П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/2218/26
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Дата і місце ухвалення: 31.08.2026р., м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук`янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року адміністративний позов задовольнити частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.01.2026 року розміру пенсії максимальним розміром відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та у зменшенні відсоткового розміру пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення з 01.11.2024.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 у розмірі 77% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позову відмовлено.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області тримісячний строк для подання звіту про виконання рішення суду з дня набрання законної сили рішенням суду у справі 420/1409/26.
17.08.2026 року ГУ ПФУ в Херсонській області подало звіт. За змістом звіту, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі № 420/2218/26 у травні 2026 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 77 % грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, унаслідок чого розмір пенсії з 01.03.2026 становить 31 934,15 грн; водночас заборгованість за період з 01.03.2025 по 31.08.2026 у сумі 31 991,36 грн нарахована, облікована в реєстрі судових рішень та підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань. Неможливість її повної виплати відповідач обґрунтовує відсутністю чинного порядку фінансування таких виплат після визнання нечинною постанови КМУ № 821, а також залежністю фінансування від бюджетних призначень.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення суду у справі № 420/2218/26.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року по справі № 420/2218/26.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 р. в частині виконання рішення суду та постановлення додаткового строку в понад граничного терміну встановленому законом щодо здійснення судового контролю. Постановити в цій частині постанову щодо відмови у прийняті звіту ГУ ПФУ в Херсонській області з накладанням штрафу на керівника ГУ ПФУ в Херсонській області - Кальницький Роман Володимирович у розмірі визначеному ч.3 ст.382 3 КАС України та відмовити керівнику ГУ ПФУ в Херсонській області Кальницький Роман Володимирович у задоволені клопотання про звільнення у накладанні штрафу з підстав відсутності надання разом з поданим звітом доказів: не надання доказів фактичної сплати після набуття чинності рішення суду у тому числі з вересня 2026 року нового розміру пенсії; невірно нарахував суму боргу зменшивши його на 15833,04 грн. Стягнути на користь ОСОБА_1 33280 грн. та на користь Державного бюджету України стягнути 33280 грн. Враховуючи сплив строку на встановлення судового контролю та не передбачення законом після перерахунку сплати пенсії у старому розмірі (ч.18 ст.43, ст.63 ЗУ №2262-ХІІ) постановити окрему ухвалу в порядку вимог ч.9 ст.249 КАСУ щодо керівника ГУ ПФУ в Херсонській області Кальницький Роман Володимирович та направити її до ГУ Національної поліції в Херсонській області для внесення до Єдиного реєстру кримінальних правопорушень за ч.3 та 4 ст.382 КК України зобов`язавши орган досудового слідства подати протягом 30 днів відомості про виконання окремої ухвали.
Апелянт зазначає, що право на пенсію визначається законом, а не бюджетними можливостями. В той же час суд першої інстанції визнавши, що відповідачем не надано доказів виплати нарахованої заборгованості повністю (що свідчить про не виконання рішення суду у повному обсязі), доходить помилкового висновку, «щодо наявності підстав для встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області нового строку для подання звіту про виконання рішення суду протягом трьох місяців».
На думку апелянта доводи апелянт зводяться до того, що відповідачем фактичний перерахунок не здійснено і виплата нарахованої заборгованості (доплати) не здійснена. Посилання на відсутність бюджетних асигнувань є безпідставним, оскільки згідно з практикою ЄСПЛ держава не може посилатися на брак коштів як на причину невиконання зобов`язань.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Оцінюючи наданий суду звіт, суд першої інстанції, дійшов висновку, що відповідачем виконано рішення суду частково, а саме відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, однак не виплачено в повному обсязі заборгованість, яка виникла у зв`язку з перерахунком пенсії.
Крім того, з огляду на те, що можливість виконання судового рішення лежить у площині бюджетного процесу та враховуючи специфіку і тривалість бюджетного фінансування, суд вважав необхідним установити строк для подання звіту - три місяці з дня отримання відповідачем ухвали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
В силу положень частини 4 статті 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За правилами частини 1 статі 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині 1 статті 11 Закону № 1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст. 382-2 КАСУ суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За ч. 1 ст. 382-3 КАСУ за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У зазначеній вище нормі процесуального кодексу (ст. 382 КАС України), законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно звіту про виконання рішення суду за № 2100-1002-8/34488 від 13.08.2026 Головним управлінням на виконання рішення суду від 31.03.2026 по справі № 420/2218/26, яким зобов`язано Головне управління провести ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 у розмірі 77 % грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, в травні 2026 року проведено перерахунок пенсії Позивача в межах покладених зобов`язань.
