ухвала суду про розстрочення сплати податкового боргу є процесуальним рішенням, яке у відповідності зі статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок виконання судового рішення про стягнення податкового боргу та не звільняє платника податків від фінансової відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України. До того ж, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові Верховного Суду від 10.03.2020 року у справі №520/4100/19, вимогами ПК України не передбачено особливостей нарахування (або не нарахування) пені на розстрочені судовим рішенням суми грошових зобов`язань. Ухвалення судом рішення про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості як податкового боргу та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді не сплати цього боргу і що таке правопорушення триває до погашення податкового боргу в добровільному чи примусовому порядку.
З урахуванням зазначеного суд першої інстанції вірно виснував, що розстрочення виконання судового рішення не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої статтею 124 ПК України, що відповідає правильному застосуванню вимог статті 124 ПК України.
Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування , а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ ЛОГІСТІК» - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 06 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов
суддя С.В. Сафронова