Розмір пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду № 420/2218/26 нараховується без обмеження її максимальним розміром (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги), у розмірі 77 % грошового забезпечення та без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану". Розмір пенсії на виконання рішення суду з 01.11.2024 склав - 29 039,59 грн, з 01.03.2025 склав - 29 339,15 грн, з 01.03.2026 складає - 31 934,15 грн (протоколи наявні в матеріалах справи).
З цього відповідач висновує, що покладені судом зобов`язання виконані, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Крім іншого розглядаючи справу в суді апеляційної інстанції колегія суддів встановила, що у зв`язку з визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 Постанови № 821 протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, станом на дату подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 № 420/2218/26 був відсутній.
Разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 4695 не скасовувався.
Враховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.
Колегія суддів встановила, що Пенсійний фонд України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з питання подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень (копії листів наявні в матеріалах справи).
В той же час, 19 серпня 2026 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1046 від 19.08.2026 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)" (далі - Постанова № 1046) , пунктом 2 якої встановлено, що розподіл видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та розподіл видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на виконання ретроспективних судових рішень (за час, що передує даті набрання рішенням суду законної сили), передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 127, здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, які включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду станом на 01 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Під час такого пропорційного розподілу видатків на виплату пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначених на виконання рішень суду про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України призначити пенсію, враховується, що щомісячний розмір таких виплат повинен бути не меншим за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом.
Таким чином, виплата заборгованості буде здійснюватись за окремою бюджетною програмою у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Крім іншого, колегія суддів встановила, що Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги" та централізоване перерахування коштів на фінансування пенсійних виплат, в тому числі за рішеннями суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, з метою виконання рішення суду в повному обсязі, листом від 05.08.2026 № 2100-0207-5/33527 (копія наявна в матеріалах справи), зверталося до Пенсійного фонду України щодо вирішення питання виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення суду. Відповідь на лист від 05.08.2026 № 2100-0207-5/33527 на день надання звіту не надходила.
Боржник наголошує, що Головним управлінням нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Таким чином, обсяг наявних бюджетних призначень є недостатнім для одночасного та повного погашення наявної заборгованості (яка утворилася лише за 2026 рік).
З огляду на викладені обставини колегія суддів дійшла висновку, що Головним управлінням, як територіальним органом Пенсійного фонду України, повідомлено суд першої інстанції про всі можливі заходи, які вчиняються Головним управлінням для належного виконання рішення суду по даній справі, що свідчить про відсутність з боку ГУ ПФУ в Херсоснькій області, зокрема його керівника бездіяльності при виконання рішення суду у цій справі, що в свою чергу було вірно враховано судом при винесенні оскаржуваного судового рішення.
При цьому, колегія суддів встановила, що згідно інформації з порталу Пенсійного фонду станом на 02.09.2026 р. вбачається, ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 31934,15 грн., тобто зазначені обставини спростовують доводи апелянта про виплату пенсії в подальшому з обмеженням розміру.
Доводи апелянта про те, що Головним управлінням вчиняються недостатньо дій для виконання рішення суду по даній справі є виключно його суб`єктивною думкою.
Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм у спірних правовідносинах, передбачені статтею 23 Бюджетного кодексу України, в частині першій якої зазначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Крім того, приписами пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України встановлено, що взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Підсумовуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється управлінням Пенсійного фонду виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством, зокрема, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
При цьому судом враховано, що виділення коштів із бюджету Пенсійного фонду України на фінансування вказаних платежів не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, що дає підстави для висновку про відсутність в діях керівника Управління ознак вини та умислу направленого на невиплату позивачу нарахованої суми заборгованості на виконання судового рішення.
З наведеного слідує, що рішення у цій справі виконано відповідачем лише в частині перерахунку пенсії, у решті вказане судове рішення в частині виплати донарахованої заборгованості за наслідком такого перерахунку є невиконаним та обліковується в реєстрі судових рішень.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. ч. 1-5 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Зважаючи на обставини даної справи, враховуючи відсутність бездіяльності з боку керівника ГУ ПФУ в Одеській області щодо виконання рішення суду у цій справі та вчинення боржником активних дій щодо його виконання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність прийняття звіту та наявність підстав для установлення встановлює нового строку для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Також, положеннями ч.3 ст.381-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки, тому колегія суддів враховує, що в органів ПФУ наразі існує чимала заборгованість по пенсійних виплатах, нарахованих на виконання судових рішень, в той час як виділення бюджетного фінансування на відповідні видатки є тривалим процесом.
Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 324 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Відповідно до частин 1-4 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
При цьому, слід звернути увагу, що реалізація такої процесуальної дії як постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів доходить висновку, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції правильно вирішив питання судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду, а тому підстав для задоволення скарги та скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382, 382-1, 382-3 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 жовтня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук